Донат замість ґрат: гроші пом'якшують покарання, але не звільняють від нього

11.06 13:15 | Економічна правда. Публікації

8 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд оголосив вирок колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву.
За хабар у понад мільйон доларів – п"ять років ув"язнення.
Але, крім цього, в межах угоди зі слідством Князєв зобов"язався переказати 1,1 млн дол.
на Збройні Сили через фонд "Повернись живим".
Ці гроші – орієнтовно 49 млн грн – пішли не в бюджет, а напряму на військо. Це вже стало звичною практикою: обвинувачений визнає провину, переказує кошти на оборону, а суд враховує це для пом"якшення покарання. ЕП вирішила порахувати, скільки грошей пройшло цим шляхом.
Зробити це було нелегко: офіційної статистики судова адміністрація не веде.
Пожертва – досить широке поняття і не тотожна, наприклад, конфіскації.
Вироки у найгучніших справах суди засекречують, тож точної цифри, скільки підсудні донатять на ЗСУ і фонди, не існує. Проте редакція зібрала та верифікувала понад 720 судових рішень і пресрелізів, в межах яких нарахували щонайменше 1,9 млрд грн донатів на армію та військові фонди.
Цей перелік не є вичерпним. Також ЕП досліджувала вироки не лише в системі антикорупційної вертикалі, а й у решті судів загальної юрисдикції – за корупційними і службовими провадженнями, а також, для порівняння, вироки за незаконне переправлення через кордон (ст.
332 ККУ) і перешкоджання ЗСУ (ст.
114-1 ККУ).
Загалом із 12 тисяч вироків в полі аналізу 19% містили згадки про донати. Читайте також 976 років за ґратами.
Кого і як карає антикорупційна вертикаль Почати треба з найвідоміших справ антикорупційного суду.
Рекорд належить Миколі Злочевському, ексміністру екології.
У серпні 2023 року суд затвердив його угоду зі слідством у справі про хабар керівникам антикорупційних органів.
Злочевський переказав на армію 500 млн грн і уникнув реального строку.
Сам текст вироку суд засекретив у реєстрі.
Деталі стали відомі лише з розслідування УП та офіційного повідомлення суду. Поруч справа експодатківця Миколи Ільяшенка, який спрямував на ЗСУ 50 млн грн і ще майже 6 млн дол.
– разом близько 268 млн грн.
Колишній юрист його компанії додав ще 100 млн грн на проєкт "Армія дронів". Свіжіший приклад – справа міжнародного аеропорту "Одеса".
У червні 2025 року суд затвердив угоду із сімома фігурантами, серед них колишній міський голова Одеси Олексій Костусєв і бізнесмен Борис Кауфман.
Вони зобов"язалися переказати на ЗСУ 126 млн грн.
З цієї суми 20 млн грн уже сплатили, решту мають довнести.
Текст цього вироку суд теж закрив. Пік суми "донатів" припав на 2023 рік – майже мільярд за дванадцять місяців, переважно через справи Злочевського. .weekly_charts_1150 figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/689e890221c060d9@173.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-ec58b2de")); }); Антикорупційний суд ухвалив вироки, які забезпечили 94% суми донатів у зібраній ЕП вибірці справ.
Проте на цю інстанцію припало лише 15% справ за кількістю – решта за місцевими судами.
Кількість таких вироків з 2022 року зросла у понад чотири рази. Верховний Суд розтопив лід Юридичну дорогу для цього проклав Верховний Суд.
У липні 2023 року він вирішив, що внесок на військо можна вважати пом"якшувальною обставиною – навіть якщо гроші вніс не сам засуджений, а треті особи в інтересах обвинуваченого. Після цього рішення подібна практика розтеклася судовою системою.
Внесок на оборону став легальним інструментом для пом"якшення вироку. Найчастіше донат на ЗСУ зустрічається у справах про незаконне переправлення чоловіків через кордон.
Таких вироків нарахували 335, більше, ніж за будь-якою іншою статтею Кримінального кодексу в нашій вибірці.
Середній внесок організатора переправлення становить близько 123 тис.
грн, а найбільший – сягнув 1,5 млн грн.
Кількість справ зі згадкою донатів у вироках зросла з 36 у 2022 році до майже сотні у 2026-му. Читайте також Бронювання на продаж: як держпідприємства стали ринком відстрочок Так само популярні донати у справах про перешкоджання діяльності армії.
Таких вироків нарахували 124.
Тут донат теж став майже стандартною умовою угоди.
Логіка та сама: швидкий переказ на оборону схиляє суд замінити реальний строк умовним. Розмір внеску коливається в широких межах – від кількох тисяч гривень до сотень мільйонів.
Типова сума залежить від справи: у дрібних провадженнях це 50-120 тис.
грн, в антикорупційних – близько 1,7 млн грн. Гроші йдуть на кілька напрямків.
Найчастіше – на спеціальний рахунок Нацбанку для армії та напряму конкретним військовим частинам.
Рідше – на державну платформу United24 чи у фонд "Повернись живим", куди кошти переказують переважно фігуранти гучних корупційних справ: на United24 припадає 20 вироків, на "Повернись живим" – 14, і майже всі вони пройшли через антикорупційний суд. Чи рятує донат від тюрми?Ми взяли кілька сотень вироків за переправлення через кордон – половину з внеском на ЗСУ, половину без – і порівняли покарання. Позбавлення волі суди призначали в обох групах однаково охоче.
Різниця в тому, чи людина його реально відбуває.
Серед засуджених без донату за ґрати реально пішов майже кожен шостий – 17%.
Серед тих, хто переказав кошти на армію, реальний строк отримали лише 7% – більш ніж удвічі рідше.
Решта вироків в обох групах – умовні строки та штрафи. У звичайних корупційних і службових справах той самий підхід: порівняння кількох сотень вироків з донатом і без нього дав схожий результат.
Покарання у вигляді позбавлення волі суд призначив 69 "донаторам" зі 150 і 56 із контрольної групи.
Але реальний строк серед донаторів отримали 11 відсотків, а серед тих, хто на армію не платив, – 18. Донат майже вдвічі знижує шанс реально опинитися за ґратами.
Водночас він помітно підвищує частку умовних вироків – з 19% до 35%.
Тобто, він не рятує від тюрми повністю: за ґрати потрапляють і ті, хто заплатив.
Але він вдвічі частіше залишає засудженого на волі.

Додати коментар

Користувач:
email:





Ticker tape whirs by,
Numbers flash in rapid fire,
Traders shout and buy.

- Fin.Org.UA

Новини

20:31 - ЗМІ: у Трампа тиснуть на американські компанії, що б ті приймали московитський дизель
20:02 - Середня зарплата у вересні досягла 33,1 тисячі гривень
19:37 - Молдова купила перший газ у приватних компаній України
19:01 - московія продовжить заборону на експорт дизелю попри угоду із США – Reuters
18:32 - АМКУ дозволив UPG набути контроль над заправками ANP та "Авіас"
18:00 - Дизель по 110, автогаз – по 60? Коли зупиниться зростання цін на пальне
18:00 - Ухвалено четвертий пакет заходів для кредитної підтримки економіки України в умовах посилення обстрілів з боку країни-агресора
17:50 - У Держмитслужбі розповіли про зростання надходжень (інфографіка)
17:41 - Уряд висунув вимоги по укриття для бізнесу
17:25 - Пропонується внести зміни до порядку регулювання обігу електронних грошей для приведення їх у відповідність до вимог законодавства ЄС
17:22 - Литва висунула звинувачення підозрюваним у спробі підпалу станції Starlink
16:56 - Розкрадання зерна ДПЗКУ на 776 мільйонів гривень: розслідування завершено
16:15 - Виробника асфальту змусили відшкодувати бюджету десять мільйонів гривень
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 30.10.2026
16:00 - Оновлено підходи щодо доступу банків до операцій із депозитними сертифікатами Національного банку України
15:47 - FIFA заробила рекордні $5 мільярдів на квитках на матчі Чемпіонату світу-2026
15:43 - У Дніпрі без світла залишилися понад 25 тисяч споживачів
15:20 - Майже 939 млн грн з Фінсько-українського інвестиційного фонду спрямовуємо на розвиток розподіленої генерації, - Денис Шмигаль
15:10 - Держструктури рф витратили вже 17 мільярдів рублів на захист від БПЛА – ЗМІ
14:50 - НБУ може переказати до бюджету 79 млрд грн прибутку у 2027 році – Пишний
14:20 - Чому українці дивляться, але не купують
14:20 - Нацбанк України підвищив прогноз інфляції на 2026 рік
14:15 - Виступ Голови Національного банку Андрія Пишного під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики
14:02 - Економіка увійшла в рецесію: НБУ очікує падіння ВВП
14:00 - Національний банк України підвищив облікову ставку до 16,5%
14:00 - НБУ підвищив облікову ставку до 16,5%
13:48 - Як розширити можливості українських інвесторів — Олексій Семенюк в ефірі Radio NV
13:41 - Рекрутинг робітничих професій змінюється
13:40 - Путін запропонував перенести російські заводи до Африки
13:36 - Через Фонд підтримки енергетики Сумщина отримала п’ять силових трансформаторів


Більше новин