Бронювання на продаж: як держпідприємства стали ринком відстрочок

У Харкові понад сімдесят чоловіків отримали законне бронювання від мобілізації як "учителі".
Жоден із них не провів і хвилини уроку для школярів. На Одещині на комунальному підприємстві, яке розчищає завали після обстрілів, фіктивно оформили 90 людей і нарахували їм майже 15 млн грн зарплати.
Частина цих "працівників" отримала ще й відстрочку від призову. Це лише два епізоди, про які повідомляла "Українська правда" за останні місяці.
Якщо уважно придивитися до таких історій, то можна помітити спільну рису: майже завжди в центрі схеми – державне або комунальне підприємство, установа чи заклад. Система бронювання породила новий вид корупції.
Якщо раніше заробляли на продажу держмайна чи закупівлях за завищеними цінами, то тепер торгують посадами в організаціях, які керівникам довірила держава або громада. Читайте також "Купити свободу": як система навколо ТЦК монетизує страх мобілізації Аби оцінити масштаб цього явища, ми проаналізували Єдиний державний реєстр судових рішень.
З вересня 2024 року, коли система бронювання через "Дію" запрацювала по всій країні, у реєстрі зафіксовано понад 1150 кримінальних справ, у яких ідеться про фіктивне працевлаштування. У 292 випадках нам вдалося встановити конкретну юридичну особу (хоча і не завжди із назвою, яку іноді суд анонімізує), посадові особи якої планували або пропонували послуги працевлаштування заради бронювання. Отримати право на бронювання може не будь-яка компанія.
Для цього підприємство повинне мати статус критично важливого, працювати на оборонно-промисловий комплекс або забезпечувати потреби Збройних сил і відповідати ряду галузевих чи регіональних критеріїв.
Після цього компанія може забронювати від 50% до 100% свого військовозобов"язаного персоналу. За підрахунками ЕП, у майже половині справ, у яких вдалося встановити юридичну особу фіктивного роботодавця, йдеться про державні чи комунальні підприємства або акціонерні товариства з державною часткою. Шкода від фіктивного працевлаштування на такі підприємства, подвійна.
Такі "працівники" часто існують лише на папері і не тільки отримують відстрочку від мобілізації, а й одночасно їм нараховують зарплату коштом платників податків. Показові не лише самі кримінальні провадження, а й те, чим вони завершуються в судах. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/83b907fca2239be6@38.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-7d2312d6")); }); Заступник начальника Локомотивного депо Мукачево "Укрзалізниці" оформлював на роботу людей, які жодного разу не з"являлися на підприємстві.
Суд визнав його винним і призначив п"ять років позбавлення волі умовно, а також штраф за окремий епізод із хабарем. В іншій справі двоє обвинувачених, один із яких є громадянином московія, продавали за 950 дол.
місця у штаті комунального водоканалу в Балті Одеської області.
Людину реєстрували за місцевою адресою, там же ставили на облік у ТЦК і оформлювали на посаду.
Покарання – лише штраф по 76,5 тис.
грн з кожного із організаторів. Директор ТОВ "Центррезервуар Сервіс" зареєстрував окрему юридичну особу – "Київський ліцей будівельно-монтажних технологій".
Установа існувала лише на папері.
За даними слідства, директор видавав фіктивні накази про прийняття на педагогічні посади за 800 дол.
Суд визнав його винним у перешкоджанні діяльності Збройних сил і призначив п"ять років позбавлення волі.
Але теж умовно – з іспитовим строком на два роки. Ці приклади – не виняток, а правило.
Серед відібраних проваджень у 45 випадках вже є вироки.
Всі – обвинувальні.
Але жоден із засуджених не вийшов із зали суду в наручниках: 21 отримав умовне позбавлення або обмеження волі з іспитовим строком.
Решта – покарання без будь-якого ув"язнення: штраф або громадські роботи. Читайте також Результат дорівнює нулю.
Як Офіс президента провалив боротьбу з контрабандою ЕП вже описувала цю закономірність на прикладі контрабанди та інших "економічних" злочинів: провадження відкривають сотнями, до суду доходять одиниці, а реальне ув"язнення не отримує ніхто. Схеми з фіктивним бронюванням повторюють точно той самий сценарій.
Кивати на суд в цьому випадку не варто.
Більшість вироків є результатом угод із слідством: обвинувачений визнає вину, прокуратура отримує закриту справу зі статистикою, суд призначає іспитовий термін. Понад тисяча справ, ймовірно, лише "верхівка айсберга".
Поки детективи НАБУ розслідували відому схему з київськими земельними ділянками в межах операції "Чисте місто" (пов"язана з неформальною групою, яку, за даними слідства, очолював колишній депутат Київради та бізнесмен Денис Комарницький), прослуховування зафіксувало ще один паралельний сюжет. Читайте також Попавсь.
На чому зловили "смотрящого" за Києвом Комарницького Організатори давали вказівки скласти списки людей для фіктивного оформлення й отримання бронювання для захисту від мобілізації та для виїзду за кордон: "Лєночка, так, звітую.
Забрала документи…Ми там зараз пишемо заяви, там на посаду…Усіх шістьох уже оформили". Судді не деталізували, де саме планували оформити цю шістку, але, ймовірно, йдеться про одне з київських комунальних підприємств.