Трансфертне ціноутворення –2026: що змінилося і як бізнесу не помилитися

Кампанія звітування про контрольовані операції за 2025 рік уже триває. Про ключові новації та практичні аспекти звітності у 2026 році журналісти газети «Зоря» поспілкувалися з начальником управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергієм Костоглодовим.
Журналіст: Розпочнемо з основних змін, які стосуються декларування контрольованих операцій у 2026 році за 2025 звітний рік. Що змінилось порівняно з минулим роком або що нового у цьогорічній деклараційній кампанії? 
Сергій Костоглодов: Трансфертне ціноутворення в Україні зазнало значних змін з 1 січня 2025 року, відповідно до Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813-IX). Йдеться насамперед про розширення критеріїв пов’язаності компаній – тепер враховується не лише формальний, а й економічний зв’язок. Також змінено підхід до формування переліку держав і територій, уточнено правила визначення пов’язаності при непрямому володінні та оновлено вимоги до документації з трансфертного ціноутворення. Частина операцій з нерезидентами, за певних умов, тепер може не підпадати під контроль.
Журналіст: Коли почали діяти нові критерії пов’язаності та у чому їх суть?
Сергій Костоглодов: Нові критерії застосовуються вже до звіту за 2025 рік. Важливий момент – навіть операції з формально непов’язаними нерезидентами можуть визнаватися контрольованими. Це відбувається, якщо обсяг операцій із такими нерезидентами становить 75% і більше від усіх зовнішньоекономічних операцій, а їх частка – 50% і більше у загальних доходах або витратах компанії. Тобто акцент зміщується на фактичну економічну залежність.
Журналіст: Ви згадали, що частина операцій із нерезидентами тепер може бути неконтрольованою. Як це працює?
Сергій Костоглодов: Дійсно, з 2025 року окремі операції з нерезидентами можуть не визнаватися контрольованими. Це стосується випадків, коли організаційно-правова форма нерезидента включена до спеціального переліку Кабінету міністрів України, і водночас відсутні інші критерії контрольованості. Але є важлива умова: платник податків має подати підтвердження резидентності такого нерезидента (або його учасників) до 1 жовтня року, наступного за звітним. Документ має бути належним чином оформлений, легалізований і перекладений. Якщо ці вимоги виконані – звітувати про такі операції не потрібно.
Журналіст: Що змінилося у переліку держав для цілей трансфертного ціноутворення?
Сергій Костоглодов: Перелік суттєво скорочено – із 78 до 46 юрисдикцій. Із нього виключено низку популярних напрямів, зокрема Гонконг, Кіпр, ОАЕ, Маврикій та Молдову. Відповідно, з 2025 року платники повинні орієнтуватися на оновлену редакцію Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (ПКУ), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505.
Журналіст: Більшість платників турбує чи застосовується відповідальність до платника податків при самостійному виправленні помилок у звіті про контрольовані операції у період дії воєнного стану?
Сергій Костоглодов: Загалом відповідальність за помилки залишається відповідно до пп. 120.4 і 120.6 статті 120 ПКУ. 
Проте, якщо платник самостійно виправляє методологічні помилки, які не призвели до несвоєчасного або неповного декларування, штрафи не застосовуються. Це стимулює бізнес бути відкритим і виправляти неточності без ризику додаткових санкцій.