Як живуть українці за кордоном

Нижче мова піде про платіжні картки.
Ми проаналізували, що говорять тенденції користування банківськими картами українських банків протягом останніх років. У цій колонці використані дані по карткових операціях, які процесуються саме UPC.
Враховуючи те, що згідно з данними НБУ частка компанії серед українських технологічних операторів процесингу становить 32%, ці цифри можна екстраполювати на всі картки українських банків.
Отже, що говорять картки? Велика війна суттєво вплинула на всі сфери життя суспільства.
І платіжна сфера – не виключення.
Безпекова ситуація і брак достатньої кількості банківських відділень у прифронтових регіонах стали додатковими чинниками, які пришвидшили розвиток цифрових технологій.
Стабільно зростає частка безготівкових платежів.
Фінансова система була до цього готова – адже багато приділяла цьому уваги через пандемію. Ще один фактор – велика кількість українців, які перебувають у війську.
У деяких з них досить високий, за вітчизняними мірками дохід, але особливо витрачали гроші вони змоги не мають – адже під час бойових дій захисникам здебільшого не до цього.
Щоправда, розквітнув сегмент онлайн-казино та букмекерів через те, що навіть на передовій якісний інтернет подекуди вже не проблема. Читайте також Які фінтех-тренди характерні для України і Європи Що стосується іншої частини населення, яка знаходиться в тилу, тут вагомою зміною є велика популярність благодійних зборів та донатів на різноманітні потреби, яких не було у такій кількості до 24 лютого 2022 року. Одна з ключових змін – українці за кордоном.
Зрозуміло, що обсяг трансакцій по картках українських банків за кордоном після початку великої війни значно збільшився починаючи з лютого 2022 року.
Проте згодом почав поступово падати: по картках в системах UPC із 34,7 млрд грн у 2023 році до 22,1 млрд грн у 2024-му та 19,8 млрд грн у 2025-му.
Кількість операцій теж спадала – з 17 млн до 13,3 млн. При цьому середній чек знизився з понад 2 тис.
грн у 2023 році до приблизно 1,49 тис.
грн у 2025-му.
Це свідчить про поєднання кількох факторів: адаптацію українців у нових країнах, скорочення екстрених витрат та виведення коштів за кордон, а також інтеграцію співвітчизників у локальні фінансові системи.
Зниження витрат за кордоном може означати й вичерпання заощаджень і перехід до більш ощадливої поведінки. Версію, що українців за кордоном стало менше, розглядати не варто – на жаль статистика прикордонної служби свідчить про протилежне.
Звісно, частина цих витрат зроблена туристами, але ризикну припустити, що вагомого випливу на статистику саме туристи не мають. Якщо подивитися на абсолютні цифри – вони залишаються великими.
Це свідчить про те, що зв"язок українців за кордоном зі своєю Батьківщиною залишається досить міцним, адже ж звідкись кошти, які витрачаються, потрапляють на їхні рахунки у вітчизняних банках? Скоріше за все це зарплати українських роботодавців або допомога друзів/родичів.
Про використання власних накопичень мова переважно не йде. Структура безготівкових витрат надзвичайно показова.
У всі три роки домінують супермаркети: вони формують близько 40-44% усіх транзакцій і 18-28% обсягу витрат.
У 2025 році ця частка навіть зросла до 28% за обсягом, що підкреслює концентрацію витрат на базових потребах. На другому рівні – транспорт (включно із таксі) з часткою до 18% за кількістю операцій і до 4% за обсягом.
Це типовий маркер мобільності мігруючого населення, яке активно користується міськими сервісами, але не інвестує у довгострокові активи, зокрема купівлю автомобілів. Помітний сегмент – спеціалізовані продовольчі магазини та фастфуд.
Частка останнього зростає за середнім чеком (з 476 грн у 2023 році до понад 568 грн у 2025-му), що частково відображає інфляцію в ЄС, а частково – зміну споживчої культури. Ключовий фактор, який визначає фінансову картину – це зняття готівки.
У 2023 році ця категорія формувала понад 67% усіх витрат за обсягом, у 2024-му – 56,7%, у 2025-му – 50,1%.
Хоча частка зменшується, вона лишається домінуючою.
Це може свідчити про те, що українці все ще використовують цей механізм для де-факто переведення коштів і не так швидко інтегруються у безготівкову економіку приймаючих країн. З іншого боку середній чек зняття готівки стабільно високий – понад 10-12 тис.
грн, що свідчить про стратегічний характер таких операцій (переведення і накопичення ліквідності, орендні платежі, великі покупки). Помітно зростає роль аптек – їхня частка досягає майже 3% обсягу витрат.
Це може свідчити як про демографічні особливості міграції.
А може в українців закінчуються пігулки, які вони взяли з собою з України? Бізнес-послуги, навпаки, втрачають вагу – можливо, через скорочення підприємницької активності. Читайте також Банки Польщі: що корисно знати вимушеним українським переселенцям? Що ці цифри означають для економіки України? По суті, ми маємо справу з масштабним "експортом споживання" за рахунок скорочення внутрішнього попиту.
У 2023 році це було понад 34 млрд грн – сума, співставна з бюджетами невеликих міст.
Навіть у 2025 році майже 20 млрд грн споживчого попиту працюють на економіки інших країн. Це також тиск на валютний ринок через конвертацію гривні, втрату ПДВ та інших непрямих податків.
І звісно тут мова йде лише про безготівкові трати – скільки валюти українці вивезли готівкою та витратили за кордоном дізнатися неможливо. Динаміка 2023–2025 років показує перехід від шокового споживання до адаптивної моделі.
Українці за кордоном поступово скорочують витрати, більше витрачають на базові потреби та менше – на великі одноразові операції.
Знижується залежність від готівки, але вона залишається ключовим каналом відтоку коштів. Для регулятора це сигнал: політика обмежень і стимулів у сфері міжнародних операцій має залишатися гнучкою.
Для економіки – виклик повернення споживчого попиту додому – через повернення в Україну максимальної кількості вимушених біженців після завершення війни.
А для платіжного бізнесу – нагадування: український клієнт сьогодні глобальний, навіть якщо його картка випущена в Україні. Отже, нам потрібно, щоб українські платіжні та фінансові сервіси були максимально доступні і працювали у країнах, де зараз багато наших співвітчизників.