Як громадам підготуватися до наступної зими

Опалювальний сезон 2025-2026 років підтвердив, що в умовах війни енергетична безпека визначається не лише обсягом доступної потужності електрогенерації та можливості передавати згенеровану електричну енергію, а насамперед здатністю системи життєзабезпечення міст функціонувати в умовах довготривалих відключень світла. Важливою характеристикою для систем життєзабезпечення міст є їхня стійкість: система не має колапсувати у випадку виходу із ладу одного чи кількох її елементів, навіть найбільш важливих.
Вона повинна зберігати свою функціональність, нехай навіть у деградованому вигляді, та можливість до швидкого відновлення. Найбільша шкода споживачу життєво важливих послуг наноситься не тоді, коли якість послуги знижується навіть нижче критичного рівня, а тоді, коли система втрачає здатність до швидкого відновлення. Головний практичний висновок полягає в тому, що зимова стійкість громад має оцінюватися через здатність населених пунктів підтримувати базові системи життєзабезпечення – водопостачання і водовідведення, теплопостачання, забезпечення безперебійного енергопостачання лікарень, дитсадочків, шкіл та інших найбільш важливих для громади соціальних об"єктів. До чого готуватися громадам За роки великої війни та масованих обстрілів енергетичної інфраструктури ми вже адаптувалися до життя в умовах графіків відключення світла.
В переважній більшості громади налагодили роботу систем водопостачання і водовідведення чи централізованого теплопостачання за таких обставин: визначили разом з обленерго критично важливі об"єкти (котельні, насосні станції тощо) які не підлягають відключенню або забезпечили їх енергоживлення дизельними генераторами. Проте, попередньої зими багато міст переконалися, що таких заходів недостатньо: при значних пошкодженнях енергосистеми графіки відключення не діють, а енергопостачання в окремих містах чи мікрорайонах міст може бути відсутнє протягом кількох днів. Подібні ситуації ставалися і в попередні роки, але за плюсових температур зовнішнього повітря вони не виглядали критичними.
Нас рятували теплі зими.
Але цьогорічна зима з довготривалими морозами дала нам тяжкий урок, до якого в багатьох громадах виявилися не готовими. Щоб підготуватися до можливості таких викликів наступної зими, керівництво громади має підготувати чітку відповідь на питання: як забезпечити в громаді мінімально необхідні умови для життя при можливому повному відключенні енергопостачання протягом кількох діб чи навіть тижня в умовах мінус 15 градусів Цельсія за вікном. Одразу підказка: на одних дизельних генераторах такий довгий період забезпечити повноцінну роботу систем життєзабезпечення навряд чи можливо.
По-перше, малоймовірно що громада має генератор для кожного критично важливого енергоспоживаючого обладнання.
По-друге, більшість генераторів не призначена для постійного довготривалого застосування – вони почнуть виходити з ладу. По-третє, навіть складно уявити обсяги пального, необхідного для генераторів на кілька діб безперервної роботи в масштабах великого міста, а логістика його постійного підвезення та заправки генераторів – ще той квест. Громади мають знайти більш стійкі рішення, які не призведуть до ситуації, коли комунальники та енергетики рятують місто, діючи на межі героїзму і фолу.
Адже ціна помилки – тисячі людей в холодних будівлях без життєво важливих послуг та значна деградація систем життєзабезпечення, відновлення яких громада буде оплачувати багато років. Приклади стійких рішень Основні системи життєзабезпечення громади мають бути оснащені обладнанням, яке забезпечить їх функціонування в автономному режимі протягом довгого проміжку часу принаймні на мінімально можливому рівні. Це означає що система водопостачання працює з пониженим тиском, але забезпечує людей водою, система теплопостачання функціонує на мінімальних температурах і забезпечує принаймні не замерзання мереж та будинків під час морозів.
У лікарні постійно забезпечено енергоживленням принаймні критично важливе обладнання, а для теплопостачання в аварійних ситуаціях закуплено мобільну котельню. Немає можливості забезпечити довгостроково повноцінну автономну роботу усіх насосних станцій водопостачання? Визначте перелік насосів, які зможуть забезпечити тиск води до першого поверху будинків і забезпечте їх енергоживлення (це зменшить потребу в генераторах в рази). Встановіть в доступних місцях у підвалах чи на перших поверхах будинків крани для можливості набрати воду.
Саме таку систему стійкості водопостачання розробили у Кременчуці.
Звісно носити руками воду на 5-й чи 8-й поверх складно і незручно, але це краще ніж не мати її взагалі. Читайте також Як дати українцям тепло і світло Система теплопостачання залежить від одного великого джерела (котельні чи ТЕЦ)? Забезпечте підключення інших джерел тепла до тепломережі в обсязі, що дозволить тримати мінімальну температуру в системі. Для прикладу, у Черкасах на одному з теплогідравлічних кластерів підключили до тепломережі невелику приватну ТЕЦ на біомасі.
У випадку виходу з ладу котельні ця ТЕЦ зможе підігрівати теплоносій в системі до рівня не замерзання навіть у сильні морози, а електроенергія від ТЕЦ може забезпечити роботу насосного обладнання для прокачування теплоносія в системі. У випадку припинення газопостачання на котельні Черкаське ТКЕ встановило пальники на котлах, що можуть працювати на дизельному пальному.
Усі ІТП в будинках обладнано системами акумулювання електроенергії – це гарантує прокачування теплоносія по внутрішньобудинковій системі навіть за відключення світла.
Така система є дійсно стійкою, адже за будь-яких обставин вона буде зберігати свою функціональність, нехай і в обмеженому вигляді. Щодо лікарень, у випадку виходу з ладу основного дизельного генератора має бути передбачена можливість його невідкладної заміни на інший.
На час заміни генераторів у лікарнях мають бути електроакумулюючі потужності, які забезпечать енергоживлення принаймні на час заміни генератора. Читайте також Як громади та бізнес інвестують в енергонезалежність Досить ефективно такі акумулятори працюють у поєднанні із сонячними панелями, які забезпечують їх автономне заряджання протягом світлового дня.
У випадку припинення теплопостачання лікарні – необхідно мати мобільну котельню, яку можна швидко підвезти та розгорнути біля лікарні. Такий досвід застосовували цієї зими у Києві.
Але потрібно наперед подбати про інтерконектори між такою котельнею та внутрішньою системою теплопостачання лікарні, щоб не витрачати зайвий час на приєднання котельні у критичній ситуації. Усі наведені вище приклади не є поодинокими, але водночас зовсім не є універсальними.
У кожній громаді, в кожній системі є свої особливості, які необхідно враховувати при плануванні заходів з підготовки до зими. Читайте також Як громади та бізнес стають енергонезалежними Тут дозволю собі повернутися до твердження, зазначеного на початку статті: стійкою є система, яка не колапсує у випадку виходу із ладу одного чи кількох елементів цієї системи і зберігає свою функціональність навіть в обмеженому вигляді.
Застосування цього правила і є основною рекомендацією для громад з мого боку.
Але кожна громада має напрацювати свій набір рішень. Одним з основних елементів автономного енергозабезпечення громад є когенераційні установки.
У випадку їх встановлення громада отримує можливість генерувати власну електричну енергію та забезпечити довготривалу роботу систем життєзабезпечення громади в автономному режимі. Але як і будь-які інші технічні рішення, когенераційні установки не є універсальним засобом для усіх випадків.
Про те, де можливо і як ефективніше їх застосовувати розповім у наступному матеріалі.