Конкурс на голову Нацдепозитарію виграв той, хто його проводив

Ця історія стане предметом не одного обговорення на конференціях з корпоративного управління, а, можливо, навіть призведе до змін в підходах до його застосування.
Один із ключових елементів інфраструктури фондового ринку – Національний депозитарій (НДУ) – очолить Андрій Супрун, який тривалий час керує профільним управлінням в Національному банку.
НДУ на 25% належить Нацбанку напряму, а ще на 11% – через корпоративний пенсійний фонд НБУ. І якщо досвід роботи не дозволяє сумніватися в його професійності, то те, як саме відбулося це призначення, викликає більше запитань, ніж відповідей.
В першу чергу – до Нацбанку. Що сталося Пошуки кандидатів на посаду голови такої структури, як Національний депозитарій, – завдання із зірочкою.
Чому так? Депозитарій веде облік прав власності на цінні папери (акції, корпоративні облігації).
Умовний бізнесмен володіє підприємствами через право власності на певну кількість їхніх акцій.
Коли хтось продає чи купує цінні папери тієї або іншої компанії, факт зміни їхнього власника відображається в реєстрах депозитарію. Це слово стало більш відомим останніми роками.
В контексті назви Euroclear – європейського депозитарію, в якому заблоковані цінні папери на 200 млрд євро, які до лютого 2022 року накопичила там Російська Федерація. Читайте також З Варшави з любов"ю.
Kernel повертається в Україну, але ціна зворотного квитка влаштовує не всіх З вищесказаного напрошується висновок: аби керувати депозитарієм, недостатньо мати управлінські навички.
Першочерговим має бути досвід роботи в цій сфері і глибоке розуміння всіх процесів. Тому основне коло претендентів на цю посаду обмежується людьми, які або вже працюють в НДУ, або дуже дотичні до цієї сфери.
Так сталося і цього разу.
Далі – все в хронологічному порядку. Конкурс П"ятирічний контракт попереднього голови правління НДУ Олексія Юдіна завершився 30 грудня 2025 року.
Через місяць після цього наглядова рада депозитарію оголосила про проведення конкурсного відбору на відповідну посаду. За даними ЕП, на нього подалися діючі члени правління НДУ – Марина Адамовська та Олексій Тарасенко.
З ними наглядова рада провела співбесіди, але після цього так і не оголосила когось із них переможцем конкурсу. Схоже, "основного власника" установи не задовольнила низька конкуренція за цю посаду, тому 31 березня термін прийому заявок продовжили до 22 квітня.
На цьому етапі заявки подали шість осіб: Олександр Панченко – колишній член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР); Сергій Баранов – керівник відділу управління державним боргом в Міністерстві фінансів; Тетяна Попович – колишня директорка з ринків капіталів "Сенс Банку"; Антон Ладний – відомо лише, що він мешкає в Польщі; Павло Боченко – керівник юридичного відділу фондової біржі ПФТС; Микола Максимчук – головний редактор видання "Економічна правда". Випереджаючи питання щодо останнього прізвища, мотивом автора цих рядків взяти участь в конкурсі був винятково "спортивний інтерес" – подивитись, як проходять такі призначення в державних установах.
Інтерес підкріплювався досвідом роботи на біржі ПФТС і у Міністерстві фінансів. Отже, 24 квітня наглядова рада НДУ провела співбесіди з усіма вищевказаними особами.
Проте переможця серед них знову не визначили.
Тому конкурс ще раз продовжили 11 травня.
Далі відбулася подія, через яку ця історія набула "суспільного інтересу". Читайте також Москва торгам не вірить.
Що змінять санкції проти найбільшої біржі московія 25 травня Національний банк направив до НДУ лист, в якому попросив замінити свого представника в наглядовій раді НДУ Андрія Супруна, який обіймає посаду начальника управління корпоративних прав та депозитарної діяльності НБУ, на Сергія Омельника.
Останній працює в управлінні, яке очолює Супрун, який того ж дня направив документи на участь в конкурсі на голову НДУ. 29 травня наглядова рада депозитарію визнала Супруна переможцем свого конкурсу та направила документи на погодження до НКЦПФР.
Після цього акціонери НДУ мають проголосувати за рішення про його призначення.
На логічне запитання читача "і що з цього?" пояснимо, що відбулося. Державна структура оголосила конкурс на зайняття керівної посади.
Усіх кандидатів, зокрема, співбесідувала (і, відповідно, брала участь у вирішенні питання про те, що жоден з них не переміг) особа, яка в останній момент вийшла зі складу наглядової ради, сама подалася на конкурс і перемогла в ньому. На цьому місці матеріал міг би завершитися, якби не кілька моментів. Справедливості заради слід сказати, що два з п"яти членів наглядової ради не голосували за Супруна.
Мова про представників НБУ – вже згаданого Омельника та члена правління Нацбанку Юрія Гелетія.
Їхня підтримка означала б прямий конфлікт інтересів. Всі три голоси віддали незалежні члени наглядової ради НДУ: Віталій Мілентьєв, Олена Дятлова та Олег Містюк.
Всіх трьох на ці посади свого часу пропонував Національний банк. Слід зазначити, що Містюк також є незалежним членом наглядових рад "Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках", ДП "Поліграфічний комбінат "Україна" та "Сенс Банку".
Як повідомляла УП, його призначення на останню посаду 9 травня 2025 року обговорювали фігуранти справи "Мідас".
Через місяць уряд Дениса Шмигаля призначив Містюка в наглядову раду "Сенс Банку". В НБУ відповіли ЕП, що не бачать конфлікту інтересів у визнанні Супруна переможцем конкурсу на посаду голови правління НДУ. Що далі Суто формально, все описане вище не є порушенням законів чи правил корпоративного управління, які через скандал довкола наглядової ради "Сенс Банку" останнім часом активно обговорює керівництво самого Національного банку. Опитані ЕП претенденти теж це розуміють, тому охочих оскаржувати рішення виявився лише один.
"Справа цікава, її можна до Верховного Суду довести.
Рішення про визнання Супруна переможцем можна скасувати принципово, щоб не давати лазівку на конкурсах інших держпідприємств", – зазначив один із учасників конкурсу. Читайте також "Мародерство" чи just business.
За що держава хоче стягнути 2 мільярди з власників банку "Авангард" та ICU? Наостанок, цей випадок зацікавив регулятора фондового ринку, який, за даними ЕП, досліджує це питання на предмет можливих порушень.
Адже саме від рішення НКЦПФР залежить, чи погоджувати Супруна на обрану, але ще не призначену посаду в депозитарії.