Комуністична Куба готує ринкові реформи на тлі кризи та блекаутів

Куба пообіцяла "термінові" реформи в управлінні економікою на тлі загострення соціальної кризи й посилення тиску з боку США, зокрема загрози потенційного військового втручання. Про це повідомляє газета Financial Times. Новий пакет заходів для підтримки приватного сектору та заохочення іноземних інвестицій, якщо його реалізують, може стати найбільшою зміною економічної моделі країни від перших років революції у 1960-х. Реформи, які одностайно ухвалив парламент Куби, передбачають відкриття приватної девелоперської діяльності у нерухомості, дозвіл на роботу приватних банків і продаж часток у державних компаніях приватним інвесторам, зокрема іноземцям. "Кубинцю, який живе за кордоном і хоче інвестувати, робити пожертви, імпортувати технології, відкрити ринок або побудувати проєкт на батьківщині, ми запропонуємо чіткі, стабільні й поважні правила", — заявив президент Мігель Діас-Канель. Пакет подають як "термінові" зміни на тлі глибокої економічної кризи, дефіциту електроенергії та посилення санкційного тиску США.
Від початку року Вашингтон майже повністю заблокував імпорт енергоносіїв на Кубу й запровадив нові обмеження проти критичних секторів її економіки. Діас-Канель також визнав, що не всі проблеми країни спричинені санкціями США, і згадав про внутрішню бюрократію та рішення, які влада роками відкладала.
У багатьох частинах країни жителі отримують електроенергію вдома лише кілька годин на день, а лікарні та школи сильно постраждали.
Дипломати в країні попереджають про можливий глибокий соціальний розпад. Експерти з Куби застерігають, що комуністичний режим і раніше обіцяв відкрити економіку, але так і не довів це до кінця.
За адміністрації Обами, коли президентом Куби був Рауль Кастро, Вашингтон і Гавана домовлялися про зближення, яке передбачало значне відкриття для іноземних інвестицій. Однак американські посадовці, які брали участь в ініціативі, кажуть, що Фідель Кастро, який тоді ще був живий, за лаштунками працював над блокуванням економічного відкриття.
За словами посадовців США, багато кубинських лідерів боялися, що економічні реформи призведуть до втрати політичного контролю. Читайте також: Острів несвободи: чи впаде під тиском Трампа комуністичний режим Куби Нагадаємо: Куба вже кілька місяців живе в режимі енергетичної кризи.
Після погроз Дональда Трампа запровадити тарифи проти країн, які постачатимуть паливо на острів, Венесуела та Мексика – колишні ключові постачальники нафти для Куби – припинили відвантаження. У травні ситуація різко погіршилася.
Кубинська влада заявила, що країна повністю вичерпала запаси дизеля і мазуту, потрібних для роботи електростанцій.
На цьому тлі частина районів Гавани залишалася без світла по 20-22 години на добу, а енергосистема острова пережила частковий колапс. Через нестачу пального та зношену інфраструктуру майже 3 мільйони кубинців щодня стикалися з перебоями водопостачання, а населення одночасно потерпало від дефіциту їжі, ліків і пального. 1 травня Трамп підписав новий указ про розширення санкцій проти кубинського уряду.
Він передбачає блокування активів осіб і компаній, пов"язаних з енергетикою, фінансами, обороною, безпекою та іншими секторами кубинської економіки.