"Каховка. Велика вода": новий документальний фільм до роковин підриву ГЕС

У ніч на 6 червня 2023 року московія підірвала греблю Каховської ГЕС.
Мільйони кубометрів води пішли вниз за течією, затоплюючи цивільні села й міста, промислові потужності, заводи й поля фермерів.
Аграрний Південь зазнав незворотних змін. До третіх роковин воєнного злочину московії виходить документальний фільм "Каховка.
Велика вода.
Як підрив ГЕС змінив Україну".
Стрічка розповідає про ще один розріз трагедії – як підрив ГЕС вдарив по звичайних фермерах, чому агрологістика здорожчала в рази та як річковий флот України опинився у пастці. Земля залишається Південь України (Херсонщина, Миколаївщина, Запоріжжя) – один із найродючіших регіонів Європи.
Це чорноземи, палюче сонце, комбайни, посівні, праця тисяч людей.
І Каховське водосховище в цьому районі – не просто вода, а найбільша зрошувальна система Європи, від якої залежали понад 580 тисяч гектарів угідь на Півдні. Цинічний підрив ГЕС за лічені дні змінив екосистему до невпізнаваності.
Збитки для економіки, екології та населення – катастрофічні. Для аграрного Півдня – це мільйонні втрати, адже тривалий час основною транспортною артерією для зерна була річка Дніпро.
Великі агровиробники мали навіть власний флот.
Так, компанія "Нібулон" утримувала 80 суден для швидкого транспортування збіжжя.
Це відкривало шлях українському зерну в світ. Для багатьох країн потенційні перебої чи зменшення постачання продукції з України – критичне явище.
Повноцінної заміни річковій логістиці в регіоні немає, а тому здорожчання перевезень б"є по виробниках – звичайних українських фермерах.
Підрив Каховської ГЕС неабияк ускладнив їм роботу. Для місцевих аграріїв – це втрата родючих земель, зміна складу грунтів та сівозміни, підтоплення або навпаки засуха на сотнях гектарів землі.
Це різке здорожчання логістики: річкові перевезення неможливі, залізницею возити дорого, автомобільний транспорт – теж дорожче і довше, часто з заторами на кордоні.
Це втрачений врожай, угіддя, бізнес й мільярдні фінансові збитки. Сергій Рибалко – один із тих, хто постраждав внаслідок воєнної агресії московія.
Сім поколінь у родині Рибалко займалися сільським господарством.
На лівобережній Херсонщині Сергій з дружиною заснували картопляне фермерське господарство. Почали працювати з 50 гектарів і перед повномасштабним вторгненням ми обробляли 2700 гектарів землі на Лівому березі.
Популярні чіпси робилися з нашої картоплі, з Лівого берега.
У нас були дуже великі інвестиції, побудоване сучасне овочесховище, найбільше на Півдні – 15 тис.
тонн зберігання.
У 2022 році з першого дня вторгнення ми втратили можливість там бути, на рідній землі, – ділиться фермер. Наступним ударом став підрив Каховської ГЕС. Зрошення було основою сільськогосподарського виробництва – овочівництва, виноградарства, рибного господарства, і все інше.
Це продовольча безпека нашої країни.
Найважливіше значення Каховської ГЕС – це вода.
Херсонщина без Каховської ГЕС не відновиться, – переконаний Сергій. Внаслідок воєнного злочину московії постраждав увесь аграрний сектор регіону – від дрібних господарств до великих агровиробників.
Нижнє русло Дніпра стало непрохідним для вантажних суден, а ціни на українське зерно поповзли вгору. Документальна стрічка розповідає про агрологістику регіону до підриву ГЕС, про великих гравців індустрії та звичайних фермерів, а ще – питає екологів та представників місцевої влади, як злочин московії змінив усе. Відновлення Стрічка також порушує питання відбудови Каховської ГЕС як критично важливої умови для відродження регіону, і наголошує: Україна не зможе самотужки відновити втрачене.
Потрібні спільні зусилля – міжнародних донорів (організацій, країн, приватних інвесторів), місцевої влади, агровиробників та фермерів. Якщо ми говоримо про повоєнну відбудову, питання номер один по важливості для Півдня України – це відновлення Каховської ГЕС.
І в цьому буде зацікавлена не тільки Україна, а й Європа та світ в цілому.
Від цього залежатиме вчасність експорту української продукції, її різноманіття, доступність до української продукції, – наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Документальний фільм розробила комунікаційна агенція The Tellers.
Стрічка виходить до третіх роковин злочину росіян.
Переглянути її можна за посиланням. Майбутнє аграрного Півдня нині під питанням, а доки воно не вирішене, фермери продовжують сіяти, доглядати, збирати й відправляти зерно.
Часом – собі у збиток.
Аграрний сектор чекає на зміни, і запроваджувати їх необхідно вже зараз.