Плюси врегулювання ринку факторингу

13:30 | Економічна правда

Врегулювання ринку факторингу в Україні може збільшити обіг капіталу у 2,5-3 рази як для державного сектору, так і приватного.
Звучить зухвало, але насправді цифра може бути навіть більшою.
Поясню чому. Сьогодні український бізнес працює в умовах, де швидкість обігу грошей часто важливіша за сам обсяг грошей.
Особливо це відчутно в роботі з державою, яка залишається найбільшим замовником і формує значну частину попиту в економіці. Факторинг – це інструмент, який дозволяє прибрати головний бар"єр для бізнесу – відкладання покупки на потім.
Це базовий інструмент, який дозволяє постачальнику отримати оплату одразу після виконання контракту, передавши право вимоги фінансовій установі.
Бізнес отримує ліквідність, фінансова установа – прогнозований дохід, держава – ширший пул учасників і кращі цінові пропозиції. Ефект факторингу – це більше виробничих циклів, більше участі ММСБ в бізнесі, зростання конкуренції, зниження ціни закупівлі для держави через зниження ціни за касовий ризик. Читайте також Правові ризики нового закону про факторинг Очевидна модель win-win для всіх сторін. Якщо подивитися на європейську практику, там факторинг у публічних закупівлях – це не інновація, а норма.
Він працює завдяки чітко визначеним правилам, які захищають усі сторони.
Право вимоги може бути передане, фінансова установа юридично захищена, а замовник зобов"язаний здійснити оплату новому кредитору. Саме ця визначеність і створює довіру до інструменту – а отже, і сам ринок. Для України, яка декларує рух до європейської економічної моделі, це виглядає як очевидний крок.
Причому це не про складні реформи чи нові інституції. Читайте також Закон "Про факторинг" розблокує мільярди для малого бізнесу Що ми маємо по факту? Сьогодні ми маємо ситуацію, в якій економіка штучно обмежує сама себе.
Бізнес не має доступу до ліквідності, фінансовий сектор не може реалізувати свій потенціал, а держава змушена працювати в менш ефективній моделі. Фінансова установа, яка заходить у факторинг державного контракту не має достатнього юридичного захисту.
Вона не є стороною договору з державним замовником, а її право на отримання платежу прямо не гарантоване.
Фактично це означає, що вона бере на себе ризик без належних інструментів його контролю. У таких умовах ринок поводиться абсолютно раціонально: фінансові інституції просто не заходять у цей сегмент. Читайте також Факторинг від системи "Прозорро.Продажі": можливості для малого та середнього бізнесів Що треба змінити? Йдеться про доволі точкові зміни в законодавстві, які прямо дозволяють факторинг державних контрактів і закріплюють право фінансової установи на отримання платежу. Фактично — про одну чітку норму, яка знімає правову невизначеність. Далі ринок зробить усе сам.
Бізнес почне активніше заходити в тендери, фінансові інституції — фінансувати ці контракти, конкуренція зросте, а ціни — навпаки, знизяться.
І це той випадок, коли виграють усі сторони без винятку.
До того ж, ринок сам нівелює здогадайтесь що? Правильно - корупцію. Запит на факторинг в Україні вже є.
Питання лише в тому, коли з"являться правила, які дозволять йому працювати.

Додати коментар

Користувач:
email:





Bull or bear, which way?
Forecasters predict the trend
Uncertainty reigns

- Fin.Org.UA

Новини

15:45 - Ввезення авто під виглядом "гуманітарки": у ДМС розповіли про масштаби схеми
15:44 - Інфляція в Україні прискорилася до 8,6%: найвищий рівень цього року
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 08.05.2026
15:20 - Гетманцев просить м'якшення: депутат пропонує не так жорстко перевіряти топчиновників
15:16 - Рівненського посадовця за харар засуджено до 9 років позбавлення волі
15:09 - ОККО планує побудувати вітроелектростанцію на Львівщині: тривають обговорення
14:55 - На Хмельниччині та Одещині з'являться нові індустріальні парки
14:42 - У Міненерго розповіли про квітневі надходження на підтримку енергетики
14:38 - Державна податкова служба запустила новий інтерактивний дашборд Аналітика РРО/ПРРО в Україні
14:22 - У московії кожен п'ятий банк став збитковим: максимальний показник з 2022 року
14:07 - Екскерівник "Харківзеленбуду" приховав майно на 4,3 мільйона гривень
14:00 - Для виплат аварійним бригадам виділили з резервного фонду держбюджету понад 263 мільйони
13:54 - Самостійне виявлення платником заниження суми податкового зобов’язання: нарахування пені
13:53 - Користувач втратив (пошкодив) особистий ключ КЕП чи печатки або забув пароль до нього: які дії?
13:52 - Одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню МАП
13:50 - З якої дати починається перебіг 1095-денного строку давності, після спливу якого податковий борг може бути визнаний безнадійним?
13:48 - Чи відновлено перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи?
13:47 - Порядок та терміни продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки
13:45 - Чи мають право ФОПи отримувати кошти від своєї підприємницької діяльності на рахунки відкриті в іноземних банках?
13:44 - Про термін сплати грошового зобов’язання (основного платежу, штрафу), визначеного у ППР
13:43 - Яким чином проводяться розрахунки на АЗС у разі виходу з ладу спеціалізованого РРО для АЗС або відключення електроенергії?
13:41 - Фінансова звітність за міжнародними стандартами: які форми платники податку на прибуток подають за квартал, півріччя, три квартали, рік?
13:40 - До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої та другої груп!
13:38 - Про терміни зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника
13:37 - Єдиний рахунок: коли та за якою формою платником визначається напрям використання сплачених коштів
13:36 - Організація роботи щодо надання послуг платникам податків в ЦОПах Дніпропетровщини
13:36 - У Вінниці запрацював новий завод фарбувальних камер: має амбітні плани
13:35 - Трансфертне ціноутворення: результати діяльності податківців Дніпропетровщини
13:33 - Облік платників, подання звітності, реєстрація РРО/ПРРО та надання послуг фахівцями податкової служби Дніпропетровщини: підсумки січня – квітня
13:33 - Облік платників, подання звітності, реєстрація РРО/ПРРО та надання послуг фахівцями податкової служби Дніпропетровщини: підсумки січня – квітня


Більше новин