Держава готує нові інструменти підтримки аграріїв у прифронтових регіонах

17.04 15:00 | Міністерство економіки України

17.04.2026 | 15:00 | Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Держава послідовно посилює підтримку агровиробників прифронтових регіонів. Уряд готує нові механізми компенсацій, окремий підхід до зон ризикованого землеробства та додаткові інструменти для бізнесу, який працює або релокується з територій бойових дій.
Про це говорили під час виїзного засідання національної платформи «Діалог влади та бізнесу» у Краматорську Донецької області. Участь взяли заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький (онлайн-формат), голова ОВА Вадим Філашкін, представники банків, податкової, громад і агрокомпаній. 
«Попри війну агросектор Донеччини продовжує працювати. Завдання держави – втримати його та створити умови для відновлення. Потрібно сфокусувати ресурси там, де вони найбільш необхідні, і разом із бізнесом напрацювати рішення, які реально працюватимуть», – зазначив Тарас Висоцький.
Учасники наради обговорили найбільш актуальні питання та шляхи їх вирішення. Зокрема:
Запровадження зони ризикованого землеробства
Це нова масштабна програма. Відповідний статус ділянки визначається за двома ключовими критеріями. 
Кліматичний: основним показником є рівень продуктивної вологи у ґрунті. Наслідки бойових дій: враховується розташування поблизу кордону з державою-агресором або лінії зіткнення, а також забруднення вибухонебезпечними предметами.  Для таких ділянок передбачається фіксована підтримка на гектар. Виплати здійснюються з окремого фонду фінансування, який наповнюється зокрема за рахунок мит на експорт сої та ріпаку. Тому перші виплати очікуються влітку – після того, як у фонді накопичаться ресурси.
Компенсації для виробників прифронтових територій
Уряд розробляє окремий механізм підтримки для земель у 20–50 км від зони бойових дій – там, де вести господарство часто неможливо або економічно невиправдано.
Основне завдання – покрити мінімальні витрати аграріїв: частину орендної плати та податкове навантаження. Це дозволить зберегти виробництво і, не менш важливо, – стабільні стосунки між власниками паїв і орендарями.
Паралельно на рівні держави формується рішення щодо компенсацій за землі, зайняті фортифікаційними спорудами. Йдеться про системний підхід, який дозволить відшкодовувати втрати як власникам, так і користувачам ділянок.
Правову основу для цього має створити законопроєкт №14117. Документ передбачає рамку для подальших компенсаційних інструментів.
Підтримка релокованого бізнесу
Особливу увагу учасники наради звернули на складнощі, з якими стикається релокований бізнес. Уряд готує зміни, які допоможуть врегулювати правовий статус таких підприємств. Це допоможе прибрати бар’єри у роботі з контрагентами, розблокувати податкові процедури і зняти невизначеність для компаній, що зберігають юридичну прив’язку до постраждалих регіонів. 
Підняли і найбільш болюче питання – доступ до землі. Мінекономіки разом із профільними відомствами опрацьовує механізми, які дозволять релокованим підприємствам швидше отримувати ділянки для відновлення діяльності. Серед рішень – можливість надання землі без аукціонів у визначених випадках і більш гнучкі умови оренди.
Водночас треба розуміти: земля – обмежений ресурс, а попит з боку релокованого бізнесу значно перевищує доступні ділянки. 
«Потрібно створити справедливу і зважену модель розподілу. Ми маємо розробити це рішення разом з усіма регіонами, які постраждали від війни – визначити пріоритети, обсяги і черговість отримання сільгоспземель», – зазначив Тарас Висоцький.
Податкові пільги
Чинні правила часто не враховують реальних умов їхньої роботи – втрату активів, ризики для врожаю і обмежену платоспроможність. Уряд вже працює над змінами. Йдеться про пакет рішень, який передбачає податкові пільги для підприємств у зонах бойових дій та на постраждалих територіях, а також додаткові послаблення. Серед них – перегляд підходів до мінімального податкового зобов’язання, відтермінування окремих платежів і більш гнучкі умови виконання податкових зобов’язань.
Зокрема, у Верховній Раді розглядаються два законопроєкти №15123 та №15123-1, які змінюють підхід до обчислення мінімального податкового зобов’язання для сільськогосподарських виробників у зонах бойових дій та на деокупованих територіях. 
Фінансування
Компенсація вартості української сільгосптехніки та обладнання для прифронтових територій компенсація підвищена до 40%.
Програма включає понад 14 тис. позицій від 166 виробників. У 2026 році на неї передбачено 1,8 млрд грн – на 50% більше, ніж торік. 
Окремо опрацьовується можливість підтримки закупівлі засобів безпеки, зокрема систем РЕБ, які стають необхідними для роботи в полі.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» 
Також діють спеціальні умови кредитування – для бізнесу на прифронтових територіях ставку знижено до 3%, а для інвестиційних цілей – до 1% на перші 5 років.
Гранти на переробку
Для бізнесу на прифронтових територіях компенсація сягає до 80% вартості проєкту. Це дозволяє підприємствам швидше запускати виробництво з доданою вартістю навіть в умовах підвищених ризиків.
Відновлення та розвиток меліорації
Сільгоспвиробники прифронтових територій можуть отримати до 80% компенсації вартості робіт – на реконструкцію, будівництво нових систем, окремих об’єктів і насосних станцій. Це критично для стабілізації врожайності в умовах кліматичних змін і втрати інфраструктури.

Додати коментар

Користувач:
email:





City of London, finance hub
Trading stocks, bonds, and currencies
Brexit clouds loom large

- Fin.Org.UA

Новини

20:50 - ЄС готує удар по TikTok, Meta і X через дизайн, що затягує дітей
20:40 - Журналісти оцінили вплив британських погроз на трафік "тіньового флоту" московія
20:20 - Газовози біля Катару масово зникають з радарів після нових вказівок влади
19:50 - московія б'є по американському бізнесу, щоб відлякати інвесторів від України
19:47 - Нетипово мало: українці купили ОВДП на 641 мільйон гривень
19:23 - На Одещині фірма депутата отримала підряди на 400 мільйонів гривень
19:00 - Їж, смакуй, донать: все про ініціативу "Якщо з'їм, то задоначу"
18:47 - Прокуратура домоглася знесення кафе у київському парку
18:43 - Ускладнення через холодну весну: Мінекономіки спрогнозувало врожай зернових цьогоріч
18:30 - "Економічна правда" без реклами та обмежень: розширення можливостей підписки на УП
18:25 - Індія відмовилася від санкційного газу московія попри дефіцит
17:59 - "Перехід у режим виживання": кожна четверта російська компанія скоротила працівників
17:55 - Оренда трамваїв у Харкові: журналісти з’ясували, хто заробляє на схемі
17:45 - Нацбанк показав курс долара та євро на 13 травня
17:30 - Із тенісу – в падел: як Світоліна і Стаховський зароблятимуть на хайповому виді спорту
17:17 - В "Укрнафті" розповіли, як вдалося мінімізувати ремонти на свердловинах
17:00 - Мінекономіки запускає програму профорієнтації для молоді «Моя кар’єрна траєкторія — Спробуй»
16:54 - Україна погодила "транспортний безвіз" із ще однією країною ЄС
16:47 - Засідання Комісії
16:45 - День енергетичної стратегії: держава, бізнес і міжнародні партнери обговорили бачення реалізації нової енергетичної архітектури України
16:44 - 70-й ювілейний конкурс "Євробачення-2026": де дивитися півфінали та гранд-фінал
16:29 - На Черкащині загорівся поїзд під час руху
16:22 - Транспортний податок: українці на третину збільшили відрахування
16:00 - Курси валют, встановлені НБУ на 13.05.2026
15:58 - Недостовірне декларування на 15 мільйонів гривень: депутат відбувся штрафом
15:47 - Імпорт газу в Україну впав у 28 разів у квітні: найнижчий показник з грудня 2024
15:35 - У Києві відкрився ще один ресторан McDonald's
15:30 - Тарас Висоцький: Урожай зернових у 2026 році прогнозується на рівні 60,4 млн тонн
15:17 - "Італійська забастовка": у НАБУ розповіли про взаємодію Держфінмоніторингом
15:08 - Нацбанк повідомив про зміни на фінансовому ринку у квітні


Більше новин