ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
Рентна плата: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,7 млрд гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом п’яти місяців 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло майже 2 709,3 млн грн рентної плати. Цьогорічні надходження у порівнянні з січнем – травнем минулого року зросли майже на 195,0 млн грн, або на 7,8 відсотка. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін. 
«Рентна плата – це ключовий інструмент для регулювання природокористування, що стимулює раціональне використання суб’єктами господарювання природних ресурсів. Рентні платежі частково спрямовуються на фінансування державних природоохоронних програм і є важливим джерелом відновлення надр, лісів і водних об’єктів, а також їх збереження», – акцентував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що 30.06.2026 – останній день сплати за травень 2026 року рентної плати за: 
- користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; 
- користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; 
- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; 
- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України. 
 
 
Результати роботи ЦОПів Дніпропетровщини: платниками податків з початку року отримано понад 159,6 тисяч адміністративних послуг
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.06.2026 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
В ЦОПах при ДПІ ГУ ДПС здійснюється сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надаються адміністративні послуги, здійснюються інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОП забезпечується надання 61 адміністративної послуги, 46 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – травня 2026 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 165 758 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 19 251 звернення більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 106 853 звернення, або 64,5 відс. від загальної кількості, та на 30 686 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом січня – травня 2026 року платниками податків отримано 159 666 адміністративних послуг, що на 20 543 послуги більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 101 749 адміністративних послуг, або 63,7 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 32 645 послуг більше ніж у відповідному періоді 2025 року.
З початку року здійснено 728 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання їх мешканцям адміністративних послуг, у тому числі

258 – адресних виїздів до маломобільних груп населення;
399 – до Центрів надання адміністративних послуг (у межах реалізації Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською ОДА та ГУДПС);
71– до територіальних громад (ТГ) (зустрічі/ засідання «круглих столів» в ТГ та зустрічі з громадськістю).

За результатами виїздів мобільного ЦОПу фахівцями надано 5 244 адміністративні послуги та 2 827 інших послуг.
Також під час роботи мобільного ЦОПу 8 901 платнику податків надано 11 048 роз’яснень з питань дотримання вимог податкового законодавства.
Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась роз’ясненням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, роботі сервісів тощо.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено 23 151 примірник друкованої продукції.
 
 
Від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 236,4 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – травні поточного року платники акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 236,4 млн гривень.
Звертаємо увагу, якщо суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями допустив помилку при проведенні операції через РРО, то базою оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв є вартість таких підакцизних товарів (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) без урахування помилково проведених через РРО сум розрахунку.
 
 
До місцевих бюджетів Дніпропетровської області юридичні особи спрямували майже 361,6 млн грн податку на нерухоме майно
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – травня 2026 року юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 361,6 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – травнем 2025 року  майже на 36,0 млн грн, або на 11,1 відсотка.
Звертаємо увагу, якщо сільська, селищна, міська рада не прийняли рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
 
 
Чи застосовують суб’єкти господарювання РРО та/або ПРРО при роздрібній торгівлі на ринках, ярмарках?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Згідно з п. 3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.
При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (із змінами та доповненнями) у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО або ПРРО.
 
 
До уваги контролюючих осіб!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: яким чином контролююча особа відображає фінансовий показник контрольованої іноземної компанії (КІК) у графі 22 Звіту про контрольовані іноземні компанії, інформує.
Норма п.п. «г» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України встановлює, що у Звіті про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) зазначаються, зокрема інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності.
Відповідно до форми Звіту та Порядку заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 (далі – Порядок № 254):
у графі 21 Звіту зазначається код валюти, яка визначена як валюта звітності КІК;
у графі 21.1 Звіту зазначається валюта звітності КІК;
у графі 21.2 Звіту зазначається середньозважений офіційний курс Національного банку України (далі – НБУ) за звітний (податковий) період.
В той же час, у графі 22 Звіту контролююча особа відображає фінансові показники КІК у перерахунку на гривню. Оскільки дані фінансової звітності формуються на підставі даних бухгалтерського обліку, то відповідні показники повинні бути перераховані за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний (податковий) період, який зазначається у графі 21.2 Звіту.
Так, згідно з п. 12 розд. 1 Порядку № 254, числові показники у Звіті заповнюються у такому форматі:
скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривні за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний податковий період;
грошові показники зазначаються в гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
 
 
За яким кодом бюджетної класифікації сплачується єдиний податок ФОПом (крім е-резидента)?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами і доповненнями) затверджено Класифікацію доходів бюджету по єдиному податку, зокрема:
18050200 – єдиний податок з фізичних осіб, нарахований до 01 січня 2011 року;
18050400 – єдиний податок з фізичних осіб.
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (із змінами та доповненнями), код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
18050401 – єдиний податок з фізичних осіб.
Інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України оприлюднена в Центрах обслуговування платників, на субсайті відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv та в Електронному кабінеті.
 
 
Як здійснюється вхід до Електронного кабінету із застосуванням ключа з «Хмарного сховища»?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Захищений носій особистого ключа – засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу. Такий захищений носій може зберігатися у вигляді електронного носія або може бути реалізований у вигляді «Хмарного сховища».
Сервіс «Хмарне сховище» надає можливість зберігати особисті ключі користувачів у засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (захищеному колективному сховищі особистих ключів підписувачів, доступного онлайн).
Особистий ключ зберігається у «Хмарному сховищі» кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (далі – Надавач) всередині захищеного апаратно-програмного пристрою. Кожен особистий ключ захищений паролем, доступ до якого є тільки у власника та використання його можливе лише після успішної аутентифікації (ідентифікації особи) Надавачем.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал Державної податкової служби України.
Для здійснення входу до приватної частини Електронного кабінету з застосуванням особистого ключа з «Хмарного сховища» користувачу необхідно:
- у вікні «Вхід до особистого кабінету» обрати вкладку «Хмарне сховище»;
- з випадаючого списку в полі «Провайдер» обрати відповідного Надавача, в якого було отримано особистий ключ з «Хмарного сховища»;
- заповнити поле «Ідентифікатор користувача» (за необхідності);
- натиснути кнопку «Отримати посилання», перейти за посиланням (або сканувати QR-код) та підтвердити авторизацію на ресурсі Надавача. 
Після чого системою буде автоматично здійснено вхід до приватної частини Електронного кабінету.
 
 
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи має право платник податку на прибуток підприємств врахувати суму від’ємного значення об’єкта оподаткування (збитки) за 2025 рік та відобразити у рядку 3.2.4 додатка PI до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за I квартал 2026 року, якщо Декларацію за 2025 рік подано із порушенням строків (20.04.2026), інформує.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.
Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відс. непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відс. такої непогашеної суми до її повного погашення.
Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відс. позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.
Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п.п. 3 та 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із зміами) (далі – Декларація).
Отже, платник податку на прибуток підприємств має право врахувати та відобразити у рядку 3.2.4 додатка PI до рядка 03 PI Декларації за I квартал 2026 року суму від’ємного значення об’єкта оподаткування 2025 року, непогашену позитивним значенням об’єкта оподаткування. При цьому великий платник податків має право відобразити у рядку 3.2.4 додатка PI до рядка 03 PI Декларації не більше, ніж 50 відс. непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у встановленому ПКУ порядку.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Щодо бази нарахування єдиного внеску
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи є базою нарахування єдиного внеску, у разі можливості отримання довідки про податкове резидентство та застосування положень міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування, виплата підприємством – резидентом України винагороди: – за консультаційні послуги з питань оподаткування фізичній особі – підприємцю, резиденту Республіки Польща, – за надані юридичні послуги адвокату – резиденту Федеративної Республіки Німеччина, – за IT-послуги на підставі зовнішньоекономічного договору фізичній особі – громадянину України, зареєстрованій суб’єктом підприємницької діяльності відповідно до законодавства Німеччини (Gewerbe), повідомляє таке.
Не є базою нарахування єдиного внеску винагорода за консультаційні послуги з питань оподаткування фізичній особі – підприємцю, яка здійснює діяльність на території Республіки Польща.
Винагороди за надані юридичні послуги адвокату – резиденту Федеративної Республіки Німеччина та за IT-послуги фізичній особі – громадянину України, зареєстрованій суб’єктом підприємницької діяльності відповідно до законодавства Німеччини (Gewerbe) може бути базою нарахування єдиного внеску у разі, якщо такі роботи (послуги) надаються за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
До уваги платників, які сплачують внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) в редакції, визначеній розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» роботодавці/платники внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) зобов’язані:
своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;
складати звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску (далі – Звіт) за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, подавати їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту. При цьому, сума внеску обчислюється роботодавцями за звітний квартал. Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.
Граничні терміни:
подання Звіту за І квартал – 11 травня 2026 року,
сплати внеску – 20 травня 2026 року.
Законом № 875 до платників внеску передбачена фінансова відповідальність:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7 відс. своєчасно не сплачених сум;
за донарахування податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого внеску;
за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На суму недоїмки нараховується пеня в розмірі 0,1 відс. суми недоплати за кожен день прострочення.
Станом на 20.05.2026 форма Звіту не була затверджена.
При цьому, якщо роботодавець є платником внеску і норматив не виконано, відсутність форми Звіту не звільняє його від обов’язку сплати внеску за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року до 20.05.2026 включно.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Чи є об’єктом оподаткування ПДФО сума доходу фізичної особи, яка нарахована на її користь під час виконання суспільно корисних робіт згідно з постановою суду?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 325 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
Статтею 325 прим. 3 КУпАП передбачено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт, покладається, зокрема, нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Частиною першою ст. 70 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено, що розмір відрахувань, зокрема, із заробітної плати боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Пунктом 164.2 ст. 164 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються, зокрема:
доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
При цьому податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Пунктом п. 167.1 ст. 167 ПКУ передбачено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи вищезазначене, сума доходу фізичної особи, яка нарахована на її користь під час виконання суспільно корисних робіт згідно з постановою суду, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податковим агентом за ставкою 18 відсотків.
 
 
Які рентні платежі необхідно сплачувати за видобуті обсяги підземних вод (прісної або мінеральної)?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Частиною першою ст. 23 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі – Кодекс України про надра) визначено, що землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов’язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 куб. м на добу.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі – це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Частиною першою ст. 48 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі – Водний кодекс України) встановлено, що спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
При цьому не належать до спеціального водокористування, зокрема, забір та/або використання води в об’ємі до 5 куб. м на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води (абзац п’ятнадцятий частини третьої ст. 48 Водного кодексу України).
Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (частина перша ст. 49 Водного кодексу України).
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, є обов’язковим дозвільним документом у разі перевищення обсягу видобування води у 5 куб. м, є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у тому числі у разі відсутності спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених частиною першою ст. 23 Кодексу України про надра, крім випадку, коли такий суб’єкт господарювання є фермерським господарством) та рентної плати за спеціальне використання води за видобуті ним обсяги підземних вод.
 
 
Неповнолітня особа віком від 14 до 18 років має РНОКПП та КЕП: чи можна самостійно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ (із змінами та доповненням) (далі – СКУ) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Якщо дитина не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 СКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Пунктом 3 ст. 35 ЦКУ передбачено, що повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
Згідно з п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу (далі – ПКУ) грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) від імені платника податку на доходи фізичних осіб покладається, зокрема, на батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою (п. 179.6 ст. 179 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо неповнолітня особа, яка має реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та кваліфікований електронний підпис (КЕП), отримала доходи, що підлягають декларуванню, то обов’язок щодо заповнення та подання Декларації від її імені покладається на батьків (усиновлювачів), опікуна або піклувальника, незважаючи на наявність технічної можливості подання Декларації самою неповнолітньою особою.
Водночас, якщо фізична особа віком від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець за письмовою згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника чи органу опіки та піклування, то вона зобов’язана самостійно подавати до контролюючого органу податкову звітність, зокрема, Декларацію.
 
 
Як в податковій декларації з туристичного збору декларується сума податкового зобов’язання при сплаті збору готівкою?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
Форма податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності з туристичного збору (далі – Збір), показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.
Порядок сплати Збору регламентується п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яким визначено, що податкові агенти сплачують Збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним Збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (п.п. 268.6.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ).
Отже, у податкового агента як суб’єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов’язань має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником Збору.
Порядок надання податковим агентом платнику Збору документів на підтвердження сплати ним Збору ПКУ не регулюється.
Зазначене питання регулюється, зокрема Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), Законом України від України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненням), наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (із змінами та доповненнями).
Згідно з п. 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова № 25) під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.
Положеннями ПКУ не передбачено округлення сум нарахованих податків і зборів (в тому числі Збору).
Враховуючи викладене, оскільки форма Декларації передбачає зазначення суми нарахованого Збору у гривнях із копійками (з округленням до двох десяткових знаків), то податковий агент зобов’язаний обчислювати, декларувати та перераховувати суму Збору до бюджету в гривнях із копійками (розраховану кумулятивно за квартал відповідно до вимог ПКУ за фактичною ставкою за кожну добу).
При акумулюванні протягом звітного податкового періоду (кварталу) сплачених податковому агенту платниками Збору сум, нарахованих за періоди їх проживання, з застосуванням Постанови № 25, податковому агенту при заповненні Декларації та сплаті Збору до бюджету слід дотримуватися заходів з упередження виникнення податкового боргу.
 
 
Визначення дати сплати податкового зобов’язання/єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до абзацу першого пункту 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 14.3. ст. 14 ПКУ для цілей ПКУ внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету.
Відповідно до п. 35.2 ст. 35 ПКУ обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями).
Отже, датою сплати грошових зобов’язань з податків, зборів, платежів та єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок, є дата зарахування коштів на єдиний рахунок.
 
 
За допомогою сервісу «Е-повідомлення» платники мають можливість оперативно отримати інформацію про помилкову сплату платежів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску працює сервіс ДПС «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та оперативно здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
У Е-повідомленні зазначається:
- податковий номер платника;
- назва та код територіального органу ДПС; 
- код території; 
- отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати необхідно подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Також посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9 год 00 хв в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області