Умови, за яких ФОП може бути платником орендної плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями), іншими законами та нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду регламентовано ст. 124 ЗКУ, якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 ЗКУ.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Справляння плати за землю регламентується Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п.  286.5 ст. 286 ПКУ).
Отже, якщо договір оренди за землю державної або комунальної власності укладено на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з фізичної особою – підприємцем, то ФОП є платником орендної плати за землю з моменту державної реєстрації договору оренди.