Довічно ризиковий клієнт: політики та топчиновники проти прискіпливих банківських перевірок

Одного дня, після завершення активної фази війни, в Україні відбудуться вибори і суспільство отримає шанс оновити обличчя влади.
Але задовольнити запит на оновлення може видатися складнішим завданням, ніж здається на перший погляд.
Не через високий рівень відповідальності і навіть не через виклики, які постануть перед розбитою війною країною.
А через острах потенційних кандидатів назавжди ускладнити своє особисте фінансове життя. Відповідно до законодавства, усі топпосадовці – від депутата чи міністра до президента, чи командувача Сухопутних військ – є політично значущими особами (politically exposed person або просто PEP).
Це означає, що банки (і не лише вони) мають застосовувати до таких осіб, а також усіх, хто з ними пов"язаний, посилений фінансовий моніторинг.
До кінця їхнього життя. Посилений фінмон не аби як дратує PEPів, зокрема – народних обранців.
Настільки, що вони вже декілька разів безрезультатно намагалися скасувати ці обмеження чи їхню довічну дію, викликаючи цим занепокоєння міжнародних донорів України.
Іронія в тому, що жорсткий фінансовий моніторинг свого часу ухвалили ці ж самі депутати, які тепер намагаються його позбутися. Скільки PEPів в Україні і чи правда, що тепер рахунки топчиновників не перевірятимуть? Хто такі PEPи та де їх шукати "Коли стало відомо, що мене призначать на посаду, то один "бувалий" колега замість привітання написав: "закривай рахунок у Приватбанку".
Спочатку я не зрозумів, про що йдеться, поки не стикнувся з фінансовим моніторингом", – розповідав у розмові з ЕП один з чинних високопосадовців. Незручності у фінансовому житті українських топпосадовців з"явилися не так давно.
У 2019 році Верховна Рада ухвалила закон з довгою назвою "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
У ньому, зокрема, з"явилася норма про PEPів. Відповідно до закону, PEPи автоматично стають для банків та інших надавачів фінансових послуг високоризиковими клієнтами.
До них застосовується особливо прискіпливий фінансовий моніторинг. На практиці це означає посилені перевірки такого клієнта під час відкриття рахунку (банк може витребувати додаткові довідки та документи, яких не вимагає в інших клієнтів), здійснення переказів коштів (такі операції можуть призупинити до надання документів, що підтверджують походження коштів або взагалі не проводити), обслуговування (наприклад, банки вимагають у PEPів щопівроку надавати копії паспорта, а щороку – роздруковані декларації) чи зняття готівки. Читайте також В Україні знову легалізують криптовалюту.
Як держава регулюватиме цей ринок та якими будуть податки? Логіка посиленого нагляду за PEPами зрозуміла: наближені до влади особи мають підвищені ризики заволодіння незаконними статками.
Водночас чіткої інструкції, як саме банки мають слідкувати, аби через них не проходили корупційні кошти, закон не надає, обмежуючись трьома розпливчатими формулюваннями: одержувати дозвіл керівника банку для встановлення (продовження) ділових відносин або проведення фінансових операцій на суму 400 тис.
грн і більше; вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов"язані ділові відносини чи операції з такими особами; здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин. Перелік осіб, на яких поширюється посилений фінансовий моніторинг, не такий малий, як може здатися на перший погляд.
Адже під визначення PEP потрапляють не лише чинні топпосадовці, але й усі ті, хто працював на топпосадах з моменту здобуття незалежності.
Ба більше, такий статус та посилений фінансовий моніторинг отримують не лише топпосадовці, але й наближені до них особи: близькі родичі (батьки, діти, чоловіки та дружини) чи бізнес-партнери. Це робить такого PEPа "токсичним" для потенційних бізнес-відносин, вважає колишній голова Держмитної служби, а нині керівник проєкту у ГО "Технологія прогресу" Максим Нефьодов. "До PEPів належать, зокрема і керівники усіх політичних партій – не лише тих, які потрапили до парламенту.
От уявіть, що ви 10 років тому були, наприклад, у ревізійній комісії якоїсь невеликої партії, а тепер вирішили відкрити з кимось кав"ярню.
Так от, людина, з якою ви відкриєте свій бізнес, отримає від банку такий собі "привіт"", – каже він. Статус PEP – довічний.
Навіть, якщо людина пропрацювала міністром чи у керівництві держпідприємства лише кілька тижнів, то вона назавжди опиниться на радарах всіх банків та фінансових компаній, а також назавжди поширюватиме підвищену увагу фінмоніторингу банків на своїх майбутніх бізнес-партнерів. Читайте також Українці обходять валютні обмеження НБУ за допомогою уряду США.
Реакція регулятора Якою є кількість PEPів в Україні підрахувати складно, адже їхнього реєстру не існує: банки та інші суб"єкти первинного фінансового моніторингу мають визначати приналежність клієнта до цієї категорії самостійно.
Як правило, для цього вони користуються загальнодоступною інформацією, послугами приватних компаній (наприклад, такий аналіз здійснює Опендатабот чи YouControl) або просто запитують про це у самого клієнта. ЕП надіслала запит Державній службі фінансового моніторингу, аби дізнатися, скільки PEPів в Україні, проте у відповідь там надіслали відписку про те, що не ведуть відповідної статистики. За оцінками голови підкомітету з питань фінансового моніторингу Ольги Василевської-Смаглюк, кількість рахунків PEPів, до яких банки застосовують підвищений фінансовий моніторинг, сягає 200 тисяч.
При цьому, за її словами, кількість самих PEPів може бути меншою, адже в однієї людини може бути відкрито по декілька таких рахунків). Аби дати відповідь на питання про те, скільки ж людей в Україні отримали посилений фінансовий моніторинг через статус PEP, ЕП звернулася до аналітиків системи YouControl.
Там проаналізували понад 200 відкритих джерел, зокрема Реєстр декларацій, ЄДР, портал Верховної Ради та інші. Після вирахування "дублів", там дійшли висновку, що станом на 24 квітня 2026 року в Україні нараховується понад 30 тисяч національних публічних діячів (не враховуючи іноземців).
Ще близько 140 тисяч осіб є пов"язаними з PEPами, тож за їхніми операціями також здійснюється посилений фінансовий моніторинг. Цікаво, що ще близько 7,5 тисяч осіб потрапляють одразу у дві категорії – це політично значущі особи, які пов"язані з іншими політично значущими особами (наприклад, родина, члени якої є депутатами або ж співвласники бізнесу, які свого часу працювали в уряді чи у керівництві держкомпаній). Чиновників більше не перевірятимуть? 15 квітня соцмережами пронеслася новина про те, що, мовляв, Нацбанк послабив фінансовий моніторинг за рахунками топчиновниками.
Більшість телеграм-каналів або новинних сайтів при цьому посилалися на офіційне роз"яснення НБУ щодо роботи з PEPами, яке вийшло днем раніше. Цікаво, що таке роз"яснення регулятор дає банкам не вперше: аналогічні листи він вже неодноразово надсилав, зокрема у 2024 році. Про що там йдеться? У листах НБУ фактично цитує закон "Про фінансовий моніторинг" та нагадує про те, що банки зобов"язані застосовувати ризик-орієнтований підхід до роботи з PEPами.
За неналежне застосування цього підходу, а також за безпідставну відмову в їхньому обслуговуванні банкам загрожує відповідальність. Ймовірно, саме останнє твердження у соцмережах сприйняли як "дозвіл банкам не перевіряти рахунки топчиновників", що, звісно ж, не відповідає дійсності.
Насправді НБУ не ухвалював ніяких нових рішень, які б стосувалися регулювання моніторингу операцій з PEPами, а лише повторив все те, що написано у законодавстві. Читайте також Трильйон під наглядом.
Із зловживаннями при купівлі зброї боротиметься Нацбанк Лист Нацбанку – відповідь на численні скарги PEPів на занадто суворий фінансовий моніторинг, а в окремих випадках на те, що банки взагалі відмовляються обслуговувати нинішніх та колишніх топпосадовців.
Чергова хвиля цих скарг прокотилася соцмережами на початку квітня, коли Верховна Рада знову намагалася пом"якшити статус PEP. "У всьому цивілізованому світі PEP – це повага і ліміт в статусі на 3 роки (максимум) по завершенні політичної діяльності.
В Україні пожиттєвий PEP – це пожиттєве знущання банків, фінмонів не лише над суб’єктом, але і над всією родиною: батьки, діти, близькі", – написав колишній заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків. "Наприклад, картка ПУМБа дистанційно відкривається всім охочим і доставляється "Новою поштою".
Як тільки ти PEP – маєш прийти у відділення ногами, щоб зняли копію паспорта і кода, і щоб ти на них розписався.
"Дія" підходить всім, а PEPу не підходить.
Чому? Що саме таким чином "запобігається"? Який "ризик" долається? Невідомо нічого", – навів свій приклад колишній заступник міністра економіки Ігор Дядюра. За законом, посилений нагляд за операціями PEPа відбувається на період, коли така особа обіймає свою посаду та протягом 12 місяців після звільнення з неї.
Однак, банки можуть продовжувати його здійснювати і після завершення цього терміну у разі, якщо вважатимуть, що такий PEP залишається ризиковим або здійснює ризикову поведінку. На практиці банки часто "перестраховуються" та залишають посилений нагляд за операціями колишніх топпосадовців.
Та і в цілому, банки та інші суб"єкти фінансового моніторингу дуже обережно ставляться до виконання закону, що інколи проявляється у доволі абсурдних вимогах від таких клієнтів. "Один банк, де у мене відкритий рахунок, щороку вимагає роздруковувати та "завіряти" декларацію, яка і так є у відкритому доступі.
Тобто, це усе формальні процедури, щоб, якщо раптом виявиться, що я злодій, банк міг потім показати якісь папери", – зазначає Нефьодов. Такий обережний підхід до роботи з PEPами має своє пояснення: будь-які виявлені порушення мають дуже високу ціну. Так, розмір штрафу за порушення в обслуговуванні PEPів для небанківських установ може становити до 1,7 млн грн, а для банків – до 10 млн грн.
Побоюючись отримати такі санкції, багато установ стараються уникати співпраці з PEPами, відмовляючи їм у відкритті рахунків.
І хоча за такі дії також передбачається штраф, але на практиці довести, що банк відмовив в обслуговуванні людині саме на підставі її статусу PEP майже неможливо. Читайте також Перекази з картки на картку обмежать ще більше.
Чому банки це роблять ЕП намагалася дізнатися у Нацбанку, як часто та на які суми він штрафує банки та інші піднаглядні йому компанії за порушення роботи з PEPами.
Там відповіли, що виокремити суму штрафів конкретно за порушення у роботі з цією категорією осіб – неможливо, адже свої санкції НБУ ухвалює за підсумками комплексних перевірок фінансового моніторингу (тобто, один штраф може бути як за порушення, що стосуються PEP, так і за інші порушення у сфері фінансового моніторингу). За даними Нацбанку, від початку 2025 року і по 24 квітня 2026- го там застосували 2 штрафи та 6 письмових застережень щодо 7 банків, а також 9 штрафів та 2 письмових застереження щодо 11 небанківських фінансових установ за порушення фінмону, які включали порушення в обслуговування PEPів. При цьому, за цей же період до НБУ надійшло 29 письмових звернень від PEPів, серед яких 7 скарг стосувалися взаємовідносин РЕР з банками під час надання послуг (у тому числі у разі витребовування банками додаткової інформації або документів).
Решта звернень стосувались надання роз"яснень окремих норм законодавства у сфері фінансового моніторингу. PEPи завдають удару у відповідь Посилений фінансовий моніторинг операцій PEPів запровадили депутати поточного складання.
"Це була вимога міжнародних партнерів, а також частина програми президента.
Тоді закон проголосували "на хайпі", ніхто особливо у нього не вчитувався, хоча він супер складний", – пригадує Василевська-Смаглюк. Вже згодом народні обранці на власному досвіді відчули за що проголосували, і захотіли "відкотити" ці зміни назад.
Така нагода випала восени 2022 року, коли у законопроєкт про адаптацію вимог щодо фінмону до норм ЄС внесли правку, яка обмежувала статус PEP трьома роками (замість довічного). Ухвалення цього закону викликало критику зі сторони міжнародних партнерів, які одразу ж почали вимагати повернути все так, як було раніше. Тож, під тиском ЄС та МВФ, Рада через рік все ж повернула довічний статус PEP.
Проте, разом з цим депутати додали у закон норми, які передбачали покарання банків за безпідставну відмову в обслуговуванні PEPів або завищення ризиків співпраці з ними.
Як показує практика, ця норма майже нічого не змінила у питаннях обслуговування топпосадовців. Тож невдоволення серед депутатів та інших публічних діячів залишалося та вже у 2026 році вилилося у нову спробу скасувати довічність статусу PEP.
Цього разу така спроба відбувалася не без участі урядовців. У розпал політичної кризи уряду конче необхідно, аби депутати ухвалювали законопроєкти, які є вимогами МВФ та Єврокомісії.
Кожне схвалене рішення має конкретну ціну, допомагаючи закривати багатомільярдні потреби бюджету воюючої країни. У січні ЕП писала, що для того, аби Рада проголосувала вкрай непопулярні податкові зміни (зокрема, за скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро) у текст відповідного законопроєкту планували закласти "пряник" у вигляді скасування довічного статусу PEP. Читайте також Великий прекрасний податковий закон.
Що хочуть проголосувати в Раді в обмін на гроші від МВФ Зрештою, на початку квітня у Раду внесли законопроєкт про скасування пільги на міжнародні посилки, у якому містилася ця правка.
Проте депутати пішли ще далі: крім скасування довічності PEPства, вони запропонували поширити цей статус на керівників служби фінансового моніторингу державних банків, з якими у публічних діячів виникає чи не найбільше проблем. Іншими словами, депутати запропонували, аби ті банкіри, які своїми діями завдають їм найбільше клопотів, на власній шкурі відчули свій же посилений фінансовий моніторинг. На появу правки про PEPів у законопроєкті про міжнародні посилки майже миттєво відреагували у ЄС.
Там заявили, що відповідна правка загрожує майбутній євроінтеграції України, а поширення посиленого фінмону на банкірів "є необґрунтованим". 7 квітня профільний комітет Ради прибрав цю правку із законопроєкту.
Натомість, за словами заступника голови комітету Ярослава Железняка, депутати запропонували скасувати штрафи для банків за порушення в обслуговуванні PEPів. "Замінили на: до набуття членства в ЄС зупинити штрафи для банків за порушення по PEPам.
Тобто банки не будуть боятися щось по PEPам порушити і типу мають стати більш адекватні в своєму підході до таких осіб", – пояснив нардеп. Наразі законопроєкт про посилки готується до другого читання.
Тож до його остаточного ухвалення норма про відсутність штрафів за порушення фінмону PEPів ще може зникнути.
Водночас без цієї норми зібрати необхідну кількість голосів за законопроєкт буде вкрай складно. "Ухвалення закону про скасування пільг на посилки критичне, адже без цього Україна може залишитися не лише без програми МВФ, але й без грошей з розблокованого кредиту ЄС на 90 мільярдів євро.
У такому разі уряду доведеться ухвалювати рішення про зупинку деяких видатків, аби всі вільні кошти відправляти на оборону", – пояснює ЕП ознайомлений з ходом переговорів із партнерами член Кабміну. Читайте також Україна (знову) на межі фінансової катастрофи.
Чи закінчаться гроші в бюджеті? Проте не всі поділяють думку, що ухвалення такої правки дійсно допоможе PEPам у взаємодії з фінансовою системою. "Проблема не у розмірі штрафів, а у тому, що у законі немає чіткої процедури, як саме має відбуватися посилений фінансовий моніторинг.
Зрештою, навіть за наявності таких штрафів цей фінмон не зупинив гучні корупційні кейси останніх років, на кшталт "Міндічгейту" чи "доплат" депутатам.
Адже той, хто дійсно багатий, так чи інакше знаходить способи обійти банківський фінмон", – вважає Нефьодов. За його словами, розв"язання проблем у взаємодії публічних осіб з фінансовою системою – не просто примха кількох тисяч чинних та колишніх топпосадовців, але й серйозна загроза для потенційного оновлення політичних еліт.
"Ми проводили опитування та виявили, що посилений фінансовий моніторинг – одна з ключових причин, які стримують людей від подачі на найвищі посади", – додав він.