Гетманцев просить м'якшення: депутат пропонує не так жорстко перевіряти топчиновників

Комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики включив до тексту законопроєкту про оподаткування доходів від цифрових платформ №15111-д правку, яка має пом"якшити фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP). Автором відповідної правки є голова профільного комітету Ради Данило Гетманцев, йдеться у таблиці правок до другого читання законопроєкту, що є у розпорядженні ЕП. Текст правки складається з двох частин, якими вносяться зміни до законів "Про запобігання корупції" та про фінансовий моніторинг, зокрема у частині, що стосується наглядом за рахунками та операціями політично значущих осіб. Хто такі PEPи? Політично значущі особи (politically exposed person або просто PEP) – це топпосадовці – від народних депутатів, міністрів та президента до очільників правоохоронних органів, членів правління НБУ та послів України.
За розрахунками системи YouControl, проведеними на прохання ЕП, в країні нараховується близько 30 тисяч PEPів і ще 140 тисяч пов"язаних з ними осіб (родичі чи бізнес-партнери). Відповідно до закону, банки та інші суб"єкти первинного фінансового моніторингу (страхові, фінансові компані, платіжні системи тощо) мають проводити посилену перевірку операцій PEPів: вимагати у них підтвердження джерел статків чи мету проведення транзакцій. На практиці це створює чимало незручностей PEPам та пов"язаним з ними особам, на яких також поширюються вимоги щодо посиленого фінмоніторингу.
Зокрема, вони скаржаться на безпідставні відмови у відкритті рахунків банками чи проведенні операцій, надмірній забюрократизованості процедур банків щодо них тощо. Статус PEP є довічним.
За законом банки повинні продовжувати посилений фінансовий моніторинг PEPа протягом 12 місяців після його звільнення з топпосади, а у разі, якщо вважатимуть, що така політично значуща особа все ще має високі ризики – навіть після року від моменту звільнення. На практиці банки часто перестраховуються та продовжують посилений моніторинг операцій PEP довічно. Що може змінитися у фінмоніторингу топпосадовців? Перша частина правки Гетманцева пропонує поширити вимоги закону "Про запобігання корупції" на голову та членів правління банків, у яких державі належить 50% і більше акцій.
На практиці це означає, що такі особи повинні подавати декларації, а також стають публічно значущими особами. Іншими словами, депутати пропонують поширити на керівництво держбанків вимоги щодо посиленого фінмоніторингу, від якого вони самі і страждають.
"Кожен має бути споживачем своєї послуги", – пояснює це рішення Гетманцев. Друга частина правки вносить низку уточнень до закону про фінмоніторинг.
Зокрема, пропонується карати банки за безпідставне застосування посиленого моніторингу операцій PEPів. Читайте також Довічно ризиковий клієнт: політики та топчиновники проти прискіпливих банківських перевірок Також правка уточнює формулювання про строк у 12 місяців після звільнення PEPа з топпосади, протягом яких має відбуватися посилений фінансовий моніторинг.
Нею додається формулювання про те, що після закінчення цього терміну банки можуть продовжувати посилений моніторинг операцій PEPів лише у разі наявності "обґрунтованого та документально підтвердженого високого чи неприйнятно високого рівня ризику, встановленого на підставі індивідуальної оцінки ризику". Крім цього, правка зобов"язує банки письмово повідомити PEPа про причини продовження посиленого фінансового моніторингу його операцій через 12 місяців після звільнення.
"Такі причини мають бути індивідуальними, належним чином задокументованими та пов"язаними з конкретними ризиками ", – йдеться у тексті правки. Самим PEPам пропонується надати право звернутися до банку з вимогою переглянути рішення про продовження посиленого фінансового моніторингу після спливу 12 місяців від дня звільнення з топпосади. На сам кінець, у правці йдеться про те, що сама по собі належність клієнта банку до категорії PEP не може бути підставою для того, аби банк довічно здійснював посилений фінансовий моніторинг за його операціями. "Банки ставляться до фінансового моніторингу всіх клієнтів, не лише PEPів, формально, тому, що керівнику Національного банку не вдалося належно забезпечити правозастосування закону так, як це відбувається у ЄС", – пояснює рішення внести правку Гетманцев. Він вважає, що закон надає банкам доволі широку дискрецію під час здійснення фінмоніторингу.
При цьому банки обирають найбільш жорсткий варіант нагляду за операціями клієнтів через страх штрафів НБУ. "Комерційні банки формально ставляться до фінансового моніторингу, бо вони бояться санкцій Національного банку, який не довів до них сутність і практику правозастосування фінансового моніторингу", – додав депутат. Про що сам законопроєкт? Законопроєкт, у якому з"явилася правка про фінансовий моніторинг топпосадовців, стосується оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ.
Йдеться про такі платформи, як Bolt, Glovo, Uklon, Uber, OnlyFans тощо. Де-юре, отримані на таких платформах доходи фізична особа має самостійно задекларувати за підсумками податкового року та сплатити з них 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. На практиці цього майже ніколи не відбувається.
Не в останню чергу тому, що у держави немає даних про перекази від таких платформ на рахунки громадян (ці операції захищені банківською таємницею). Читайте також Заплати податків більше, ніж заробив, а потім сядь до в"язниці: як влаштований український бізнес на OnlyFans У минулому були прецеденти, коли Державна податкова служба (ДПС) у відповідь на свій запит отримала дані про заробітки українців на платформі OnlyFans, яка належить компанії Fenix International Ltd.
У 2024 році ця компанія відправила до ДПС дані про список всіх українців, які заробляли на OnlyFans, а також про суми заробітків, після чого податкова почала розсилати "листи щастя" з вимогою сплатити податки із зароблених сум. Законопроєкт про оподаткування цифрових платформ пропонує зобов"язати цифрові платформи розкривати дані про заробітки українців податковій.
Натомість він пропонує запровадити спрощену систему оподаткування заробітків на цих платформах. Так, фізособам достатньо буде лише відкрити спеціальні рахунки в банках, на які вони отримуватимуть доходи від платформ.
Податковій нададуть доступ до інформації про ці рахунки, а цифрові платформи будуть звітувати про заробітки українців на них. Також законопроєкт запроваджує знижену ставку ПДФО для доходів з цифрових платформ: 5% замість 18%.
Разом з військовим збором із заробленого на Bolt, Uber, Uklon чи Glovo потрібно буде сплатити 10%.
Адмініструванням займатимуться платформи – вони стануть податковими агентами.
При цьому фізособам не потрібно буде подавати декларацію (зараз такий обов"язок є). Читайте також Booking, Bolt та OnlyFans: як уряд планує оподатковувати тих, хто заробляє на цифрових платформах? Спеціальними податковими правилами не зможуть скористатися особи, у яких відкритий ФОП; проти яких запроваджені санкції; які мають найманих працівників; які продають підакцизні товари або не мають відкритого спецрахунку, до якого буде доступ у податкової. Максимальна сума річного доходу з цифрових платформ, який можна буде оподаткувати на пільгових умовах, – 834 "мінімалки" на рік (7,2 млн грн).
Після перевищення цього ліміту доходи будуть оподатковуватися за повною ставкою (23%). Водночас для осіб, які продають товари через цифрові платформи (наприклад, через OLX), зробили виняток: їм не потрібно відкривати спецрахунок та сплачувати податки, якщо загальна сума доходів від продажів не перевищує еквівалент 2 тис.
євро на рік. Чи ухвалять зміни? Законопроєкт внесли у порядок денний Ради на 12 травня, разом із документом про скасування пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Обидва є вимогами Міжнародного валютного фонду (МВФ), виконання яких необхідне для продовження співпраці з цим кредитором, а також для отримання частини фінансування від інших партнерів, зокрема бюджетної підтримки кредиту ЄС на 90 млрд євро. Раніше співрозмовники ЕП у парламенті казали, що норму про спрощення фінансового моніторингу політично значущих осіб була своєрідним "пряником", який мав допомогти зібрати голоси на непопулярні податкові зміни.
Проте наразі незрозуміло, чи гарантує це успіх у розгляді законопроєкту. Читайте також Гроші можуть закінчитися в червні.
Чому відтермінування ПДВ для ФОПів не врятувало бюджет від кризи Зокрема, у законопроєкт про оподаткування цифрових платформ внесли 3541 правку.
У разі, якщо депутати відмовляться розглядати його за скороченою процедурою, то процес голосування за документ може затягнутися на дні. "Нічого страшного.
"Зайдемо" в ніч, а зранку проголосуємо", – коментує кількість правок Гетманцев. Хоча сам законопроєкт №15111-д є вимогою міжнародних партнерів, проте положення фінмоніторингу PEPів ними не підтримується, повідомляли ЕП співрозмовники в уряді та парламенті.
Зокрема, МВФ виступає проти того, аби влада поширювала вимоги посиленого фінмоніторингу на керівництво держбанків, вважаючи цю норму необґрунтованою. Проти змін до фінмоніторингу PEPів виступають і в Нацбанку, каже Гетманцев.
Натомість Міністерство фінансів цю ідею підтримує.