АЗС під атакою. Що робить держава та бізнес, щоб у людей було пальне

Від квітня 2026 року Російська Федерація цілеспрямовано та інтенсивно атакує українські автозаправні станції (АЗС).
За даними УП, станом на 6 липня росіяни вже зруйнували до 200 АЗС. "Ці об"єкти побудовані за приватні кошти та обслуговують винятково мирне населення", – каже УП головний редактор видання "Нафторинок" Олександр Сіренко. Найбільше страждають прифронтові регіони: Сумська, Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Миколаївська області.
Удари завдають і по АЗС на Полтавщині, де росіяни нещодавно знищили чотири станції. Для проросійських телеграм каналів ці удари це частина кампанії по провокації паніки.
Тепер вони запевняють, що Україна залишиться без палива.
За підрахунками "Української правди", такі дописи отримали понад 2 млн переглядів за минулий тиждень.
Крім цього вони писали про те, що це є відповідь за удари по російським НПЗ. Якими будуть наслідки обстрілів АЗС для бізнесу, що може зробити влада, щоб не допустити дефіциту пального, як захистити заправки і, головне, життя людей? Наслідки для бізнесу Тільки за останні два місяці (станом на 3 липня) росіяни суттєво пошкодили або зруйнували 18 автозаправних комплексів (АЗК) компанії WOG у прифронтових областях, розповідають в компанії. Формат відновлення станцій залежить від ступеня пошкоджень.
"У більшості випадків ми, насамперед, повертаємо АЗК до рівня працездатного стану, тобто забезпечуємо заправку транспорту та надаємо базові послуги. Наш основний фокус – АЗК має працювати в будь-якому стані, якщо для цього є хоч найменша можливість", – розповідають у WOG. У компанії кажуть, що повноцінне відновлення однієї АЗК потребує інвестицій у розмірі 40-60 млн грн.
Залежно від характеру пошкоджень, відновлення роботи АЗК може займати від 10 годин до 10 тижнів. Видання "Нафторинок" з квітня моніторить знищені АЗС в розрізі їх приналежності до різних мереж. Найбільше за всіх постраждали АЗС державної "Укрнафти".
УП зверталась до компанії за коментарем, але на час виходу матеріалу не отримала його. За словами Сіренка, якщо великі гравці ще можуть пережити ці атаки, то для невеликих або регіональних мереж втрата кількох об"єктів є суттєвим ударом.
Одна заправка коштує близько 1,2 млн дол., а її захист від дронової атаки – 2 млн грн.
Втрата кожного такого об"єкта – це сильний удар по бюджету невеликої компанії. "Наприклад, мережа Marshall має близько 70 заправок по Україні.
При цьому тільки за червень росіяни уразили 8 їхніх об"єктів, а з початку квітня – 16.
Для такої мережі це колосальні втрати. Те саме стосується компанії "Надежда", якій належить мережа заправок BVS.
Це полтавська мережа, яка має до 100 АЗС.
Вони активно інвестували в Сумську область, а тепер їхні об"єкти розбивають під нуль", – розповідає експерт. Чи буде дефіцит та як доставити пальне Дефіциту пального не буде, переконують в компанії WOG.
"Криза 2022 року багато чому навчила операторів ринку.
Сьогодні ринок максимально диверсифікований за напрямами постачання і за логістикою.
Пальне не накопичується на одному об"єкті, а постійно перебуває "в русі", що робить систему стійкішою до атак. Диверсифікований ринок, наявність великої кількості постачальників і розвинена логістика дозволяють мінімізувати вплив ворожих атак на доступність пального для споживачів", – кажуть у компанії. Однак російські удари по АЗС ускладнюють продаж пального споживачам.
Сіренко вважає, що створення мобільних АЗС може вирішити цю проблему.
Якщо інтенсивність атак збережеться, то ринок ще до зими буде змушений перейти до моделі пересувних точок заправки, щоб підтримувати життєдіяльність населених пунктів.
Але на заваді стоїть державне регулювання. "На сьогодні роздрібна торгівля пальним із пересувних засобів (бензовозів) фактично заборонена низкою нормативних документів, які може змінити Кабмін. Держава сама стикається з цією проблемою, коли через тендери закуповує пальне, але заправляти техніку стає ніде.
Тому легалізація бензовозів потрібна не лише для цивільних, а й для підтримання інфраструктури самої держави", – розповідає експерт. Цю практику вже змушені були запровадити у Тростянці Сумської області, де росіяни вже знищили всі заправки.
У місті розгортають мережу мобільних пересувних точок, де продають пальне з невеликих бензовозів. Вони мають обладнання для дозованої видачі палива в баки автомобілів.
У такий бензовоз вбудовані: насос, лічильник-витратомір, котушка зі шлангом та стандартний заправний пістолет.
Процес заправки через нього виглядає ідентично до того, як ви заправляєте авто на звичайній стаціонарній АЗС. Проблемою залишається, що при купівлі палива безпосередньо через бензовози розрахунок можливий лише готівкою. Приклад бензовоза, який слугуватиме "мобільною АЗС" УП надіслала запит до Кабінету міністрів щодо того, як там бачать розв"язання паливної проблеми, але на момент виходу матеріалу відповідь не отримала. Зберегти людей та АЗС Ще більш складним завданням є збереження людських життів. "Водії відмовляються їхати в прифронтові зони, щоб доставити пальне.
Така робота стає надзвичайно небезпечною через цілеспрямоване полювання ворожих дронів на транспорт", – розповідає УП директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. За його словами, якщо знайдуться охочі водії, то вони зможуть працювати на мобільних АЗС: ховати цю техніку в ангарах і виводити лише для швидкої заправки. Наразі роль держави у захисті АЗС мінімальна.
Сіренко каже, що бізнес змушений дбати про захист самотужки. "Керівництво однієї з мереж заздалегідь обклало свої заправки мішками з піском.
Коли стався нічний удар, ці прості засоби захисту суттєво знизили рівень поранень серед працівників і фактично врятували їхні життя.
Також серед персоналу діє чітке правило: під час небезпеки команда має одразу тікати в укриття, навіть якщо це просто місце в полі поруч з АЗС. Захисні заходи потребують значних коштів, через що деяким мережам АЗС доведеться піднімати ціни на пальне", – вважає експерт. Проблема потребує комплексного підходу.
Оскільки військовим шляхом та силами ППО повністю захистити всі цивільні АЗС неможливо, владі доведеться йти на дерегуляцію та дозволяти альтернативні, мобільні способи реалізації пального в прифронтових зонах, створюючи для цього нові, адаптовані до умов війни правила гри.