Як суди розглядатимуть санкційні справи

Український санкційний механізм не був ідеальним з моменту його створення у 2014 році.
Помилкове та безстрокове застосування санкцій – циклічне явище в історії механізму.
Коли державні органи ухвалюють свавільні рішення, на допомогу має прийти суд, але до 2025 року Верховний Суд допомагав органам влади. Як діяв Верховний Суд Санкційний механізм в Україні сформувався в контексті російської окупації територій східних областей та АРК у 2014 році.
Закон "Про санкції" створив механізм реагування на діяльність осіб, які загрожують національній безпеці.
Він містив неконкретизовану процедуру застосування та скасування санкцій і не передбачав винятків, які б гарантували дотримання базових прав людини. РНБО та президент самостійно формували практику застосування санкцій: визначали, яку інформацію про особу вносити в рішення РНБО, як тлумачити поняття "національна безпека", як взаємодіяти і робити це швидко. Одночасно Верховний Суд розробляв підходи до оскарження санкцій і тлумачення закону.
Квінтесенцією практики Верховного Суду в справах щодо оскарження санкцій стала доктрина "обмеженого судового контролю".
Це означало, що суди не оцінюють наявність та достатність підстав для застосування санкцій, а лише дотримання меж дискреції президента і процедури застосування санкцій. Така позиція була "державницькою": якщо президент є гарантом державного суверенітету, то тільки він може оцінювати загрози для національної безпеки.
Цей підхід призвів до неможливості оскарження санкцій.
Справи, завершені на користь підсанкційних осіб, можна було полічити на пальцях однієї руки. Що змінив оператор лотерей У жовтні 2025 році Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення на користь однієї з найперших українських підсанкційних осіб – ТОВ "М.С.Л.". Компанія, що була одним з найбільших платників податків, уперше потрапила в санкційні списки у вересні 2015 року.
Підставами для цього стали ймовірні ухилення від сплати податків, легалізація доходів та зв"язки з росією. Крапку в тривалому оскарженні санкцій в Україні поставила Велика Палата Верховного Суду: санкції законні.
ЄСПЛ не погодився з національними судами.
Він визнав, що Україна порушила право на власність та ефективний спосіб захисту. Читайте також Обмеження проти українців: що не так з вітчизняними санкціями та як їх покращити? Суд також вказав, що рішення РНБО про застосування санкцій не містило конкретних підстав і що українські суди повинні здійснювати повний судовий контроль, тобто перевіряти фактичні підстави для застосування санкцій. Висновок ЄСПЛ був діаметрально протилежним підходам Верховного Суду.
Оскільки рішення ЄСПЛ обов"язкове для врахування українськими судами, чинна на той час практика Верховного Суду повинна була змінитися. Як змінюється практика Під час розгляду справи №990/224/23 Велика Палата Верховного Суду офіційно відійшла від попередньої практики та "уточнила" свої попередні висновки.
У власній постанові Велика Палата надала чек-лист розгляду санкційних справ.
Він включає п’ять аспектів, які має містити судовий перегляд у цій категорії справ. 1.
Процедурний аспект: чи дотримана законодавча процедура застосування санкцій, чи мали відповідні органи повноваження для ухвалення рішення про застосування санкцій, чи введене рішення РНБО в дію указом президента. 2.
Фактична основа: чи базується застосування санкцій на достатньому фактичному підґрунті, чи є переконливі докази, що підтверджують наявність обставин, які були підставами для застосування санкцій. 3.
Правова кваліфікація: чи підпадають встановлені обставини під підстави для застосування санкцій, визначені в законі України "Про санкції", чи правильно застосовані норми матеріального права. 4.
Пропорційність: чи застосовані санкції пропорційні меті, на досягнення якої вони були спрямовані, чи дотриманий належний баланс між несприятливими наслідками та легітимною метою санкцій. 5.
Відсутність свавілля: чи не є рішення про застосування санкцій явно необґрунтованим, дискримінаційним та ухваленим з іншою метою. Хоча в згаданій справі Велика Палата залишила санкції чинними, судді сформували новий підхід до судових процесів з оскарження санкцій.
Цей підхід і сформований Великою Палатою чек-лист будуть визначальними для розгляду справ, які розглядає Верховний Суд, і для майбутніх процесів оскарження санкцій.