"Вони самі винні". Україна отримає новий транш, не виконавши вимоги МВФ

Україна досягла успіху в переговорах з МВФ, не виконавши його ключових вимог. За підсумками перегляду поточної програми розширеного фінансування (extended fund facility або EFF) представники фонду надали позитивний висновок щодо співпраці з Україною та відкрили їй шлях до отримання наступного траншу кредиту на 690 млн дол.
Відповідне рішення Рада директорів МВФ має ухвалити в липні. На початку місії фонду шанси на успіх у переговорах наближалися до нуля: українська сторона не просто відмовилася від однієї з вимог – запровадження ПДВ для більшої кількості ФОПів, а й відхилила іншу – скасування пільги на безподаткове ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро.
Відповідний законопроєкт Верховна Рада провалила в переддень початку роботи місії МВФ. Останні події свідчать про послаблення тиску МВФ.
Його вимоги вже не сприймаються українською владою як обов"язкові, а їх невиконання не зупиняє отримання міжнародного фінансування.
Чому міжнародні партнери заплющують очі на бездіяльність української влади і чи означає це, що Україна може не скасовувати пільгу на посилки і не запроваджувати ПДВ для ФОПів? Провал посилок – ще не вирок 27 травня місія МВФ почала переглядати кредитну програму.
Місія працювала частково дистанційно, частково – у Києві, повідомив голова НБУ Андрій Пишний. За день до того Верховна Рада провалила голосування за зміни до Митного кодексу, ухвалення яких було однією з ключових вимог фонду.
Ідеться про скасування пільги на безподаткове ввезення посилок вартістю до 150 євро. Депутати відмовилися відправляти документ на доопрацювання, тож тепер уряду доведеться розробляти і вносити новий проєкт закону.
На його ухвалення знадобляться тижні або місяці, враховуючи літню "відпустку" обранців. На розгляді Верховної Ради перебуває ще один проєкт про скасування пільг на міжнародні посилки, він містить зміни до Податкового кодексу.
Без змін до митного його ухвалення не має сенсу, тож парламент не став розглядати цей акт. Скасувати пільгу на посилки вимагає і бізнес.
Вітчизняних підприємців обурює, що держава на законодавчому рівні підтримує китайські маркетплейси на кшталт Temu та AliExpress, надаючи їм податкові преференції – звільнення від ПДВ (20%) і мита (10%).
Водночас український ритейл, який працевлаштовує людей та сплачує податки, опиняється в менш конкурентному ціновому становищі. Скасування пільги щороку приноситиме в бюджет додаткові 10 млрд грн і буде вирівнювати конкурентне середовище, вважають урядовці.
На їхню думку, ця пільга використовується для ввезення великих партій товарів, щоб потім продавати їх через ФОПів без документального підтвердження походження.
Таким чином сплата податків мінімізується на кількох етапах, зазначають чиновники. Читайте також Гроші можуть закінчитися в червні.
Чому відтермінування ПДВ для ФОПів не врятувало бюджет від кризи Провал вимоги щодо посилок – не єдина проблема в співпраці України з фондом.
Уряд визнав, що не буде виконувати фіскальну вимогу щодо ПДВ для ФОПів. У квітні після візиту до Вашингтона прем"єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що МВФ погодився відкласти виконання цієї умови.
Обізнані з ходом переговорів співрозмовники ЕП зазначили, що йдеться про початок 2027 року, хоча схвалити відповідні зміни Україна мала до кінця березня 2026 року. Після цього урядовці говорили, що на інші поступки МВФ не піде.
Представники Мінфіну наголошували на безальтернативності скасування пільги на міжнародні посилки.
Мовляв, інакше провалиться не лише програма співпраці з фондом, а й виділення фінансування за іншими програмами, зокрема від Євросоюзу. На відміну від МВФ, обсяг коштів, які Україна очікує отримати від ЄС, вимірюється десятками мільярдів євро, а це запорука фінансового виживання держави.
Попри похмурі прогнози, катастрофи вдалося уникнути.
Фонд погодився продовжити співпрацю з Україною та виділити наступний транш кредиту. (Гео)політика поступок Відносини України та МВФ до великої війни були складними та сповненими недовіри.
Влада часто домовлялася про нові позики в умовах економічних потрясінь, однак ніколи не доводила жодну програму до кінця.
Як правило, їх виконання завершувалося отриманням першого траншу, а подальші вимоги Київ ігнорував.
Що стоїть за поточною легковажністю фонду? Після початку великої війни МВФ зупинив довгострокову кредитну програму, а згодом виділив два транші екстреного фінансування (Rapid Financing Instrument) на 2,7 млрд дол.
Коли стало зрозуміло, що війна не завершиться за "два-три тижні", а Україна потребуватиме багатомільярдної допомоги протягом тривалого часу, виникла потреба в укладенні нової довгострокової програми. На цьому наполягали країни ЄС та G7, які забезпечували переважну частину зовнішнього фінансування бюджету.
Для них МВФ був своєрідним аудитором, який мав верифікувати обсяги необхідного Україні фінансування, спрогнозувати його ритмічність та стежити за макроекономічною стабільністю держави, що воює. Однак плани з укладення такої програми наштовхнулися на обмеження.
Правила МВФ не передбачали можливості співпраці з країною, яка перебуває в умовах війни.
Аби Україна отримала свою першу програму EFF воєнного часу, фонду довелося змінювати свої "налаштування".
Початок тієї програми у 2023 році став першою поступкою, на яку МВФ пішов у співпраці з Україною. Читайте також Ставки зроблено: уряд пропонує підняти податки з 2027 року Під час дії цієї програми Київ перетворився з двієчника на відмінника.
Рівень виконання вимог програми був найвищим за всю історію співпраці з МВФ, як і кількість успішних переглядів – вісім.
У їх межах до бюджету надійшли дев"ять траншів на 10,6 млрд дол.
(перший країна отримала на початку програми). Проте навіть тоді була вимога, яку українська сторона не могла виконати і дедлайн якої фонд постійно переносив.
Ідеться про скасування "правок Лозового".
Це зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які встановили часове обмеження між датами відкриття справи (внесення відомостей до ЄРДР) та повідомленням про підозру.
Залежно від тяжкості злочину такі терміни становлять 6-18 місяців. Це часове обмеження запровадили у 2017 році з подачі народного депутата Андрія Лозового.
Правки стали лазівкою, яка дозволяє підозрюваним, зокрема в корупції, уникати відповідальності.
Якщо правоохоронці не встигають вручити повідомлення про підозру за 6-18 місяців після відкриття справи, то кримінальне провадження закривається, тоді як розслідування корупційних злочинів може тривати довше. Фонд переносив дедлайн ухвалення законопроєкту про скасування "правок Лозового" з 2024 року.
Відповідну вимогу так і не виконали, що не заважало МВФ успішно переглядати програму співпраці з Україною та виділяти нові транші. Тоді такі поступки не сприймалися як послаблення вимог фонду.
Як пояснювали ЕП депутати, дотичні до переговорів з МВФ, "правки Лозового" були непрофільною вимогою, адже стосувалися антикорупційної політики.
Водночас профільні маяки програми, які фокусувалися на фіскальній та монетарній політиці, Україна виконувала справно.
Принаймні, до початку 2026 року. "Вони самі винні" Наприкінці 2025 року Україна почала домовлятися про нову програму з МВФ.
Попередня, розрахована на меншу тривалість великої війни, не задовольняла потреби держави у фінансових ресурсах.
Ті переговори відбувалися в момент найбільшого політичного потрясіння в країні від початку великої війни. Спершу влітку 2025 року влада майже скасувала незалежність антикорупційних органів, а восени країна зрозуміла, що могло стояти за такою ініціативою. У розпал "Міндічгейту" урядовці вели переговори про параметри майбутньої чотирирічної програми EFF.
Тоді позиції української сторони були, м"яко кажучи, слабкими: урядовці погоджувалися на включення навіть найбільш контроверсійних маяків до умов програми, аби лише МВФ погодився на її затвердження. Читайте також Від міністра до "смотрящих": як працювала схема розкрадання "Енергоатома" та хто за нею стоїть Саме так у поточній програмі з"явилися непопулярні податкові зміни: запровадження обов"язкового ПДВ для ФОПів з річним оборотом понад 4 млн грн (спочатку цей ліміт пропонували на рівні 1 млн грн), а також скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.
Коли скандал навколо корупції в енергетиці вщух, влада почала шукати способи переглянути деякі з цих вимог. Ба більше, відчувши, що МВФ готовий іти на поступки навіть у виконанні профільних маяків (зокрема, відтермінувати ПДВ для ФОПів), влада відкрила для себе вразливість системи відносин з фондом.
Виявилося, що він готовий пробачати недопрацювання, аби продовжувати фінансову підтримку України, бо цього від МВФ вимагають його основні "акціонери" – держави G7 та ЄС. "Я сказав МВФ, що вони самі винні.
Спочатку вони змінили умови щодо ФОПів, потім перенесли виконання цього маяка.
Тепер стосовно посилок будуть змінювати.
У людей у Верховній Раді є переконання, що фонд все одно все перенесе, то навіщо голосувати за непопулярні закони?" – риторично запитує голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев. Він переконаний, що успішний перегляд програми з МВФ, якого українська сторона досягла за підсумками роботи останньої місії, – не заслуга влади, а радше наслідок безвихідної ситуації, у якій опинився сам фонд.
"А які у них були варіанти? Зірвати програму? Я так розумію, що, виходячи з геополітичної доцільності, вони не готові на це піти", – додає він. Пишний менш категорично описує ЕП причини поступок: "Вони не змінюють напрямок, але можуть розподіляти тиск.
Фонд залишається партнером, який гарно розуміє нашу внутрішню ситуацію і бачить, де необхідно проявити гнучкість". Чи будуть податкові зміни За словами співрозмовника ЕП в Мінфіні, МВФ переніс дедлайн виконання вимоги щодо скасування пільги на посилки на кінець липня.
Відповідний законопроєкт внесуть у Верховну Раду "найближчим часом".
Однак, імовірно, влада не виконає цю вимогу вчасно, адже парламент влітку піде на канікули. Чи означає це, що Україна може й надалі відкладати непопулярні податкові зміни? На їх ухвалення можуть вплинути вимоги Євросоюзу.
Зміни до адміністрування ПДВ і скасування пільг на поштові відправлення є частиною зобов"язань щодо адаптації українського податкового та митного законодавства до норм ЄС. Читайте також "єБак" від Зеленського: "кешбек" на пальне профінансують всі українці Ба більше, обидві непопулярні податкові зміни увійшли до вимог для отримання частини кредиту від Євросоюзу, яка піде на фінансування дефіциту бюджету.
Відповідну угоду з цими умовами ратифікувала Верховна Рада. Співрозмовники ЕП в Мінфіні зазначають, що Україна має скасувати пільгу на міжнародні посилки до отримання другого траншу – 3,7 млрд євро.
Його надходження заплановане на грудень.
Загальна сума кредиту, в умовах якого прописані непопулярні податкові зміни, становить 8,35 млрд євро.
Він є частиною фінансового пакета ЄС на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. "У нас не залишилося альтернативи і жодних аргументів, чому ми не можемо ухвалити ці закони.
Тому буде складно, але все залежить від обставин", – коментує шанси чергового відтермінування схвалення податкових законів високопоставлений співрозмовник ЕП, який вів переговори з МВФ та Євросоюзом.