Три сценарії літа для бізнесу

Відключення електроенергії влітку – реальність, до якої український бізнес досі не звик готуватися.
Підприємства щозими закуповують генератори, посилюють резервне живлення, планують графіки роботи під блекаути.
А потім приходить квітень – і всі видихають: "Пережили.
Тепер до осені спокійно". Це – небезпечна ілюзія.
Літня спека б"є по енергосистемі не слабше за морози.
І саме зараз останній момент, коли підприємство може підготуватися до літніх викликів, а не реагувати на них у паніці в червні. Літо – друга зима для енергосистеми В українській енергосистемі є два максимуми споживання: зимовий (опалення, обігрівачі) та літній (кондиціонери, холодильне обладнання, вентиляція).
За прогнозами аналітичних центрів, літнє пікове споживання може сягнути 18–18,5 ГВт – це навіть вище за зимовий максимум 16 ГВт. Причина проста: коли на вулиці 35–40 градусів Цельсія, кожен кондиціонер, кожна холодильна камера, кожна система вентиляції працює на повну потужність.
А їх на промислових об"єктах – десятки. Парадокс: коли споживання зростає, генерація – падає.
Влітку атомні електростанції планово виводять на ремонт.
Це зменшує доступну потужність на 1,3–1,4 ГВт.
Взимку всі блоки АЕС працюють на повну – 9 ГВт.
Влітку ця цифра суттєво нижча. Читайте також Інвестиції в енергонезалежність: чому бізнес обирає СЕС Трансформатори й кабелі, встановлені 30–40 років тому, фізично перегріваються при температурах понад 35 градусів Цельсія.
Результат – аварійні відключення, які не входять у жодні графіки.
У 2024 році в Дніпропетровській області аварійні відключення через перегрів обладнання тривали до 12 годин. Україна може імпортувати до 2,1 ГВт електроенергії з Євросоюзу.
Але влітку ціни на європейських ринках зростають (бо там теж спека і кондиціонери), і цього обсягу просто не вистачає для покриття піку. Три сценарії літа для українського бізнесу Експерти розглядають три варіанти розвитку подій, і всі залежать від температури. Якщо температура повторить сценарій останніх років, відключення можуть бути на 2, 4 і навіть 6–8 годин.
Для бізнесу це означає: навіть за оптимістичним сценарієм ризик обмежень для промисловості лишається вагомим.
За середнім і песимістичним – зупинки виробництва стають неминучими. Відключення електроенергії – це не просто "темно".
Зокрема, зупиняються виробничі лінії, в харчовій промисловості невідворотно псується сировина.
Крім того, раптове знеструмлення пошкоджує чутливу електроніку, контролери й автоматику, а також провокує збої безперервних технологічних процесів у металургії, хімії чи фармацевтиці, подальший перезапуск яких обходиться дорого. Підприємство, яке споживає 500 кВт і платить 8 грн/кВт·год, за 8-годинне відключення втрачає не 32 тис.
грн прямих видатків на електрику.
Реальні збитки від простою виробництва – в десятки разів більші. СЕС для бізнесу: взяти від літа максимум, а не "пересидіти" Ось головна ідея, яку варто зрозуміти: літо – не ворог.
Літо – це найбільше енергетичне надбання.
Поки мережа не справляється зі спекою, сонячна електростанція для підприємства працює на піку продуктивності.
Максимальна генерація збігається з максимальним споживанням.
Кондиціонери та холодильне обладнання найбільше "їдять" вдень, коли сонце найактивніше. Для прикладу, СЕС потужністю 100 кВт генерує приблизно 55 000 кВт·год на рік, причому левова частка припадає на травень–серпень.
А тепер рахуємо.
За тарифом на електроенергію для комерційних об"єктів 8 грн/кВт·год: СЕС 50 кВт – економія близько 440 тис.
грн/рік; 100 кВт – 880 тис.
грн/рік; 500 кВт – 4,4 млн грн/рік. Читайте також Накопичувачі енергії – ключ до сталого енергопостачання і прибутків Додаємо до цього установку зберігання енергії (УЗЕ/BESS), яка накопичує надлишки сонячної генерації вдень і віддає ввечері та вночі, коли СЕС не працює, і отримуємо повну енергонезалежність виробництва.