Про набуття статусу електронного резидента (е-резидента) іноземцем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.56 прим. 6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), електронний резидент (е-резидент) – іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи «Е-резидент».
Інформаційна система «Е-резидент» – інформаційна система, що є складовою частиною Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у рамках якої здійснюється збирання, накопичення, обробка, захист, облік та надання інформації про електронного резидента (е-резидента) (п.п. 14.1.86 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 70 прим. 1.1 ст. 70 прим. 1 ПКУ іноземець має право набути статус електронного резидента (е-резидента) після подання ним через інформаційну систему «Е-резидент» заяви про набуття статусу електронного резидента (е-резидента), його ідентифікації та надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Подання іноземцем заяви на набуття статусу електронного резидента (е-резидента) прирівнюється до особистого подання до відповідного контролюючого органу облікової картки фізичної особи – платника податків та заяви для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (п. 70.5 ст.70 ПКУ).
Пунктом 70 прим. 1.2 ст. 70 прим. 1 ПКУ визначено, що не можуть бути електронними резидентами (е-резидентами):
а) громадяни України;
б) іноземці, які мають право на постійне проживання в Україні чи є податковими резидентами України;
в) особи без громадянства;
г) особи, які отримують доходи з джерелом походження з України за товари, роботи, послуги (крім пасивних доходів);
ґ) особи, які є громадянами (підданими), резидентами або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держави (юрисдикції), не включені до Переліку держав, громадяни або резиденти яких можуть набути статус електронного резидента (е-резидента).
Перелік держав, громадяни або резиденти яких можуть набути статус електронного резидента (е-резидента), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До Переліку держав, громадяни або резиденти яких можуть набути статус електронного резидента (е-резидента), не може бути включена держава:
визнана державою-агресором та/або державою-окупантом щодо України;
включена до переліку високоризикових держав (юрисдикцій) FATF, щодо яких застосовуються посилені заходи належної перевірки та/або контрзаходи з метою захисту міжнародної фінансової системи від постійних та значних ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення («чорний список» FATF);
включена до переліку держав (територій), які мають стратегічні недоліки у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до заяв FATF («сірий список» FATF);
визначена Європейською комісією як країна із слабкими режимами запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Порядок набуття та скасування статусу електронного резидента (е-резидента), ідентифікації осіб, які мають намір набути статус електронного резидента (е-резидента), та надання їм доступу до кваліфікованих електронних довірчих послуг визначається Кабінетом Міністрів України.
Взяття на облік електронного резидента (е-резидента) здійснюється контролюючим органом на підставі відомостей, отриманих від інформаційної системи «Е-резидент» (п. 70 прим. 1.3 ст. 70 прим. 1 ПКУ).
Пунктом 70 прим.1.4 ст. 70 прим. 1 ПКУ визначено, що підставами для скасування статусу електронного резидента (е-резидента) є:
а) подання іноземцем заяви про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) за власним бажанням;
б) анулювання статусу електронного резидента (е-резидента) на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, у разі отримання інформації про:
смерть особи, визнання її безвісно відсутньою;
обмеження цивільної дієздатності особи або визнання її недієздатною;
невідповідність особи вимогам п. 70 прим.1.2 ст. п. 70 прим.1 ПКУ;
в) закінчення строку дії документа про відповідність засобу кваліфікованого електронного підпису або позитивного експертного висновку за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації засобу кваліфікованого електронного підпису, який використовує електронний резидент (е-резидент), за умови що електронний резидент (е-резидент) не здійснить протягом одного місяця з дня завершення строку дії відповідного документа отримання засобу кваліфікованого електронного підпису з чинним документом про відповідність або з позитивним експертним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Іноземець втрачає статус електронного резидента (е-резидента) з дня, наступного за днем внесення запису про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) до інформаційної системи «Е-резидент».
У разі отримання інформації про втрату особою статусу електронного резидента (е-резидента) контролюючий орган автоматично здійснює зняття з обліку такої особи як електронного резидента (е-резидента) (п. 70 прим. 1.5 ст. 70 прим. 1 ПКУ) (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view