Кому заважає моніторинг азартних ігор

У березні, після звернення голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева до генпрокурора, загострилася публічна дискусія навколо ДСОМ. Виявилося, що пан Гетманцев має претензії з приводу можливого перевищення повноважень при покладенні функцій технічного адміністратора ДСОМ на ДП "Дія" та можливого завищення вартості його послуг.
Також у зверненні йшлося про нібито бездіяльність щодо фінансування другої черги ДСОМ.
Претензії настільки серйозні, що планується підключити до розслідування БЕБ. Почнімо з контексту.
За законом система онлайн-моніторингу азартних ігор мала бути створена ще кілька років тому, у період, коли відповідальним регулятором була КРАІЛ – Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Цей державний регуляторний орган мав навести порядок на ринку грального бізнесу, але за чотири роки роботи він залишив після себе більше запитань, ніж позитивних результатів діяльності.
За час його існування жодного натяку на робочу систему онлайн-моніторингу не з"явилося – навіть тендеру на її розробку. Це важливий момент, оскільки в той період будь-якої гучної публічної критики щодо відсутності ДСОМ, зокрема від пана Гетманцева, я не пригадую. Ситуація змінилася після створення Play City.
Щойно з"явився суб"єкт, який почав рух у напрямку запуску системи, критика активізувалася.
Здебільшого – у формі різких публічних заяв і медійних сигналів, а не професійної дискусії.
При цьому факти про розробку ДСОМ виглядають дещо інакше, ніж у звинуваченнях. Мені дійсно цікаво, чому за кілька років бездіяльності КРАІЛ питань не було, а щойно Play City почав показувати відчутні результати – від пана Гетманцева почався буквально шквал спаму з листів та різноманітних звернень. Після запуску Play City розробка ДСОМ почалася із запізненням, проте не через управлінську недбалість, а у зв’язку з об"єктивними обмеженнями.
Бюджетні кошти на систему були закладені для КРАІЛ, тож новий оператор не міг витрачати ці ресурси.
Нагадаю, що бюджетні цикли в державних структурах щорічні. Попри це процес був запущений.
У стислі строки відбувся тендер – виконавцем стала українська IT-компанія Kitsoft.
Вона має позитивний досвід роботи у створенні державних цифрових сервісів, зокрема таких, що працюють з великими обсягами даних і потребують надійності та інтеграції різних систем. Компанія Kitsoft є безпосереднім розробником ДСОМ.
Вона реалізує архітектуру системи, обробку транзакцій та аналітичні модулі, які забезпечують моніторинг ринку азартних ігор у режимі, близькому до реального часу. Читайте також Гра почалась: влада перезапускає ринок лотерей Отже, розробка системи перейшла з теоретичної площини в практичну: за неповний рік ДСОМ уже працює в тестовому режимі.
Два ліцензовані оператори вже підключені до системи, ще кілька перебувають на етапі підключення.
Причому мова йде не тільки про онлайн-сегмент, а й про офлайн-заклади.
Тобто поки хтось називає систему сирою субстанцією, вона функціонує в режимі тестування. Як людина, яка багато років працює з великими даними, хочу звернути увагу на технічний масштаб проєкту.
Вимоги до ДСОМ передбачають обробку до 10 млн транзакцій на хвилину.
Це надзвичайно високий рівень навантаження, співставний з великими комерційними цифровими платформами на зразок Megogo або OLX, які теж виходили на ринок поетапно і масштабувалися роками. Тобто це не просто державна база даних, це складна high-load-система з елементами Big Data, аналітики та інтеграції з багатьма зовнішніми джерелами.
Такі системи не створюються за один етап і не запускаються одним релізом.
Вони будуються ітераційно, зокрема залежно від виділених на розробку коштів. Перша версія реалізована і функціонує.
Я на власні очі бачив архітектуру її кабінетів, дашборди, що будуть доступні податковій та іншим стейкхолдерам. Наступні етапи передбачають розширення функціоналу, оптимізацію і закриття питань, які неможливо вирішити в межах одного бюджетного циклу.
Це нормальна практика для будь-якого складного IT-продукту – державного чи приватного.
Вимагати миттєвої досконалості від державної high-load-системи за кілька місяців після тендеру – це глибоке нерозуміння процесів або злий умисел. Чи є до системи питання? Безперечно.
Це теж нормально, особливо коли йдеться не про копіювання якогось проєкту, а про створення унікальної платформи, яка враховує нюанси та реалії саме українського ринку азартних ігор. Частина цих питань уже врахована в планах наступних етапів розвитку.
Частина потребує додаткових часу та ресурсів.
Проте наявність цих питань є ознакою того, що система працює, розвивається і має потенціал для покращення. Тут варто згадати кулуарні розмови про перепідпорядкування ДСОМ, наприклад, Мінфіну.
Такі офіційні заяви ще не звучали, але я не здивуюся, якщо до цього дійде.
Ідея передати систему непрофільному органу щонайменше дивна.
Вона демонструє політичну зацікавленість діячів, дотичних до таких ініціатив. Створення і розвиток настільки великих систем вимагає не лише технічної експертизи, а й глибокого розуміння специфіки ринку.
Інституційна стабільність тут не менш важлива, ніж архітектура рішення.
Управлінські зміни на початковому етапі призведуть не до покращення процесу, а до його деградації або зупинки. Що маємо? Є система, яку попередники не могли створити роками.
Є професійна команда, що запустила систему в обмежені терміни та у важких фінансових умовах.
І є пан Гетманцев, який ігнорує цей контекст, зате активно заважає розвитку державної системи онлайн-моніторингу під керівництвом Play City. Як представник антикорупційної експертної групи при Play City я не бачу пояснень діям пана Гетманцева.
Щиро сподіваюся, що природа його ініціативності лежить у бажанні покращень, а не в низькій компетентності чи політичній зацікавленості.