Кінець епохи Мінцифри? Призначення Оксани Ферчук стане тестом на зрілість інституції

Парламент призначив Оксану Ферчук новою міністеркою цифрової трансформації.
Це перший випадок, коли відомство, фактично створене під Михайла Федорова, очолює людина, яка не була частиною його команди від самого початку. За своєю суттю Мінцифра не просто ще одне міністерство.
Це орган, який останні кілька років оцифровував державу: переносив послуги в "Дію", створював нові реєстри, змінював взаємодію громадянина з бюрократією і намагався нав"язати державі іншу швидкість роботи. Але цінність таких рішень не завжди легко пояснити старій бюрократичній системі.
Частина урядовців досі дивиться на державне управління значно традиційніше й не завжди готова сприймати таку трансформацію як щось більше, ніж зручний сервіс у смартфоні. Саме тому впливовість Мінцифри трималася не лише на команді та якості її проєктів.
Вона значною мірою спиралася на політичну вагу Федорова і його прямий зв"язок із президентом.
Сам Федоров неодноразово підкреслював, що без підтримки Володимира Зеленського багато з того, що зробило міністерство, було б неможливим. Відтак призначення нової міністерки кидає виклик Мінцифрі як інституції.
Чи зможе відомство зберегти темп, масштаб і здатність впливати на державну машину без тієї політичної опори, яка роками була його головною перевагою? Хто така Оксана Ферчук Кар"єра Ферчук стартувала в телекомі.
До 2005 року вона встигла попрацювати в компанії "Український мобільний зв"язок" (UMC), директоркою з маркетингу та продажу "Телесистем України" (бренд PEOPLEnet) і комерційною директоркою "АВ Інжиніринг". З 2008 до 2016 року працювала у "Віжн ТБ", де запускала супутникове телебачення Viasat в Україні та сервіс платного телебачення для "Київстару". Згодом вона перейшла на керівні позиції в "Новій пошті", очолювала платформу "Закупки.Пром.УА" та розвивала сервіс електронного документообігу "Вчасно".
У 2021-2022 роках керувала поштовим оператором Justin. Після початку великої війни Ферчук влітку 2022 року почала працювати радницею тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова, відповідаючи за координацію цифрових і логістичних проєктів.
Серед них – впровадження LOGFAS, SAP, медичної інформаційної системи ЗСУ та платформи "Коровай". Останній рік нова очільниця Мінцифри обіймала посаду заступниці міністра оборони з цифрової трансформації: почала працювати з міністром Денисом Шмигалем, а в січні 2026 року продовжила вже під керівництвом Федорова. Як обирали нового очільника міністерства Після переходу Федорова до Міністерства оборони призначення нового очільника Мінцифри виглядало вирішеною справою.
Його заступник Олександр Борняков став тимчасово виконувати обов"язки міністра й мав усі шанси з часом отримати повноцінний статус. Борняков був людиною з команди Федорова, добре знав внутрішню кухню міністерства й мав продовжити курс, який там вибудовували з 2019 року: цифрову трансформацію держави, розвиток "Дії", підтримку IT-сектору, проєкти на кшталт "Дія.City", взаємодію з бізнесом, розвиток телекому та інших сфер, у які за ці роки зайшла Мінцифра. Призначення Борнякова здавалося питанням часу.
У міністерстві та політичних колах очікували, що потрібно лише знайти голоси у Верховній Раді, щоб він перетворився з т.в.о.
на повноцінного урядовця. Однак пошуку голосів заважала активна кампанія критики Борнякова і згодом самого Федорова та його нової сфери відповідальності – Міністерства оборони.
Йшлося, зокрема, про конфлікти навколо окремих цифрових систем, грального ринку та системну критику з боку частини народних депутатів. Читайте також "Весела" історія: що відкрили свідчення НБУ, Мінфіну та "Сенс банку" в справі "Мідас" Призначення Борнякова зависло.
За словами співрозмовників ЕП у міністерстві, його сприймали насамперед як людину Федорова.
Відповідно, якщо був ризик, що останнього не буде у новій урядовій конструкції, то шанси Борнякова очолити Мінцифру теж різко падали. Обговорювався навіть варіант, за якого Федоров міг би повернутися до Мінцифри.
Однак такий сценарій виглядав малоймовірним.
З моменту відставки уряду Юлії Свириденко 14 липня і до вечора 15 липня питання, хто саме очолить Мінцифру, залишалося без відповіді. У вищому політичному керівництві держави розглядали кілька кандидатур.
Серед них Валерія Іонан, яка раніше працювала заступницею Федорова, Борняков і Ферчук, кандидатура якої з"явилася вже на фінальному етапі. До останнього моменту багато залежало від того, чи залишиться Федоров у Міноборони.
Якби президент ухвалив рішення повторно призначити його на посаду, шанси Борнякова очолити Мінцифру зросли б. За словами співрозмовників ЕП, не всі у Мінцифрі були в захваті від потенційного призначення Іонан.
Воно могло спричинити звільнення частини команди, яка працювала з Федоровим і Борняковим. Крім того, за інформацією DOU, крісло міністра також пропонували засновникові сервісної ІТ-компанії SoftServe Тарасу Кицмею, однак той відмовився. За словами Федорова, з ним не обговорювали претендентів на посаду очільника Мінцифри та не просили його рекомендувати інших кандидатів.
Він також розповів, що співбесіду з Ферчук провели вже після зустрічі фракції з президентом 15 липня. Зрештою вибір упав саме на Ферчук.
І це стає новим викликом для Мінцифри.
Міністерство, яке багато років будувалося навколо конкретної людини, отримує керівницю, яка не була частиною цієї внутрішньої історії від самого початку. Чи зможе Ферчук втримати темп міністерства Особлива "метафізика" Мінцифри та політична вага Федорова, який майже 6,5 року очолював створене у 2019 році міністерство, дозволяли його команді втручатися в різні сфери: медичні сервіси під час пандемії, державні реєстри, кібербезпеку, оборонні проєкти, взаємодія з бізнесом, підтримка IT-ринку. Тому Мінцифри без Федорова швидко потрапило під критику, тиск і різного роду політичні удари.
З новою міністеркою, навіть попри її досвід роботи заступницею в Міноборони, інституцію можуть не лише продовжувати критикувати, а й почати обмежувати її вплив.
І питання не лише в посаді, а й у політичній вазі та можливості взаємодіяти з різними центрами впливу. Ферчук отримує не звичайне міністерство, ефективність роботи бюрократичного апарату якого не сильно залежить від імені міністра.
Вона отримує структуру, створену під конкретний стиль управління, конкретну політичну вагу і конкретну систему ухвалення рішень. Нинішня команда Мінцифри: Віталій Балашов – заступник із питань кібербезпеки та хмарних технологій.
Раніше працював у EPAM Digital, нині є військовослужбовцем і техніком-програмістом у фінансовому управлінні Генштабу ЗСУ. Наталя Денікеєва – заступниця з питань цифрової економіки.
Відповідатиме за Дія.City, Code.ua, підтримку стартапів та інноваційного бізнесу, а також цифровізацію гральної сфери. Валерія Коваль – заступниця з розвитку екосистеми цифрових та офлайн персоналізованих сервісів.
Відповідає за цифрові й адміністративні послуги. Станіслав Прибитько – заступник із розвитку цифрової інфраструктури.
Відповідатиме за стійкість мобільного зв"язку та інтернету. Олександр Закусило – заступник міністра цифрової трансформації.
Відповідатиме за масштабування цифрових реформ, державні електронні системи, реєстри та обмін даними.
Серед його напрямів: еАкциз, еСуд, еНотаріат, відкриті дані, "Трембіта" та "Дія.Engine". Ольга Кревська – заступниця міністра з питань європейської інтеграції.
Відповідає за інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС, переговори щодо вступу до Євросоюзу та розвиток міжнародних партнерств. Перед новою командою, яку сформує Ферчук, стоятиме кілька стратегічних питань. Перше – що робити з широкою сферою впливу Мінцифри.
За останні роки відомство взяло на себе багато нових напрямів, і не всім це подобається.
Нова очільниця має вирішити, чи намагатися зберегти цей масштаб, чи звузити фокус і сконцентруватися на кількох ключових напрямах.
Від цього залежить, чи залишиться Мінцифра міністерством широкої цифрової трансформації, чи поступово стане менш помітним. Друге питання – майбутнє вже розпочатих проєктів.
"Дія", "Дія.City", цифрові послуги, проєкти для бізнесу, взаємодія з оборонним сектором, робота з реєстрами, кібербезпека – усе це потребує політичної підтримки, управлінської уваги й команди, яка розуміє, як ці системи працюють. Третє питання – відносини з IT-сферою.
Федоров і Борняков роками вибудовували довіру з асоціаціями, кластерами, великими компаніями та підприємцями.
Вони були для ринку зрозумілими співрозмовниками. Читайте також "Міністр як бог": що Федоров залишає після себе Перед призначенням нового міністра частина IT-спільноти публічно підтримувала Борнякова.
Це не означає, що бізнес не працюватиме з новою командою.
Але якість цієї взаємодії, рівень довіри й готовність ринку відкрито говорити про проблеми будуть іншими. Для IT-сектору це важливо.
З 2019 року Мінцифра багато в чому допомагала ринку: від захисту від тиску силовиків до створення спеціальних умов роботи, комунікації з інвесторами та залучення нових клієнтів.
Чи залишиться міністерство таким самим партнером для індустрії, відкрите питання. Багато залежатиме від власного бачення Ферчук подальшого розвитку Мінцифри.
І чи було в неї це бачення до моменту призначення.
Адже ще місяць тому вона навряд чи могла серйозно планувати, що очолить одне з наймедійніших міністерств. Саме тому її призначення – це тест на те, чи може Мінцифра існувати як сильна інституція, незалежно від імені її очільника.
І чи зможе нова команда зберегти темп, довіру та політичну вагу міністерства без прямої опори на Федорова.