Гроші можуть закінчитися в червні. Чому відтермінування ПДВ для ФОПів не врятувало бюджет від кризи

Влада продовжує демонструвати чудеса еквілібристики в розв"язанні проблем, які сама собі створила.
Мова йде про зміни до податкового законодавства, які стали умовами для отримання зовнішнього фінансування від партнерів.
Зокрема – про скандальне запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізосіб-підприємців (ФОП), що перебувають на спрощеній системі. В останні кілька місяців запровадження ПДВ для малого бізнесу стало чи не найбільш обговорюваною податковою новацією.
Представники бізнесу, аналітичних центрів та окремі політики гостро критикують цю норму, називаючи її вбивством малих підприємців під час великої війни.
В уряді ж вважають, що лише так можна побороти поширені схеми з мінімізації податкових платежів. 20 квітня прем"єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Міжнародний валютний фонд "з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів".
Хоча багато хто сприйняв цю заяву як відмову кредиторів від цієї вимоги, але насправді її лише відтермінували – на рік. Переговорних сил української команди вистачило на відтермінування лише однієї податкової вимоги, інші залишаються на порядку денному.
Ба більше, їхнє невиконання може коштувати Україні фінансової стійкості вже в червні 2026 року. Навіть виконання всіх вимог партнерів та вирішення неузгодженостей у розподілі кредиту від ЄС на 90 млрд євро не рятує уряд Свириденко від проблем з бюджетом на 2027 рік.
Тоді, аби уникнути колапсу, владі доведеться ухвалювати вкрай непопулярні рішення, адже маневру для переговорів більше не буде. Самовимога і як її розв"язати Українці обговорюють потенційне запровадження ПДВ для малого бізнесу з кінця 2025 року.
Коли урядова команда почала переговори з МВФ про нову чотирирічну кредитну програму, внесення законопроєкту про ПДВ для ФОПів у парламент було однією з передумов підписання угоди про цей кредит. Авторами такої пропозиції були не чиновники з вашингтонської штаб-квартири МВФ, а український Мінфін.
Уперше її оприлюднили для широкого загалу в останні дні 2023 року, коли вона з"явилася в "Національній стратегії доходів до 2030 року". Розробка цього документа теж була вимогою програми МВФ.
Мета – показати, як країна нарощуватиме власні доходи та ставатиме менш залежною від зовнішнього фінансування.
Серед пропозицій – гармонізація законодавства про ПДВ з директивами ЄС та мінімізація пільг з цього податку.
Ця норма трансформувалася в пропозицію поширити ПДВ на малий бізнес, який наразі його не сплачує. Читайте також Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих.
Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років? Ба більше, стратегія доходів містила низку інших пропозицій стосовно реформування спрощеної системи оподаткування.
Зокрема: заборона "спрощенки" для юридичних осіб; об"єднання третьої та другої груп спрощеної системи оподаткування; підвищення ставок єдиного податку для об"єднаної групи "спрощенки" до 3-17% (залежно від виду діяльності ФОПа); звуження кількості видів діяльності, якими можна займатися на першій групі "спрощенки", а також заміна єдиного податку для підприємців на цій групі з фіксованого платежу на відсоток від доходу. Перед початком переговорів про нову програму співпраці наприкінці 2025 року в МВФ вирішили пригадати призабуту стратегію Мінфіну.
Почати її реалізацію там вирішили з чи не найменш скандальних (порівняно з іншими кроками) змін. Переговори з фондом збіглися з розгортанням найгучнішого корупційного скандалу в сучасній історії України – "Міндічгейтом".
"Місія фонду в листопаді почалася зі слів Гевіна Грея (голова місії МВФ – ЕП) про те, що в нас шанси на успіх – близько 5%, бо в Україні щось таке відбувається, що вони не впевнені, що уряд досидить ще бодай тиждень", – розповів учасник тих переговорів з фондом. Читайте також Від міністра до "смотрящих": як працювала схема розкрадання "Енергоатома" та хто за нею стоїть Перебуваючи у, м"яко кажучи, слабкій переговорній позиції з ключовим кредитором, українська влада погодилася закласти непопулярні реформи в майбутню програму.
Однак вже у лютому, коли під угодою ставили свої підписи керівники Нацбанку, Мінфіну, уряду та президент Володимир Зеленський, було зрозуміло, що найбільш непопулярні кроки в ній виконуватися не будуть. Перед погодженням кредиту МВФ уперше поступився в питанні ПДВ для ФОПів.
Він уже не вимагав внесення відповідного законопроєкту у Верховну Раду як передумову для початку програми, а переніс це в "маяки" з дедлайном виконання наприкінці березня (вимога була не в реєстрації, а в ухваленні законопроєкту). Змінився і дизайн рішення: замість запровадження ПДВ для всіх ФОПів з доходами понад 1 млн грн на рік МВФ погодився збільшити ліміт до 4 млн грн.
Це приблизно відповідає рівню, який є у ЄС: 85 тис.
євро або близько 4,4 млн грн. З лютого по квітень ПДВ для ФОПів "мігрував" з окремого законопроєкту до "великого податкового закону" і назад, але не пройшов голосування навіть на рівні уряду.
При цьому Кабмін погодив та відправив у парламент всі інші новації з програми МВФ: продовження дії військового збору, введення податку на доходи з цифрових платформ та скасування пільги на міжнародні посилки. Читайте також Ставки зроблено: уряд пропонує підняти податки з 2027 року У середині квітня представники влади відправилися на весняні збори Світового банку та МВФ у Вашингтоні.
Чи не єдина мета візиту – переконати кредиторів ще раз переглянути вимогу щодо запровадження ПДВ для ФОПів.
20 квітня, повертаючись із США, Свириденко повідомила про успіх цієї місії. "МВФ з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів – як для суспільства, так і для парламенту.
Під час весняних зборів ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і неконструктивна ідея, як і неодноразово казав про це президент Зеленський представникам МВФ", – зазначила вона. Як Україні вчергове вдалося "переламати" МВФ у відтермінуванні змін? Співрозмовник ЕП, який брав участь у зустрічах у Вашингтоні, вважає, що на користь української команди зіграли кілька факторів.
По-перше – тиск на Раду директорів МВФ з боку урядів країн-партнерів України.
По-друге – криза, викликана війною в Ірані, яка лише посилила цей тиск через бажання партнерів залишити Україну на порядку денному міжнародної підтримки. "Вони відчувають, що не мають морального підґрунтя "дотискати" нас у виконанні вимог так, як це було в мирні часи", – зазначає співрозмовник ЕП. За його словами, запровадження ПДВ для ФОПів не зникло з програми з МВФ, а відтермінувалося.
Уряду і парламенту потрібно ухвалити це непопулярне рішення на початку 2027 року.
До того часу Мінфін планує проводити через парламент менш непопулярні зміни щодо вдосконалення адміністрування ПДВ, аби його запровадження для ФОПів не перетворилося на "вбивство малого бізнесу". Формально зміни до програми МВФ відобразять за підсумками наступної місії фонду, яка прибуде до Києва в середині травня (перегляд програми та рішення про виділення нового траншу ухвалять у червні).
Щоправда, ці зміни – єдині.
Решта податкових вимог залишаються на порядку денному.
Серед них чи не найбільш проблемним є скасування пільги на міжнародні посилки. Нова перешкода Після повернення урядової команди із складних переговорів з МВФ деякі депутати почали обурюватися.
Мовляв, чому урядовці не домовилися про відтермінування вимоги щодо пільги на міжнародні посилки.
Наразі ця пільга перетворилася на ключову перешкоду для продовження співпраці з МВФ.
Вона вкрай непопулярна серед українців, хоча і підтримується деякими представниками бізнесу. Наразі міжнародні посилки, зокрема придбані на Temu чи AliExpress товари, вартість яких не перевищує 150 євро, звільняються від імпортних податків: ПДВ (20%) і мита (зазвичай 10%).
Для дорожчих посилок податки нараховуються на суму перевищення (для посилки вартістю 200 євро слід сплатити з 50 євро). З точки зору споживачів, ця пільга дозволяє економити чимало коштів, купуючи на закордонних маркетплейсах товари навіть дешевше, ніж в українських виробників.
Проте з точки зору держави вона дестимулює внутрішнє виробництво, а також є одним із способів прихованого ввезення контрабанди. Читайте також Держава прагне оподатковувати посилки з Aliexpress і Temu.
Що це змінить? В уряді вважають, що великі партії товарів часто дроблять на невеликі посилки і завозять їх в Україну без сплати податків, мит, а також обліку державою.
Надалі такі товари реалізують через ФОПи, яким не потрібно звітувати про походження товарів, із сплатою мінімальних податків або взагалі без них. У 2023 році Державна митна служба проаналізувала міжнародні безподаткові відправлення і виявила, що сотня осіб, яким надійшло найбільше посилок, загалом отримали 15,4 тис.
відправлень.
Ці дані непрямо підтверджують думку, що за допомогою цієї пільги можуть надсилатися великі партії товарів. Уряд пропонує скасувати пільгу і ця ініціатива увійшла до програми МВФ.
Відповідно до неї, оподатковуватися мають усі міжнародні комерційні посилки.
Виняток – особисті некомерційні відправлення вартістю до 45 євро, наприклад, речі родичам.
Проте цей виняток не поширюється на парфуми, каву та чай. У Мінфіні зазначають, що скасування пільги відповідає практиці ЄС, де подібне рішення діє з 2021 року.
Там додають, що для споживачів ці зміни не будуть дискомфортними, адже платити податок треба буде на етапі замовлення товарів на маркетплейсі.
Жодної взаємодії з митницею бути не повинно. "Для покупця механізм отримання відправлення не зміниться, цей товар буде доставлений логістичним оператором на його адресу.
У разі відмови від отримання товару, наприклад, через пошкодження в дорозі чи з інших причин, товар буде повертатися відправникові, а кошти, зокрема ПДВ, буде повертати покупцеві оператор електронної платформи", – пояснюють у відомстві. За розрахунками авторів законопроєкту, його ухвалення дозволить збільшити податкові надходження до бюджету на 10 млрд грн.
Проте ключовий внесок ініціативи полягає в детінізації та боротьбі із схемами ввезення контрабанди. Читайте також Довічно ризиковий клієнт: політики та топчиновники проти прискіпливих банківських перевірок Попри благородну мету, голосів для схвалення законопроєкту про скасування пільги немає, кажуть співрозмовники ЕП в парламенті та уряді.
Знайти голоси не допоможе навіть скандальна норма щодо пом"якшення фінансового моніторингу публічних осіб, яку тишком включили до цього законопроєкту депутати. Разом з цим, міжнародні кредитори відмовляються поступатися в питанні посилок так само, як вони зробили стосовно ПДВ для ФОПів.
Без ухвалення законопроєкту на Україну можуть чекати вкрай серйозні проблеми з покриттям видатків, повідомив співрозмовник ЕП в Кабміні.
На кону не лише гроші від МВФ, а й частина фінансування в межах кредиту Євросоюзу на 90 млрд євро. Гроші в червні (не) закінчаться 23 квітня Рада Євросоюзу розблокувала довгоочікуване рішення про виділення Україні кредиту на 90 млрд євро на 2026-2027 роки.
Його особливість у тому, що повертати ці кошти Києву не доведеться, якщо тільки московія не погодиться відшкодувати завдані її агресією збитки та виплатити репарації. Це рішення ЄС – критичне не лише для того, аби держава могла фінансувати свої цивільні видатки, а й війну.
Ба більше, дві третини кредиту – 60 млрд євро – мають піти на фінансування оборони: на закупівлю озброєння та боєприпасів.
Фінансувати зарплати військових за ці кошти, як і раніше, заборонено. Україна та ЄС домовилися, що оборонна складова кредиту надходитиме без будь-яких умов, адже йдеться про фінансування Євросоюзом своєї безпеки.
Отримання решти 30 млрд євро, які виділяються для покриття потреб бюджету, буде прив"язане до виконання певних вимог.
При цьому перебування України в програмі з МВФ є критичним для отримання цього фінансування. У 2026 році Україна планує отримати від Євросоюзу 16,7 млрд євро бюджетної допомоги через інструменти макрофінансової допомоги та програми Ukraine Facility.
Перші транші мають надійти наприкінці травня – на початку червня.
Тож для уряду вкрай важливо, аби до моменту ухвалення рішення про виділення коштів ЄС Верховна Рада встигла виконати "маяки", прописані в програмі з МВФ, зокрема ухвалити законопроєкт про скасування пільги на міжнародні посилки. Що буде, якщо законопроєкт не ухвалять? Співрозмовники ЕП, ознайомлені із станом наповнення бюджету, зазначають, що без коштів ЄС Україна може відчути проблеми з фінансуванням уже в червні.
Мінфіну доведеться вручну перерозподіляти кошти, які проходять через Держказначейство, аби фінансувати оборонні потреби.
Це означає заморожування капітальних та інших непріоритетних видатків державного та місцевих бюджетів і державних установ. Скасування пільги на посилки – не єдина перешкода для отримання грошей від ЄС: сторони досі не дійшли згоди стосовно того, на що піде це фінансування.
26 квітня Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що енергетика – ключовий (після оборони) пріоритет, на який спрямують кошти від ЄС. "Нам потрібно захистити все, що встигнемо і зможемо, бо треба максимально це зробити і готуватися до зими.
Для цього, окрім місцевих бюджетів, є частина, яку ми зможемо дати з центрального бюджету.
Наповнення в нас від цих траншів з 90 мільярдів.
Ми розраховуємо на кілька мільярдів, щоби дати в економіку саме для захисту енергетики", – повідомив президент. Читайте також Без світла, але з теплом.
Як влада готуватиме міста до зими ЄС категорично проти такої ініціативи.
Тим більше, що на підтримку енергетики та реалізацію "планів стійкості" влада планує витратити оборонну частину кредиту.
Мова йде про використання принаймні 5,2 млрд євро або 270 млрд грн. "Євросоюзівці категорично проти того, аби ми заливали ці кошти в бетон.
Там кажуть, що краще купіть за них достатню кількість перехоплювачів та систем ППО", – розповідав ЕП учасник переговорів з Євросоюзом. Імовірно, в уряді почули позицію ЄС і почали шукати альтернативні варіанти фінансування підготовки до наступної зими.
За даними джерел ЕП, Мінфін просив інші міністерства та відомства надати пропозиції щодо економії бюджетних коштів.
У відповідь він отримав ідеї про скорочення видатків на 200 млн грн. У Мінфіні вважають, що можуть знайти 270 млрд грн для "планів стійкості", скоротивши на цю суму видатки Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров"я та Міністерства соціальної політики.
Однак це чутливе питання, яке потребує подальшого обговорення, зазначив ЕП один із членів уряду. Якими будуть результати цього обговорення, українці дізнаються в травні.
Тоді уряд має внести до Верховної Ради законопроєкт із змінами до держбюджету.
У цьому ж документі мають "легалізувати" надходження кредиту ЄС, оновити план видатків оборони (уряд уже використав близько 200 млрд грн, які планувалося використати наприкінці року) і передбачити фінансування Резервного фонду. * * * Протягом тривалого часу влада дивилася на 90-мільярдний кредит Євросоюзу як на план покриття фінансових потреб воюючої країни протягом 2026-2027 років.
На практиці ж кошти від ЄС почнуть надходити лише в середині 2026 року, а тієї частини, яка передбачена на 2027-й, може виявитися замало. Про це свідчить графік надходження бюджетної частини кредиту: більшу частину передбаченого фінансування (16,7 млрд євро з 30 млрд євро) Україна отримає у 2026 році, а на наступний залишиться лише 13,3 млрд євро.
Щорічна потреба в міжнародному фінансуванні становить 36-38 млрд євро. Якщо велика війна не закінчиться у 2026 році, то у 2027-му в уряду знову виникне необхідність шукати додаткові джерела фінансування бюджету і вести напружені переговори з кредиторами, зокрема з МВФ.
Хоча зараз влада святкує "перемогу" в питанні запровадження ПДВ для ФОПів, у наступному році домовлятися про перенесення цього та інших непопулярних рішень буде набагато складніше.