ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
Платникам акцизного податку!
ВідділкомунікаційзгромадськістюуправлінняінформаційноївзаємодіїГоловногоуправлінняДПСуДніпропетровськійобласті (територіяобслуговування - містоДніпро) звертаєувагу, щовідповіднодоЗаконуУкраїнивід 18 червня 2024 року № 3817-IX «Продержавнерегулюваннявиробництваіобігуспиртуетилового, спиртовихдистилятів, біоетанолу, алкогольнихнапоїв, тютюновихвиробів, тютюновоїсировини, рідин, щовикористовуютьсявелектроннихсигаретах, тапального» (іззмінамитадоповненнями) (далі – Закон № 3817):
ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності;
оптова торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб;
роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Нормами Закону № 3817 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах), за реалізацію таких товарів суб’єкту господарювання, у якого відсутня ліцензія на право оптової/роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах) за умови дотримання суб’єктом господарювання-продавцем вимог Закону № 3817, однак здійснення такої реалізації не відповідає визначенню оптової торгівлі алкогольними напоями (крім реалізації алкогольних напоїв суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб), тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Операції з реалізації суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв (крім реалізації алкогольних напоїв суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб), тютюнових виробів/рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єктам господарювання які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідають визначенню роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами/рідинами, що використовуються в електронних сигаретах яка потребує отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі такими товарами/продукцією.
Згідно з п. 13 частини другої ст. 73 Закону № 3817 до суб’єктів господарювання у разі здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених Законом № 3817) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Водночас, відповідно до п. 1.4 Інструкції про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28.04.2005 № 154 (далі – Інструкція № 154) перевезення, зокрема, алкогольних напоїв автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином відповідної товарно-транспортної накладної встановленого зразка форми № 1-ТН /алкогольні напої/ (далі – ТТН № 1-ТН /алкогольні напої/).
Згідно з п. 2.1 Інструкції № 154 у рядку «Одержувач» ТТН № 1-ТН /алкогольні напої/ записуються, зокрема, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю) продукції, що ліцензується.
Про пріоритетні напрями розвитку податкової системи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Національна стратегія доходів до 2030 року (далі – НСД) визначає вектор розвитку сучасної податкової системи.
Основна мета впровадження НСД – трансформувати податкову систему в максимально зрозумілу, прозору та зручну для платників податків.
Один із ключових напрямів НСД – перехід до ефективної взаємодії з платниками, а саме: від контролю – до співпраці. При цьому, створення умов, за яких дотримання податкового законодавства стає простим і логічним – основа добровільного виконання платником своїх обов’язків.
Пріоритетні напрями розвитку податкової сфери:
- цифровізація послуг і розширення електронних сервісів;
- оптимізація податкових процедур і процесів;
- покращення комунікацій з громадянами, бізнесом і громадськістю;
- консультаційна підтримка платників.
Результат впровадження НСД – стабільна та передбачувана податкова система, як умова економічного зростання держави.
Платникам ПДВ, які здійснюють операції з надання послуг нерезиденту на митній території України!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. «б» п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання зокрема, у разі, коли після отриманого авансу на дату постачання послуг відбувається зміна їх договірної (контрактної) вартості чи зміна номенклатури – платник податку на дату фактичного постачання таких послуг складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при отримані авансу.
Перерахунок податкового зобов’язання з ПДВ здійснюється за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на дату складання розрахунку коригування.
Про відповідальність за видачу фіскального чека, в якому відсутні обов’язкові реквізити
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
За рішенням контролюючих органів до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;
за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.
Також, за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.
Про заповнення розділу 3 Заяви за ф. № 20-ОПП у разі закриття платником податків об’єкта оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Пунктом 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 визначено, що заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Платники податків можуть подати Заяву за ф. № 20-ОПП технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, у тому числі внаслідок припинення діяльності платника податків, Заява за ф. № 20-ОПП подається з оновленою інформацією про такий об’єкт, при цьому розділ 3 Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється одним рядком наступним чином:
у графі 2 «Код ознаки надання інформації» вказується значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»;
графи 3-15 та 17 заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розділу 3 Заяви за формою № 20-ОПП, передбаченою у додатку до Заяви за ф. № 20-ОПП;
графа 16 не заповнюється.
У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, Заява за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, подається протягом 10 робочих днів після його закриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється у випадках, зокрема:
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.
Про сплату земельного податку юридичною особою – нерезидентом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків (абзац перший п. 63.2 ст. 63 ПКУ).
Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. III, п. 4.4 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Так встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями), або набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:
взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:
у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець.
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення (частина перша ст. 120 Земельного кодексу).
Відповідно до частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 ПКУ, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у юридичної особи – нерезидента як власника об’єкта нерухомого майна з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (у т. ч. на земельну ділянку під будівлями, спорудами (їх частинами)) виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.
При цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, нерезидент зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).
Про повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3556 контролюючим органом здійснюється зарахування цих сум у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.
У випадках надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556, помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556 та помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами на рахунок 3556, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів.
У випадку помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями повернення єдиного внеску здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжної інструкції тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
У разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску (далі – підрозділ адміністрування єдиного внеску), у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Висновок), який реєструє або надає платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причин такої відмови.
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів підрозділ адміністрування єдиного внеску надсилає Висновок до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, який (за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556) у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня отримання Висновку формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі, яке виконує розрахунковий документ за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
Про ризики незадекларованої праці
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це обов’язок роботодавця. Недотримання законодавства про працю тягне за собою фінансові та адміністративні наслідки.
Нагадуємо, що незадекларована праця – це оплачувана діяльність, яка повністю або частково не оформлена відповідно до вимог чинного законодавства. Це робота без укладення трудового договору, що позбавляє працівника соціальних гарантій (лікарняні, відпустки, пенсійний стаж), а також ухилення недоброчесним роботодавцем від сплати податків. І така праця має серйозні ризики.
Ризики незадекларованої праці:
для працівника: відсутність права на пенсію, допомоги по безробіттю, оплачуваних лікарняних, соціального страхування, безпечних умов праці та захисту від незаконного звільнення;
для роботодавця: штрафні санкції за порушення трудового законодавства;
для держави: зменшення надходжень до бюджетів.
Звертаємо увагу, що найманий працівник у разі, якщо його робота незадекларована, може вимагати від роботодавця укласти з ним трудовий договір відповідно до законодавства.
Також, у разі наявності інформації щодо ймовірних порушень суб’єктами господарювання трудового законодавства можна звернутись до податкової служби та подати звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
Не погоджуйтеся на заробітну плату «у конверті», бо це втрата ваших прав і можливостей.
Наголошуємо, що офіційно оформлені трудові відносини – це ваша самоповага і ваше гідне майбутнє!
У коментарі для медіа - про порядок переєрестрації юридичної особи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування –місто Дніпро) інформує.
Днями заступник начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Світлана Залізняк надала коментар представникам медіа щодо порядку здійснення перереєстрації юридичної особи у контролюючих органах у зв’язку зі зміною організаційно-правової форми.
Податківиця повідомила, що статтею 108 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що зміна організаційно-правової форми юридичної особи є перетворенням. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.
Перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади (ст. 106 ЦКУ).
За загальними правилами статей 104 – 107 ЦКУ перетворення є одним із видів реорганізації юридичної особи, в результаті якого припиняється юридична особа. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) та відповідно податковий номер.
Фахівчиня звернула увагу, що порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 ЦКУ та Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755). Зокрема, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення подати документи для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи згідно із частиною десятою ст. 17 Закону № 755. Після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами подаються документи для державної реєстрації припинення юридичної особи та документи для державної реєстрації створення юридичної особи, визначені відповідно частиною тринадцятою та частиною першою ст. 17 Закону № 755. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
Відомості про проведення реєстраційних дій передаються технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) до інформаційних систем ДПС в порядку інформаційної взаємодії в день їх проведення (ст. 13 Закону № 755) та опрацьовуються контролюючими органами в день отримання таких відомостей.
Згідно з частиною першою ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 996) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 Закону № 996).
Частиною п’ятою ст. 14 Закону № 996, зокрема, визначено, що у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених Законом № 996 публікує його протягом 45 днів після затвердження.
Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначений ст. 67 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами (далі – Порядок № 1588).
Зняття з обліку юридичних осіб – платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється згідно з абзацом сьомим частини першої ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330, із змінами (далі – Порядок № 1162).
У разі одержання відомостей із ЄДР про рішення щодо припинення юридичної особи контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені ПКУ, Законом № 2464, розд. ХІ Порядку № 1588, розд. IV Порядку № 1162. Зокрема, ст. 5 Закону № 2464 встановлене право органів ДПС на проведення перевірки платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.
Згідно з п. 11.13 розд ХІ Порядку № 1588 у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до ЄДР:
у разі відсутності грошових зобов’язань та/або податкового боргу – відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП;
за наявності податкового боргу – відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП або відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом).
Підставою для зняття з обліку платників у контролюючих органах є надходження із ЄДР відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків (п. 11.17 розд. ХІ Порядку № 1588).
Після отримання із ЄДР відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи, що припинилась в результаті перетворення, та державну реєстрація новоутвореної юридичної особи, за результатами опрацювання таких відомостей до інформаційної системи ДПС вносяться дані про зазначені реєстраційні дії без зміни податкового номеру (код ЄДРПОУ) юридичної особи, закриття інтегрованої картки платника та, відповідно, визначення дати зняття з обліку. Водночас змінюються організаційно-правова форма юридичної особи, її найменування та інші дані, які були змінені щодо новоутвореної юридичної особи.
Про офіційне оформлення найманих працівників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до законодавства цивільно-правовий договір (договір підряду або надання послуг) укладається у випадках, якщо йдеться про виконання конкретного обсягу робіт або надання послуг з визначеним результатом. При цьому виконавець самостійно організовує свою діяльність і не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку роботодавця.
Трудові відносини оформлюються відповідно Кодексу законів про працю в Україні (далі – КЗпП).
Так, згідно зі ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та завчасного повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.
При цьому, офіційне оформлення трудових відносин гарантує найманим працівникам захист їхніх прав, забезпечує своєчасну і у повному обсязі оплату та безпечні умови праці, страховий стаж , оплачувані відпустки тощо.
Водночас, у разі порушення вищезазначених норм трудового законодавства, до роботодавця застосовується адміністративна відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю: від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також фінансова відповідальність, яка передбачена ст. 265 КЗпП: у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Отже, офіційне оформлення трудових договорів не лише гарантує працівникам належний рівень соціального захисту, а й убезпечує роботодавця від штрафів.
Основні поняття і напрями безбар’єрності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Створення безбар’єрного простору забезпечує кожній людині рівні права і можливості, комфорт і доступність до різних сфер життєдіяльності.
Основні поняття і напрями безбар’єрності:
▼ Безбар’єрність: це середовище необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.
▼ Доступність: забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах
▼ Інклюзія: процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії — залучення всіх людей у всі сфери життя.
▼ Фізична безбар’єрність: усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.
▼ Інформаційна безбар’єрність: люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.
▼ Цифрова безбар’єрність: усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.
▼ Суспільна та громадянська безбар’єрність: забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності.
▼ Освітня безбар’єрність: створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.
▼ Економічна безбар’єрність: усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.
Щодо перевірки платників єдиного внеску (в тому числі при ліквідації)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розд. ІІ ПКУ.
Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).
Згідно з п. 1 розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з ЄДР про припинення відокремленого підрозділу; відомостей із ЄДР про прийняте уповноваженим органом управління (уповноваженою особою) юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, рішення про припинення відокремленого підрозділу такої юридичної особи; судових рішень або відомостей з ЄДР, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.
При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розд. ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розд. ІV Порядку № 1162).
Про взяття на облік ФОП: коментар податківців для місцевих медіа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування –місто Дніпро) інформує.
Днями завідувач сектору обліку платників, об’єктів оподаткування та ведення реєстрів Дніпровської податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Дідур надала коментар представникам медіа, відповівши на їхні запитання стосовно взяття на облік фізичної особи - підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалася у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку.
Податківиця повідомила, що підстави та порядок зняття з обліку фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах визначені п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Зазначила, що дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Підпунктом 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.
Зауважила, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України, що визнана такою відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів із документальним підтвердженням особи та місця перебування.
Фахівчиня звернула увагу, що у разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Якщо після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа повторно реєструється як підприємець за новим місцем проживання (місцезнаходженням), що обслуговується іншим контролюючим органом, то процедури, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, завершуються у контролюючому органі за новим місцем проживання (місцезнаходженням).
Згідно з п. 6.1 розд. VI Порядку № 1588 взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема, відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.
Наголосила, що взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (внесення змін) платників податків (для самозайнятих осіб) за формою № 7-ОПП (п. 6.4 розд. VI Порядку № 1588).
При цьому взяття на облік фізичної особи – підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалася у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань по забезпеченню остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.
Тобто, незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, то взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку у день отримання відомостей з ЄДР щодо фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.
Реалізація експериментального проєкту в ДПС – тема брифінгу з журналістами
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
За участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Анатолія Городнікова відбувся брифінг для представників медіа з питання реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (ДПС).
Під час заходу він повідомив, що система управління податковими ризиками – це комплекс заходів, спрямованих на виявлення, оцінку, аналіз та мінімізацію ризиків недотримання платниками податків вимог податкового законодавства.
Спікер зазначив, що застосування податкового комплаєнсу є сучасною практикою країн Європейського Союзу у сфері податкового адміністрування. Під час реалізації проєкту здійснюється аналіз ризиків, визначаються найбільш значущі з них та встановлюються їх першопричини.
Зауважив, що на основі цього аналізу робота податкової служби спрямовується для:
- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов'язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;
- сприяння розвитку управління податковими ризиками на основі ризик-орієнтованих підходів у діяльності ДПС;
- підвищення рівня довіри та партнерства між податковою і платниками податків.
Акцентував увагу, що систематична комунікація з платниками податків та представниками інститутів громадянського суспільства дозволяє опрацьовувати пропозиції бізнес-спільноти для удосконалення організаційно-методологічних основ функціонування системи, що у свою чергу дозволяє ДПС враховувати практичний досвід управління податковими ризиками і здійснювати комплекс відповідних заходів, зокрема:
- аналіз зовнішніх джерел інформації про податкові ризики платників податків;
- ідентифікацію податкових ризиків та визначення заходів впливу на них;
- формування пропозицій щодо пріоритетних напрямів для розроблення та виконання відповідних планів у діяльності ДПС.
