Як роботизація змінює правила гри

Перевезти обладнання через усю країну під час війни – завдання важке, але цілком реальне.
Справжнє випробування починається тоді, коли бізнес намагається перевезти за собою людей або знайти їх на новому місці.
69% підприємств називають дефіцит кадрів головною перешкодою для розвитку. За даними опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у якому взяли участь майже пів тисячі промислових компаній, цей показник сягнув історичного максимуму.
Проблема браку робочої сили понад півтора року стабільно утримує перше місце серед усіх бар"єрів для бізнесу. Кадровий ринок працює за новими правилами.
Залучити сотню робітників у перевантаженому регіоні без постійного підвищення зарплат майже неможливо, тож промислова роботизація перестала бути інновацією заради іміджу. Тепер це суто прагматичний антикризовий інструмент.
Він дозволяє швидше запустити виробництво, зменшити витрати на соціальну інфраструктуру і перестати залежати від дефіциту рук там, де процес можна довірити роботам. Куди рухаються заводи Лише у 2025 році до більш безпечних регіонів релокувалися понад 12 тис.
компаній, показує Єдиний державний реєстр.
Хоча кількісно лідирують торгівля та сфера послуг, найскладніший виклик стоїть перед промисловістю. Ще десять років тому важка промисловість була зосереджена на сході України.
Харків, Дніпро, Запоріжжя – міста, де один завод займав величезну територію і давав роботу тисячам працівників.
Зараз релокований бізнес приймають центральні та західні регіони.
Виростають нові індустріальні парки, часто тематичні.
Це не один гігант на весь район, а екосистема менших, сучасніших виробництв, які формують нову культуру взаємодії між бізнесами. Звісно, релокація – це last resort для більшості підприємців.
Поки можна працювати вдома – працюють удома.
Приміром, до нас запити на роботизацію надходять навіть із Павлограда, де укриття стоять біля виробничого корпусу.
Коли ж переїзд стає неминучим, постає питання, як швидко розгорнутися на новому місці. Чому залізо виграє Швидкість розгортання виробництва залежить від того, наскільки складну інфраструктуру потрібно будувати.
Промисловий маніпулятор працює при температурі від +5°C до +40°C, йому не потрібен кондиціонер чи ідеальне освітлення.
Він не йде на обід і може працювати цілодобово, зупиняючись лише на технічне обслуговування.
Базова вимога – рівна бетонна підлога. Якщо на виробництві є люди, то соціальна інфраструктура (роздягальні, їдальні, розвезення) потрібна і при роботизації, але масштаб інший.
Обладнати побутові умови для десятьох операторів чи для 50 різноробів – це різні бюджети. Кадрове рівняння Переїзд виробництва – це завжди HR-рівняння з багатьма невідомими.
Перевезти 50-100 кваліфікованих робітників – надскладне завдання для будь-якого бізнесу. Приміром, Львівщина вже перевантажена.
Регіон приймає багато людей, але фахівців робітничих спеціальностей серед них небагато.
Щоб залучити людей у нову компанію в новому регіоні, треба пропонувати вищу за ринкову зарплату, а це змушує й інших роботодавців підвищувати зарплати в усьому регіоні. Читайте також Новий Донбас: як Закарпаття перетворюється на індустріальний регіон Роботизація змінює рівняння.
Замість пошуку десятків людей на монотонну роботу потрібно знайти двох-трьох операторів.
Роботи до конкурента не перейдуть. Зміна запитів Саме тут починається трансформація, яка виходить за межі одного підприємства.
Бізнес, який заходить у регіон з маніпуляторами та ЧПК, більше не шукає різноробів.
Роботизація виробництва формує запит на інші спеціальності. Молодь масово уникає професійних коледжів, де навчають на класичного токаря чи пакувальника в умовах, які рідко відповідають нормі.
Коли ж у регіоні з"являється modern manufacturing і треба керувати роботом KUKA з планшета, це вже інша розмова.
Це технологічна, інженерна, престижна робота. Релокований бізнес починає інвестувати в місцеві освітні заклади.
Вони отримують запит на інженерів нового покоління, а випускники залишаються в громаді і створюють сім"ї.
Це формує екосистему, у якій люди відчувають впевненість. Свого часу це блискуче продемонструвала Вінниця, яка після ціленаправлених зусиль щодо залучення бізнесу в регіон перетворилася на одне з найкомфортніших міст країни та увійшла до провідної п"ятірки найзручніших міст України для життя поряд з Івано-Франківськом, Житомиром, Луцьком і Тернополем. Вимушена децентралізація дає Україні шанс змінити географію промисловості і будувати сучасні заводи там, де їх ніколи не було, одразу за стандартами ЄС.