300-400 тисяч за диплом: за рік вартість навчання в найпопулярніших університетах зросла на чверть

Вступна кампанія до закладів вищої освіти традиційно починається 1 липня.
Цього дня відкривається реєстрація абітурієнтів в електронному кабінеті вступника. Важливим фактором під час вибору майбутньої спеціальності є не лише бажання вступника, а й фінансові можливості, адже вартість навчання зростає з року в рік.
2026-й – не виняток. У провідних закладах вищої освіти (ЗВО) вартість чотирьох років навчання на найпопулярніших спеціальностях бакалавратури наближається до 300-400 тис.
грн. Водночас держава поступово відмовляється від моделі, за якої студент мав лише два варіанти: вступити на бюджетні місця або повністю оплачувати контракт.
Уряд розширює програму освітніх грантів, яка дозволяє вступникам із високими результатами національного мультипредметного тесту (НМТ) зменшити вартість здобуття освіти. Скільки коштує навчання в найпопулярніших університетах країни, як змінилися ціни порівняно з минулим роком і хто може претендувати на гранти? Найпопулярніші університети та спеціальності Після завершення кожної вступної кампанії Міністерство освіти та науки підбиває її підсумки, публікуючи дані про кількість поданих заяв, найпопулярніші спеціальності та університети. У 2025 році до п"ятірки найпопулярніших закладів вищої освіти увійшли Львівський національний університет ім.
Івана Франка, Національний університет "Львівська політехніка", Київський національний університет ім.
Тараса Шевченка, Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут ім.
Ігоря Сікорського" (КПІ) та Державний торговельно-економічний університет. Абітурієнти подали до цих університетів майже 179 тис.
заяв, а всі ЗВО країни отримали 937 тис.
звернень від вступників.
Порівняно з 2024 роком список найпопулярніших університетів не змінився: лише два львівські університети помінялися місцями в рейтингу. Заступник міністра освіти та науки Микола Трофименко зазначав, що найбільше заяв від вступників отримали ЗВО Львова та Києва.
Важливу роль у виборі міста відіграв безпековий фактор. "Тому у львівських університетах навчається багато студентів.
Водночас чимало громадян обирають залишатися у своєму місті і вступати до місцевих закладів освіти", – стверджував він. Міністр додав, що за результатами зарахування серед лідерів були університети й з інших регіонів, зокрема Харківський національний університет ім.
Каразіна, Національний технічний університет "Харківській політехнічний інститут" та Сумський державний університет. Кількість заяв абітурієнтів у 2025 році в рази перевищувала кількість вступників, бо кожен мав змогу подати до 15 заяв у різні університети: не більше п"яти на бюджетні місця, решту – на контракт.
У 2026 році загальний ліміт скоротили до десяти заяв. Попри зміни на ринку праці та спроби держави стимулювати вступ на технічні й природничі спеціальності, уподобання абітурієнтів стабільні. Ба більше, якщо в попередні три роки в п’ятірку найпопулярніших спеціальностей входили "Комп"ютерні науки", то у 2025-му вони опустилися на сьоме місце (хоча кількість поданих заяв була майже такою ж, як у 2024 році). В останні роки вступники найчастіше обирали право, психологію, менеджмент і філологію.
У 2025 році в п"ятірці найбажаніших опинився також маркетинг. Проте черговість лідерів постійно змінювалася.
Якщо у 2022 році абітурієнти подали найбільше заяв на право (44,1 тис.), комп"ютерні науки (41,5 тис.) та філологію (36,5 тис.), то у 2024-му лідером стала психологія (54,4 тис.), випередивши менеджмент (54,1 тис.). У 2025 році відрив цих двох спеціальностей від інших зріс ще більше: на менеджмент подали понад 80 тис.
заяв, на психологію – 66,7 тис., а на філологію – майже 60 тис. За підсумками вступної кампанії-2025 на перший курс бакалаврату та медичної магістратури зарахували 199 тис.
абітурієнтів.
З них 70 тис.
отримали можливість навчатися за державним замовленням, 129 тис.
– за контрактом.
Аналогічна пропорція очікується і цьогоріч. Скільки коштує навчання У 2026 році освіта за найпопулярнішими спеціальностями подорожчала в усіх провідних університетах.
Найбільше за чотири роки бакалаврату доведеться заплатити студентам КНУ ім.
Тараса Шевченка.
Там найдорожчими будуть "Менеджмент", "Право" та "Маркетинг", які коштуватимуть по 388,4 тис.
грн за чотири роки (97,1 тис.
грн на рік) – зростання на 24-27% за рік.
Бакалаврат на "Психології" обійдеться в 310,8 тис.
грн, на "Філології" – 268,8 тис.
грн. Для оцінки вартості освіти обрані п"ять найпопулярніших спеціальностей у п"ятьох найпопулярніших університетах.
Ціни вказані за чотири роки навчання на денній формі.
Закон "Про вищу освіту" дозволяє закладам вищої освіти підвищувати плату протягом періоду навчання, але лише в порядку, зафіксованому в договорі зі студентом, а також не частіше одного разу на рік і не більше, ніж на рівень інфляції. Друге місце за вартістю навчання посідає КПІ ім.
Ігоря Сікорського.
За спеціальностями "Менеджмент", "Право" та "Маркетинг" студентам доведеться заплатити 335 тис.
грн за чотири роки.
За рік вартість зросла майже на чверть.
Навчання на "Психології" і "Філології" коштуватиме по 268 тис.
грн. У Львівському національному університеті ім.
Франка найдорожчою залишається спеціальність "Право" (346,8 тис.
грн).
Це майже на 30% більше, ніж торік.
"Менеджмент", "Психологія" та "Маркетинг" коштують по 276,4 тис.
грн, "Філологія" – 233,2 тис.
грн. Читайте також Ціни на навчання в університетах різко зросли: хто в цьому винен? У "Львівській політехніці" вартість зросла до 300 тис.
грн для "Менеджменту", "Права" та "Маркетингу".
Цей університет демонструє одні з найвищих темпів зростання вартості навчання.
Найбільше подорожчав напрям "Філологія" – на 53% до 278 тис.
грн. Найдоступніший серед п"ятірки найпопулярніших – Державний торговельно-економічний університет.
Навчання за спеціальністю "Менеджмент" коштує 220 тис.
грн за чотири роки, "Право" та "Маркетинг" – по 236 тис.
грн, "Психологія" та "Філологія" – по 200 тис.
грн.
Водночас там також зафіксовані високі темпи зростання вартості навчання. Разом з цим зростають стипендії.
З вересня будуть підвищені розміри академічних та іменних стипендій для студентів, а в деяких категоріях виплати збільшаться вдвічі. Востаннє розміри стипендій переглядали чотири роки тому.
Тоді уряд підвищив їх у понад 1,5 разу. Гранти та кредити на навчання З 2024 року з"явилися гранти на навчання.
Вони дозволяють вступникам, які не отримали бюджетне місце на бакалавраті, але склали НМТ на достатньо високий бал, отримати від держави часткову компенсацію вартості навчання.
Гроші надходять на рахунок закладу вищої освіти, а студент доплачує різницю. Розмір компенсації за навчання залежить від кількості набраних балів НМТ.
Гранти розділені на дві категорії. Грант першого рівня становить від 17 тис.
грн на рік і доступний вступникам, які отримали щонайменше 150 балів з двох предметів НМТ або 140 балів для спеціальностей із державною підтримкою. Спеціальності з державною підтримкою – це напрями підготовки, які держава вважає важливими для економіки, відбудови країни та подолання дефіциту кадрів.
До них належать, зокрема, педагогічні, інженерні, природничі, аграрні, транспортні та деякі медичні спеціальності. Грант другого рівня становить від 25 тис.
грн на рік і надається вступникам, які склали щонайменше два предмети НМТ на 170 балів і вище. Однак розмір гранту визначається не лише результатами НМТ, а й обраною спеціальністю.
Для них держава встановила коефіцієнти – 1, 1,3 або 1,5.
Базова сума гранту множиться на цей коефіцієнт.
Переглянути розмір коефіцієнта для конкретної спеціальності можна тут. Читайте також Університети скоротять вдвічі, а студенти конкуруватимуть за гроші: нові "ринкові правила" для вищої освіти "У 2024 році уряд уперше запустив державні освітні гранти як новий інструмент підтримки вступників.
"Пілот" мав перевірити, чи може держава підтримувати більше студентів без розширення старої моделі державного замовлення", – пояснили у Міністерстві освіти і науки. У 2025 році державні гранти на навчання отримали 15,6 тис.
вступників, що на 18% більше, ніж роком раніше.
Обсяг фінансування програми зріс із 287,4 млн грн до 363,2 млн грн. Найбільше грантів дісталося вступникам на психологію, право, економіку та міжнародні економічні відносини, автомобільний транспорт і філологію.
Три з цих п"яти спеціальностей входять до найбільш популярних напрямів серед вступників. За кількістю залучених абітурієнтів з грантами у 2025 році лідерували львівські вищі навчальні заклади: студенти ЛНУ ім.
Івана Франка отримали понад 1,1 тис.
грантів на 28 млн грн, "Львівської політехніки" – 1,06 тис.
грантів на 5 млн грн. Наступні дві сходинки посіли київські навчальні заклади: студенти КНУ ім.
Т.
Шевченка отримали 968 грантів на майже 23 млн грн, "Києво-Могилянської академії" – 453 гранти на понад 10,5 млн грн.
Закриває п"ятірку львівський "Український католицький університет" – 431 грант на понад 11 млн грн, повідомили у МОН у відповідь на запит ЕП. Загалом у 2025 році державні гранти на навчання отримали 15% першокурсників, які вступили на контрактну форму навчання.
Для порівняння: у 2024 році цей показник становив 12,2%. За даними МОН, у 2026 році на виплату грантів студентам, які зараховані у 2024 та 2025 роках, передбачено 652,4 млн грн.
Ще близько 550 млн грн планують витратити на гранти для вступників 2026 року.
Таким чином, загальний обсяг фінансування програми у 2026 році може перевищити 1,2 млрд грн. Читайте також Ціни на навчання в університетах різко зросли: хто в цьому винен? До запровадження грантів існував інший механізм підтримки студентів – пільгові довгострокові кредити на навчання під 3% річних.
Програму запустили у 2018 році для студентів-контрактників.
Випускник мав почати повертати кошти державі вже через рік після завершення навчання, а на погашення кредиту у нього відводилось 15 років. Втім, програма не стала масовою.
За даними МОН, у 2019 році видали лише 77 пільгових кредитів на 2,7 млн грн, у 2020 році – 56 кредитів на 1,7 млн грн, а у 2021 році – 116 кредитів на 5,1 млн грн.
Загалом за три роки програмою скористалися 249 студентів. Після початку великої війни програму згорнули.
У 2022 році уряд скасував передбачене на неї фінансування і невикористані 3,2 млн грн спрямував до резервного фонду бюджету.
Як пояснили ЕП у Міністерстві освіти, в умовах воєнного стану бюджетні кошти насамперед спрямовуються на потреби сектору безпеки й оборони, тому видатки на пільгові освітні кредити більше не передбачаються.