Українцям доведеться платити більше за воду. Чому це може бути гарною новиною?

Водоканали стоять на порозі наймасштабніших змін за останні десятиліття.
Найпомітнішим проявом цього стане хвиля підвищення тарифів на воду, яка вже почалася в багатьох містах.
Тут є одна погана новина та одна гарна. Процес уже стартував: у червні нові тарифи запровадили Запоріжжя, Кривий Ріг та Дрогобич.
У Чернівцях кубометр води подорожчав з 27,9 грн до 63,2 грн – на 126%. У багатьох містах тривають громадські обговорення нових тарифів, тож липень стане місяцем їх масового перегляду.
Протягом року громадам доведеться привести вартість водопостачання до економічно обґрунтованого рівня. Чому це сталося У лютому Верховна Рада ухвалила закон, яким на період дії воєнного стану і ще протягом 12 місяців після його припинення чи скасування повноваження щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення були передані від НКРЕКП органам місцевого самоврядування. Громади визначатимуть економічно обґрунтований рівень тарифів, виходячи із стану своїх водоканалів, накопичених збитків та потреби в модернізації.
Держава передає громадам не лише повноваження, а й відповідальність за фінансову стійкість підприємств.
Це може стати однією з найважливіших змін у галузі. Погана новина Підвищення тарифів на 100-200% – це дуже болючий удар для населення, особливо для найбільш уразливих категорій громадян, які не зможуть швидко адаптуватися до нових витрат або оперативно оформити субсидії. Соціальний ефект буде відчутним і його не можна ігнорувати.
Балансувати такі ризики можна і треба програмами субсидій від держави або громад. Гарна новина Центральний регулятор, НКРЕКП, роками був у складній ситуації, коли масове підвищення тарифів ставало політичним рішенням національного масштабу. Для громад ситуація виглядає інакше.
Вони щодня стикаються з аварійними мережами, втратами води, зношеним обладнанням, дефіцитом коштів на ремонти та реальною ціною багаторічного стримування тарифів.
Саме тому місцева влада зазвичай готова приводити тарифи до економічно обґрунтованого рівня. Водночас економічно обґрунтований тариф – не гарантія того, що завтра вода стане якіснішою.
Однак це необхідна передумова для розвитку.
Це не гарантує прихід інвестора, але є необхідною умовою для довгострокових інвестицій.
Без фінансово стійкого водоканалу жодна модель концесії, державно-приватного партнерства чи залучення міжнародного фінансування не працює. Читайте також "Ще два-три місяці протягнемо".
Чому у водоканалах б"ють на сполох через тарифи і хто винен в іржавій воді з-під крана Показовий приклад Бухареста.
Узявши систему водопостачання в концесію, оператор Apa Nova Bucuresti (група Veolia) протягом 25 років інвестував у модернізацію мереж 795 млн євро.
Це дозволило підвищити якість послуг, скоротити втрати води, зробити систему однією з найефективніших у регіоні. Сукупний тариф на водопостачання та водовідведення в Бухаресті становить 115-120 грн за кубометр.
Це не набагато вище за тарифи, які після перегляду встановлюють окремі українські міста.
Водночас середня зарплата в Румунії майже втричі вища, ніж в Україні, тому для споживача такий тариф доступніший. Для галузі це хороша новина.
Збиткові водоканали не можуть модернізуватися, кредитуватися чи бути цікавими для приватного капіталу.
Якщо ж економічно обґрунтований тариф поєднується з прозорим управлінням, відповідальністю місцевої влади та довгостроковою інвестиційною політикою, він стає не просто новою цифрою в рахунку, а механізмом оновлення водної інфраструктури. Разом з новими повноваженнями громади отримують нову відповідальність.
Якщо вони встановлюють економічно обґрунтований тариф, то суспільство має право очікувати, що додаткові кошти підуть не лише на покриття поточних витрат, а й на оновлення мереж, зменшення аварійності та покращення якості послуг. Підвищення тарифів – це лише початок.
Справжнім критерієм успішності цих змін стануть наслідки: чи перетворяться додаткові кошти на нові труби, сучасні насосні станції, менші втрати води та якісніші послуги.