Може статися з кожним. Чому у Польщі затримали директора CEO Club

Директора одного з найбільших бізнес-клубів України CEO Club Ukraine Дмитра Карчука затримали 28 липня на одному з пунктів пропуску на українсько-польському кордоні при в"їзді до Євросоюзу. За версією слідства, у 2024 році Карчук, видаючи себе за представника транспортної компанії, нібито викрав зі складу в Німеччині близько 200 електровелосипедів.
Загальну вартість викраденого вантажу оцінюють приблизно у 127 тис.
євро. На перший погляд, затримання виглядає щонайменше дивним.
CEO Club Ukraine – це закритий бізнес-клуб, заснований у 2011 році.
Серед його учасників є, зокрема, "Нова пошта", Rozetka, МХП, WOG, MEGOGO, Nibulon, ПУМБ, MacPaw, Ajax Systems, Uklon, Google Ukraine, Cisco, Vodafone, Glovo та SAP Ukraine.
Навіщо його топменеджеру красти електроровери в Німеччині? Однак схоже, що ця історія не лише про конкретне кримінальне провадження.
Вона про те, наскільки легко персональні дані людини можуть опинитися в чужих руках, як такі дані можуть використати у схемах транспортного шахрайства і чому навіть європейським правоохоронцям складно з ними боротися. Захист Карчука називає його затримання абсурдним і наполягає, що йдеться або про помилкову ідентифікацію, або про незаконне використання його персональних даних третіми особами. Історія із затриманням проливає світло на значно ширшу проблему: в ЄС добре організовані групи можуть за допомогою підроблених або викрадених документів привласнювати вантажі на мільйони євро. Що сталося 28 липня 2026 року під час перетину польського кордону затримали виконавчого директора CEO Club Ukraine Дмитра Карчука.
Як йдеться у заяві CEO Club, підставою для затримання став європейський ордер на арешт, виданий німецькими правоохоронцями. У новині польського порталу RMF24 зазначалося, що під час рутинної перевірки документів прикордонники виявили, що українець перебуває у розшуку. За версією німецьких правоохоронних органів, у вересні 2024 року чоловік нібито приїхав вантажівкою на склад у Німеччині, представився працівником логістичної компанії, використав підроблені транспортні документи, отримав партію зі 171 електровелосипедів та не доставив її за призначенням.
Німецькі слідчі вважають, що цим чоловіком був саме Карчук. Директор CEO Club Ukraine Дмитро Карчук Facebook Наразі він перебуває у слідчому ізоляторі в Перемишлі.
За словами президента бізнес-клубу Сергія Гайдайчука, суд призначив Карчуку до 60 діб тримання під вартою на час розгляду справи.
Адвокати оскаржують це рішення та клопочуть про його звільнення під заставу. Вартість вантажу становила майже 127 тис.
євро.
Згідно з німецьким законодавством, таке правопорушення карається позбавленням волі на строк до 10 років. Адвокати Карчука стверджують, що співвласник CEO Club Ukraine не має жодного стосунку до цієї справи і навіть фізично не міг бути на місці вчинення правопорушення, адже перебував в Україні.
"Наразі адвокати встановлюють, як персональні дані Дмитра могли потрапити до матеріалів німецького кримінального провадження та бути пов"язаними з людиною, яка фактично отримала вантаж", – йдеться у заяві CEO Club. Однією з версій, яку перевіряє захист, є помилкова ідентифікація особи або незаконне використання персональних даних чи документів Карчука третіми особами. На затримання виконавчого директора вже відреагували у Міністерстві закордонних справ.
У відповіді на запит "Європейської правди" там повідомили, що українські консули чекають доступу до затриманого у Польщі – Генеральне консульство України в Любліні звернулося до місцевих компетентних органів із запитом на його відвідування. "Запит опрацьовується.
Українська сторона розраховує на якнайшвидший доступ консулів.
Справа перебуває на контролі установи", – повідомили у МЗС. ЕП звернулася із запитом до CEO Club Ukraine, однак на момент публікації матеріалу відповіді не отримала. Як у ЄС викрадають вантажі через фіктивні документи За попередньою версією, озвученою президентом CEO Club Ukraine Гайдайчуком, Карчук міг стати черговою жертвою поширеної в Євросоюзі схеми шахрайства з вантажами та підробленими транспортними документами. У такій схемі зловмисники зазвичай видають себе за легального перевізника або водія, отримують інформацію про конкретне замовлення та приїжджають на склад за товаром.
Для цього вони можуть використовувати підроблені документи, викрадені дані транспортної компанії, фальшиві електронні адреси або документи, оформлені на ім"я іншої людини. Вже на місці завантаження шахраї показують документи, які зовні відповідають даним, заздалегідь переданим складу.
Після отримання вантажу вони не доставляють його за призначенням, а перепродають, тоді як у документах для подальших розслідувань залишаються персональні дані сторонніх осіб. Зі слів Гайдайчука виходить, що зловмисники могли використати персональні дані Карчука, щоб видати себе за нього, забрати електровелосипеди і згодом продати товар за готівку. Читайте також Дзвінок, код, перевипуск: як українців обкрадають через сім-картки "Фактично у людини можуть викрасти особистість, використати її дані для вчинення кримінального правопорушення, а вона навіть не знатиме про це, доки одного дня її не затримають на кордоні.
Наразі невідомо, хто насправді заволодів вантажем і як персональні дані Дмитра потрапили до матеріалів справи", – зазначив Гайдайчук. За даними німецького страховика HDI Global, шахраї найчастіше використовують: підроблені транспортні ліцензії; фальшиві страхові поліси; викрадені або скопійовані номери автомобілів; підроблені чи викрадені документи, що посвідчують особу; вантажівки, зовні схожі на транспорт справжнього перевізника. У HDI також зазначають, що документи, якими користуються фальшиві перевізники, можуть бути як підробленими, так і викраденими.
Це стосується, зокрема, і водійських посвідчень. У випадку Карчука це важлива деталь.
Він не має водійського посвідчення відповідної категорії, яке, за матеріалами справи, використовували для отримання та перевезення товару. Тому найімовірнішим виглядає інший сценарій, де зловмисники могли виготовити підроблений документ, використавши ім"я Карчука і, можливо, інші його персональні дані.
До такого документа могли додати фотографію фактичного водія та вказати потрібну категорію, яка дозволяла керувати вантажівкою. У 2025 році Нацполіція розслідувала діяльність злочинного угрупування, яке виготовляло паспорти, водійські посвідчення та посвідки на проживання українського й іноземного зразка, зокрема документів Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Латвії та Молдови.
Підробки з голограмами продавали через телеграм-канали й надсилали поштою, у тому числі за кордон.
Загалом правоохоронці задокументували 255 фактів їх виготовлення та збуту. Читайте також Звідки в них мій номер? Як влаштований бізнес телефонного спаму У CEO Club Ukraine зазначають, що адвокати з"ясовують, як персональні дані Дмитра могли потрапити до матеріалів німецького кримінального провадження і чому їх пов"язали з людиною, яка фактично отримала вантаж. "Однією з версій, яку перевіряє захист, є помилкова ідентифікація особи або незаконне використання персональних даних чи документів Дмитра третіми особами", – додають у бізнес-клубі. Наскільки поширене вантажне шахрайство У червні 2026 року Асоціація із захисту транспортних активів (TAPA) зафіксувала 2181 інцидент викрадення вантажів.
Найбільше випадків в Німеччині – 440, Італії – 320 та Іспанії – 280.
Водночас більшість таких злочинів становлять звичайні крадіжки з вантажівок, причепів або складів. Шахрайське отримання вантажу, коли зловмисники видають себе за законного водія чи перевізника та забирають товар за підробленими документами, трапляється значно рідше.
У червні TAPA окремо віднесла до цієї категорії лише чотири випадки. Проте саме з такою схемою був пов"язаний найбільший за сумою інцидент місяця.
9 червня на об"єкті морської логістики в Гамбурзі шахраї забрали партію карбіду вольфраму вартістю 1,18 млн євро. Читайте також "Забій свиней": як онлайн-шахраї заробляють мільярди доларів на криптоскамі Є ще один поширений варіант викрадення вантажів через підробку документів.
Так, шахраї можуть заходити на онлайн-біржу вантажних перевезень під виглядом реальної логістичної компанії, брати замовлення, приїжджати до відправника, забирати вантаж, але не доставляти його отримувачу, а перепродавати. Наприклад, навесні цього року суд Дюссельдорфа виніс вирок чотирьом учасникам організованого злочинного угруповання, яке викрадало вантажі, видаючи себе за відому логістичну компанію з Бремена.
Злочинці використовували дані реальної компанії на онлайн-біржі вантажних перевезень та ідентичну електронну пошту, замінивши в кінці німецький домен .de на .com.
Цього виявилося достатньо, щоб видавати себе за працівників справжньої транспортної компанії, отримувати замовлення на перевезення та забирати вантажі безпосередньо у відправників. Після завантаження товар не доставляли за призначенням, а продавали оптом за заниженими цінами.
Отримані кошти виводили через фіктивну компанію. У різних епізодах угруповання привласнювало молочні продукти, соки, шоколад, побутову хімію та сталь.
В одному з випадків злочинці намагалися вивезти п"ятьма вантажівками близько 380 тис.
шоколадних виробів загальною вартістю приблизно 1,1 млн євро.