Багатомільярдне будівництво ветеранських просторів: журналісти виявили "схеми"

Благодійний фонд "Пісні, народжені в АТО" опинився в центрі масштабної державної будівельної програми, причому ще до виділення коштів державою були зареєстровані потрібні фірми та розроблений архітектурний проєкт. Про це пише NGL.media. У журналістському розслідуванні йдеться про багатомільярдну урядову програму, яка передбачає будівництво 161 ветеранського простору в єдиному архітектурний стилі. На тендерах послішали: у семи громадах до участі в торгах зголосився лише один підрядник, який і отримував замовлення, а умови тендерів фактично унеможливлювали участь інших, говориться у публікації. При цьому компанії, які в результаті отримали підряди, були або щойно створені, або з неспівмірно малим досвідом, зазначають розслідувачі. Будівництво семи ветеранських просторів розпочалось влітку-восени 2025 року.
Тоді ж з"ясувалося, що у кошторисах суттєво завищена вартість матеріалів, говориться у публікації. Тим часом проєкт типової будівлі ветеранського простору передав Міністерству ветеранів благодійний фонд "Пісні, народжені в АТО", який займається організацією фестивалей. "Ймовірно, це можна пояснити широкими зв"язками благодійного фонду, що ведуть до неформального куратора "Великого будівництва" Юрія Голика і людей з оточення екс-голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка", – говориться у публікації. Сайт нагадує, що у 2025 році Міністерство ветеранів запустило програму будівництва нових просторів за єдиним проектом. Мова йде про одноповерхові будівлі загальною площею близько 1500 м2, що складаються з двох блоків – спортзалу і окремого приміщення з кімнатами для консультацій, психологічної підтримки, конференц-залами і кафе. Держава покриває до 60% вартості будівництва, решту має докласти місцева громада.
Гроші підуть лише на нове будівництво і лише за типовим проектом міністерства. У липні 2025 року уряд виділив 446 млн грн і будівництво ветеранських просторів стартувало у перших семи громадах – у Кривому Розі, Луцьку, Житомирі, Бучі, Ужгороді, Кременчуці та Івано-Франківську. У лютому 2026 року уряд затвердив умови участі в наступному етапі програми будівництва ветеранських просторів – цього разу на 1,1 млрд грн для 15 громад. "Документи, які громади подавали на участь в урядовій програмі, свідчать, що міста готувались задовго до її офіційного оголошення", – пише сайт про реалізацію першого етапу проєкту. Наприклад, ділянку під будівництво у Луцьку виділили 28 травня 2025 року – за три тижні до того як уряд ухвалив відповідну постанову. В реєстрі будівельної діяльності проєктна документація з"явилася 24 квітня минулого року – за 55 днів до появи урядової постанови, звертають увагу журналісти. Розробку документації замовив благодійний фонд "Пісні, народжені в АТО" у приватного підприємця із Закарпаття Юрія Ерделі.
Далі цей проект передали міністерству, яке і отримало всі майнові права. Участь у державній програмі можлива лише за умови будівництва саме за цим проектом, без жодних альтернатив Фонд "Пісні, народжені в АТО" з Дніпра раніше проводив музичні фестивалі, а у 2022 році переорієнтувався на допомогу військовим, переселенцям та лікарням. NGL.media акцентує, що організація не має жодного стосунку до проектування чи будівництва – принаймні офіційно. Засновник фонду Володимир Юрченко не зміг пояснити, чому благодійна організація замовляє будівельну документацію для державної програми. "Подзвонили якісь люди з міністерства і запропонували", – теж не особливо додав ясності у розмові з NGL.media керівник фонду Юрій Шуліка.
Він підтвердив, що саме його організація замовила проект, який передала у міністерство", – говориться у публікації. Але хто саме дзвонив, чому звернулись саме до "Пісень, народжених в АТО", хто всередині фонду вів ці перемовини, як обирали проектувальника Юрія Ерделі – на кожне з цих питань Шуліка не зміг відповісти. Благодійний фонд "Пісні, народжені в АТО" заснував Володимир Юрченко – колишній заступник голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка. Резніченко очолював область двічі – з 2016 по 2019 рік і з 2020 по 2023 рік.
Саме в його другу каденцію розгорнулась програма "Велике будівництво" – масштабний президентський проект з ремонту доріг, шкіл і лікарень, зазначає NGL.media. З обласною адміністрацією пов"язана і дружина нинішнього керівника фонду.
Наталія Шуліка працювала у Центрі допомоги учасникам АТО при адміністрації Резніченка та очолювала управління з питань учасників АТО при тій же адміністрації. Заступник міністра у справах ветеранів Віктор Байдачний ще до офіційного старту програми їздив домовлятися з громадами.
Саме йому міністерка доручила контролювати затвердження проекту і розподіл субвенції з держбюджету між першими громадами, говориться у публікації. Байдачний – уродженець Дніпра.
До призначення у 2022 році на посаду заступника міністра у справах ветеранів він працював в управлінні з питань ветеранської політики Дніпропетровської ОДА за каденції Валентина Резніченка і під керівництвом Наталії Шуліки. Тим часом Юрій Голик був радником Резніченка, коли той очолював ОДА.
Вони давні соратники – разом працювали ще з 2000-х.
Резніченко особисто запрошував Голика на кожну свою нову посаду.
Голик підтвердив NGL.media свій зв"язок з фондом "Пісні, народжені в АТО". "Голика часто називають "ідеологом" і "куратором" програми "Велике будівництво".
Він не мав офіційної посади, але журналісти неодноразово фіксували його на ключових нарадах в Офісі президента з питань інфраструктури", – говориться у публікації. Після обшуків у 2023 році Голик виїхав з України через систему "Шлях" як водій-волонтер благодійного фонду "Пісні, народжені в АТО".
Обшуки були пов"язані з розслідуванням НАБУ, відкритого після публікацій УП та "Схем". Тоді журналісти встановили, що компанія "Будінвест Інжиніринг", яка належить близькій подрузі Валентина Резніченка, отримала від Дніпропетровської ОДА понад 1,5 млрд грн – аномально високу суму, порівняно з іншими регіонами. У 2024 році НАБУ повідомило про підозру Валентину Резніченку та ще чотирьом особам у розкраданні 286 млн грн.
У грудні 2025 року слідство завершили, матеріали передали до суду, у сума доведених слідство збитків зросла до 392 млн грн.