Не сидять на шиї. Що українці дають польській економіці

Після початку великої війни Польща прийняла сотні тисяч українських біженців і спростила для них доступ до ринку праці.
Уряд у Варшаві разом із балтійськими друзями Києва чи не найактивніше впроваджував політику санкцій проти московії та прискореної інтеграції України з Європейським Союзом. До того ж Польща одна з перших почала надавати Україні військову допомогу, стала центром підготовки українських військових, а також логістичним та ремонтним хабом.
Особливе значення отримав аеропорт Жешув-Ясьонка, який став ключовим вузлом міжнародної військової допомоги. Проте з наближенням президентських виборів 2025 року, на яких переміг директор Інституту національної пам"яті Кароль Навроцький, у Польщі почали гучніше лунати голоси консерваторів та правих популістів: від заяв про невдячність України за надану їй допомогу до висипання українського зерна під час блокування кордону і вигуків біженцям на кшталт "Спердоляйте в Україну". У польському порядку денному знову з"явилися питання спільного складного минулого: Волинська трагедія та УПА.
Це стало причиною нового дипломатичного скандалу: Навроцький позбавив президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла через найменування одного з українських підрозділів на честь героїв УПА.
У відповідь Зеленський повернув орден Польщі "Новою поштою". Варшава почала погрожувати Україні блокуванням вступу до ЄС "через Бандеру", а окремі політики-популісти продовжили поширювати тезу, що українці, мовляв, "сидять на шиї" Польщі.
Проте навіть польські дані це спростовують. Як українці насправді впливають на польську економіку? Яка їхня роль у досягненні ВВП Польщі 1 трлн дол.? Чому подальше розпалювання політичного конфлікту може зашкодити бізнесам по обидва боки кордону? Ринок праці і вплив на економіку Українці почали відвідувати Польщу в 1990-х роках після розпаду СРСР з метою "човникової" торгівлі (купівля дефіцитних товарів для перепродажу в Україні).
Згодом найбільш поширеними стали сезонні сільгоспроботи (збирання яблук та полуниці), праця на будівництві та заводах, догляд за літніми людьми. Пізніше численною групою серед українських мігрантів стали професіонали з вищою освітою та студенти.
Через економічну кризу 2014-2015 років на тлі окупації Криму і початку війни на сході сотні тисяч українців поїхали на заробітки, а після запровадження безвізу українців у Польщі стало ще більше. Робітники з України збирають полуницю, Залускі, Польща, травень 2020 року Фото Getty Images Gazeta Prawna, формуючи перелік 50 людей, які найбільше вплинули на економіку Польщі, розмістила на другому місці збірний образ українського заробітчанина. "Будівництво, сільське господарство, роздрібна торгівля та сфера послуг роками опираються на працівників з України.
Це мігранти, яких роботодавці та суспільство багато років знають і цінують, вони легко асимілюються та культурно близькі", – визнавав Лукаш Мазуркевич із польського аналітичного центру ARC Rynek i Opinia. Українці давно перестали бути лише робочою силою.
Вони стали працівниками, підприємцями, споживачами та платниками податків.
Рівень зайнятості серед українських мігрантів та біженців сягає 70-80%.
Українці – це 5% усіх працівників у Польщі.
Найбільше їх у промисловості, будівництві, сфері послуг і на транспорті. "У Польщі неможливо не працювати, а ми, українці, не можемо просто сидіти, склавши руки", – розповідав у 2025 році Олександр Белиба, який після 13 місяців перебування на фронті приїхав до Варшави працювати в автосервісі друга. Читайте також Українські мігранти підіймають економіку Європи.
Що буде з Україною без них? У 2024 році біженці з України генерували 2,7% польського ВВП, свідчить спільне дослідження Управління верховного комісара (УВКБ) ООН з питань біженців та Deloitte.
При цьому рівень зайнятості зріс із 61% до 69% лише за рік. "Швидке відкриття Польщею свого ринку праці та можливість запустити свою справу дозволили біженцям увійти в економіку та забезпечувати себе переважно завдяки роботі.
Їх присутність допомогла вивести економіку на траєкторію кращого зростання.
Біженці – це не лише отримувачі допомоги, а й ті, хто сприяє економічному зростанню", – підкреслюють автори дослідження. Очікується, що до 2030 року українці будуть створювати 3,2% ВВП Польщі.
"Наш звіт розвінчує низку міфів.
Неправда, що вплив біженців на польську економіку негативний", – акцентував речник УВКБ ООН Рафал Костжинський. На тому, що українці приносять польській економіці більше користі, ніж отримують допомоги, наголосив на тлі політичного конфлікту з Варшавою і перший заступник голови Офісу президента України Сергій Кислиця.
Він процитував оцінку польського Банку господарства крайового (BGK): у 2024 році українські мігранти внесли до держбюджету Польщі 15,21 млрд злотих (3,6 млрд дол.), тоді як виплати за програмою підтримки сімей "800+" становили 2,8 млрд злотих. Ба більше, на початку 2026 року Польський економічний інститут (PIE) попередив: українські біженці почали відігравати настільки велику роль в економіці Польщі, що їхнє можливе повернення додому матиме значний негативний вплив. Українка Надія Богомаль працює кранівницею в Гданську, березень 2026 року Фото Getty Images За оцінками PIE, 40% дорослих мігрантів після завершення війни найімовірніше залишаться в Польщі, але більшість біженців не мають чітких планів.
"З точки зору ринку праці це означає, що за менш сприятливого сценарію польський ринок праці може втратити пів мільйона працівників-українців", – визнали в інституті. Низка польських політиків-популістів час від часу стверджує, що українці, мовляв, відбирають робочі місця в поляків.
Проте, за словами старшої економістки Центру економічної стратегії Яни Охріменко, насправді в Польщі на початку великої війни в Україні існував значний дефіцит робочої сили в ключових галузях. "У Польщі сильна промисловість, традиційно сильне сільське господарство.
Враховуючи мобільність у ЄС і високу якість польської освіти, будь-який поляк може в будь-який момент поїхати в будь-яку країну блоку, утворюючи дефіцит. Завдяки тому, що хвиля мігрантів з України цей дефіцит закрила, значна кількість поляків перейшла в більш високотехнологічне виробництво.
Таким чином, українські мігранти не тільки не відібрали роботу, а й покращили становище польських працівників у більшості сфер", – заявила Охріменко. Цю тезу підтверджує дослідження ООН та Deloitte: приплив великої кількості працівників-українців сприяв підвищенню середніх зарплат поляків.
Українці отримували менш кваліфіковані та низькооплачувані роботи, тоді як поляки переходили на більш кваліфіковані та високооплачувані. Чимало українських біженців виконують роботу, яка не відповідає їхньому рівню освіти.
Вищу освіту у 2024 році мали 40% українців проти середнього показника 38% серед поляків, але лише 12% українців працювали як менеджери, фахівці чи технічні спеціалісти проти 37% польських громадян на відповідних посадах. До того ж, багатьох стримує те, що вони не володіють польською мовою на достатньому рівні.
За оцінками ООН і Deloitte, усунення таких прогалин в адаптації українців на ринку праці могло б приносити Польщі до 6 млрд злотих щорічно. Читайте також Усе менше охочих повертатися.
Як змінилися настрої українських біженців Про значний внесок українців у польську економіку заявив експрезидент Польщі (1995-2005 роки) Александр Квасневський.
"Українці працюють офіційно, легально, сплачують податки.
У деяких галузях вони мають надзвичайно важливу роль: у сфері послуг, у системі охорони здоров"я, у догляді за людьми похилого віку, у будівництві.
Маємо говорити про це відкрито: вони – не проблема для Польщі.
Це шанс і для українців, і для польської економіки", – резюмував він. Взаємна експансія За даними Євростату, у квітні 2026 року під тимчасовим захистом у Польщі перебувала 971 тис.
громадян України.
Усіх українців там понад півтора мільйона. Рухаючись за клієнтською базою, вітчизняні компанії з найрізноманітніших секторів – від закладів харчування Milk Bar, Aroma Kava, Lviv Croissants і "П"яна вишня" до "Нової пошти", маркетплейсу Rozetka, медіасервісу Megogo, ІТ-компаній і представників харчової промисловості – почали заходити в Польщу та інші країни ЄС.
У 2024 році кожне десяте нове підприємство відкривали українці. За даними Польського економічного інституту, у 2022-2025 роках українці зареєстрували понад 120 тис.
бізнесів: 109 тис.
одноосібних підприємств (аналог ФОПа) та 14,5 тис.
компаній з українським капіталом.
У 2025 році громадяни України відкрили рекордні 30 тис.
фірм – 10% нових бізнесів сусідньої країни. Відділення Nova Post у Варшаві Фото Getty Images Для багатьох українських компаній Польща стала не просто місцем релокації після 2022 року, а й поступово перетворилася на майданчик для масштабування бізнесу, виходу на інші ринки та залучення інвестицій.
Особливо це стосується технологічного сектору, виробничих компаній та сектору milltech. Якщо на початку свого шляху в Польщі українські компанії робили ставку насамперед на співвітчизників-переселенців та діаспору, то з часом почали переорієнтовуватися на місцевих клієнтів, а деякі – рухаються далі на захід. "Спільнота українських біженців у ЄС значна, але ставка лише на цю клієнтську базу не є стійкою довгостроковою стратегією", – пояснював засновник Lviv Croissants Андрій Галицький.
Компанія відкриває нові заклади не лише в Польщі та Чехії, а й у США та Південній Кореї.
У "П"яній вишні" розповідали, що майже 50% відвідувачів її польської мережі барів – місцеві мешканці. Українські бренди в Польщі роблять ставку не лише на українців Фото Getty Images Польський бізнес, попри війну, заходить на український ринок або розширює свою присутність.
Польські сири і яблука звичні для українських супермаркетів. Ритейлер Pepco готується відкрити 100 магазинів, як Sinsay; маркетплейс Allegro конкуруватиме з Rozetka; харчова група Maspex придбала 80% виробника води "Карпатська джерельна", а страховий гігант PZU став власником найбільшого гравця на українському ринку страхування життя "Метлайф". Фінтех-компанія ZEN з експрезидентом Польщі Анджеєм Дудою в наглядовій раді за 175 млн грн купила PINBank; енергетичний концерн Orlen веде переговори щодо придбання частки в Укрнафті, а гігант сантехніки Cersanit залучив 40 млн євро кредиту від ЄБРР на розвиток бізнесу в Польщі та Україні. Синхронна позиція бізнес-асоціацій Швидкої деескалації політично-історичних суперечок між Польщею та Україною найближчим часом не буде, особливо перед річницею Волинської трагедії 11 липня.
Тим не менш, представники бізнесу з обох країн синхронно наполягають на зниженні напруги та концентрації на економічній співпраці, а не на історії. "Маємо думати про майбутнє, а не зациклюватися на минулому.
Варто нормалізувати відносини і вивести економіку з-під впливу спору, який має бути прерогативою істориків", – заявив Войцех Костжева, який очолює Polish Business Roundtable – об"єднання власників і топменеджерів найбільших компаній Польщі. Читайте також Угода з трьох букв: польський ZEN купив український банк PIN "Частина української економіки вже перебуває в Євросоюзі завдяки Польщі", – каже бізнесмен.
З іншого боку, визнає він, українські працівники є важливою складовою економічної екосистеми Польщі.
Тобто зниження градуса політичного конфлікту та акцент на економічній співпраці вигідні і Варшаві, і Києву. Польська група PZU в травні купила найбільшого гравця українського ринку страхування життя Фото Getty Images Польські та українські бізнесмени на конференції в Гданську підкреслювали, що це лише політичний конфлікт.
"Ми хочемо допомогти і розвивати бізнес.
Найбільша війна в Європі з часів Другої світової – не час для історичних суперечок", – заявив Міхал Ржепніковський.
Його компанія Endolink SA постачає в Україну протези. Схожу позицію поділяє Рада підприємництва Польщі, яка закликала сторони до діалогу.
"Наші економіки пов"язані між собою міцніше, ніж будь-коли раніше.
Майже мільйон українських працівників та підприємців є невід"ємною частиною польської економіки, а Польща є найважливішим торговельним партнером України.
Цей капітал довіри не можна змарнувати", – йдеться в заяві асоціації. Ветеринарна клініка мережі Zviropolis, Варшава, серпень 2023 року Фото Getty Images Її заклик до деескалації напруги підтримала Українська рада бізнесу (УРБ) – об"єднання 130 провідних бізнес-асоціацій.
"Стратегічне партнерство України та Польщі є одним із ключових чинників безпеки, економічної стійкості та конкурентоспроможності Європи.
Бізнес наших країн має залишатися майданчиком для конструктивного діалогу, взаємної поваги та розвитку спільних можливостей навіть у періоди політичних чи історичних дискусій", – заявили в УРБ.