Чим загрожують китайські посилки

Міжнародна інтернет-торгівля стрімко змінює структуру українського ринку.
Те, що раніше виглядало як зручний спосіб замовити дешеві товари з-за кордону, перетворюється на масштабний канал імпорту із серйозними наслідками для бюджету, українських виробників та конкуренції на внутрішньому ринку. За даними Державної митної служби, у 2025 році загальна вартість товарів, які українці отримали через міжнародні поштові та експрес-відправлення, сягнула 167,3 млрд грн.
З цієї суми товари на 92,9 млрд грн потрапили в Україну без сплати податків через чинну пільгу для посилок вартістю до 150 євро. Масштаби цього явища зростають вибуховими темпами.
У 2022 році обсяг таких неоподаткованих товарів становив 23 млрд грн, у 2023-му – 40,1 млрд грн, у 2024-му – 61,4 млрд грн, у 2025-му – 92,9 млрд грн.
За три роки обсяг імпорту товарів через міжнародні посилки зріс у чотири рази. Пільга стала "схемою" Безмитний поріг для посилок створили для того, щоб спростити адміністрування, не обкладати податками дрібні приватні покупки і не ускладнювати їх отримання.
Однак розвиток електронної комерції все змінив.
Цей механізм дедалі частіше використовується для імпорту товарів у промислових масштабах. За чинними правилами товари вартістю до 150 євро, що надходять у міжнародних посилках на адресу фізосіб, не підлягають оподаткуванню ПДВ.
У результаті одна людина може отримувати по одній посилці щодня й імпортувати товарів без податків майже на 4,5 тис.
євро на місяць.
Сто людей можуть отримувати товарів без податків на 1,3 млн євро на місяць, це вже промислова партія товарів. За даними ДМС, серед 100 найбільших отримувачів міжнародних посилок у 2025 році 90 були фізособами.
Разом вони отримали 83 тис.
відправлень, тобто в середньому 922 посилки на людину за рік.
Це близько три посилки на день. Очевидно, що такий обсяг покупок навряд чи пов"язаний лише з особистим споживанням.
Значна частина таких товарів потім перепродається через інтернет-магазини та соціальні мережі без сплати податків. Наслідки для державних фінансів відчутні: потенційні втрати ПДВ у 2026 році сягнуть 27 млрд грн, щорічне зростання втрат – близько 50%.
У 2025 році через існування цієї пільги бюджет втратив 18,6 млрд грн податкових надходжень. У країні, що шукає ресурси для фінансування оборони та відновлення економіки, такі суми мають значення.
Однак фінансові втрати – лише частина проблеми. Китайський фактор Головним драйвером зростання кількості міжнародних посилок є глобальні маркетплейси.
У 2025 році 74% міжнародних відправлень в Україну (55,7 млн посилок) надійшли з Китаю.
Ще 20% припали на Польщу, де розташовані євросоюзівські склади багатьох онлайн-платформ.
Серед ключових джерел відправлень – платформи Temu, AliExpress та Cainiao.
Особливо швидко зростає Temu: за рік обсяг її відправлень в Україну збільшився у 3,5 разу. Читайте також Держава прагне оподатковувати посилки з Aliexpress і Temu.
Що це змінить? Бізнес-модель цих платформ побудована на наддешевих товарах, прямій доставці від виробника і мінімальних націнках.
Коли до цього додається податкова пільга для посилок, вони отримують суттєву перевагу над локальними продавцями. Ба більше, китайська держава системно субсидує орієнтовані на експорт підприємства через дешеві кредити, податкові пільги та логістичні програми підтримки.
У результаті багато китайських виробників можуть продавати товари на міжнародних платформах за цінами, які часто нижчі за ринкові. Додатковим фактором нечесної конкуренції є системні порушення китайськими компаніями прав інтелектуальної власності включно з копіюванням технологій, дизайнів та брендів.
У міжнародних торговельних спорах це кваліфікується як недобросовісна конкуренція, що дозволяє китайцям швидко масштабувати виробництво аналогів без витрат на дослідження та розробку. Дедалі більше країн почали говорити про "китайський надлишковий експорт", який тисне на локальних виробників.
Євросоюз і США вже запроваджують або розглядають нові торговельні обмеження, антидемпінгові розслідування та регуляторні заходи щодо китайських товарів і платформ електронної комерції. Коли до державних субсидій, надвиробництва та агресивної цінової політики додається пільговий режим оподаткування міжнародних посилок, конкурентний дисбаланс лише посилюється.
У підсумку українські виробники та офіційні імпортери опиняються в нерівних умовах.
Вони сплачують податки, дотримуються вимог сертифікації та безпеки продукції, тоді як частина товарів з міжнародних маркетплейсів потрапляє на український ринок без таких витрат. Нерівна конкуренція Українські виробники та офіційні імпортери працюють в інших умовах. Товар, що продається на внутрішньому ринку через офіційні канали, обкладається 20% ПДВ, а часто й митом і витратами на сертифікацію.
Аналогічний товар, який надходить через міжнародну посилку, може потрапити до споживача без сплати податків та контролю якості.
Це створює суттєву конкурентну диспропорцію. Через посилки українці найчастіше отримують одяг, взуття, електроніку та аксесуари, косметику, іграшки, товари для дому.
Абсолютна більшість цих товарів виробляється в Україні.
Зокрема, у країні працюють близько 20 тис.
виробників одягу та взуття і понад 200 виробників іграшок та аксесуарів.
Тобто українські виробники змушені конкурувати з імпортом, який має податкову перевагу. Світ уже реагує Євросоюз скасував звільнення від ПДВ імпорт дешевих товарів і запровадив систему Import One Stop Shop (IOSS), яка зобов"язує маркетплейси стягувати ПДВ відразу при продажу товарів та сплачувати податок у країні споживання. ЄС також планує скасувати митну пільгу для посилок до 150 євро з 2028 року і запровадити фіксований збір – близько 2 євро за кожну дрібну посилку. США теж переглядають політику щодо імпорту.
Зростання кількості посилок стало настільки стрімким, що влада почала обмежувати використання режиму de minimis.
Причини – втрати бюджету, нерівна конкуренція, ризики через якість. Питання економічної політики Для України проблема міжнародних посилок має кілька вимірів. По-перше, це втрати податкових надходжень, які вимірюються десятками мільярдів гривень на рік. По-друге, це викривлення конкуренції, збитки для українських виробників, які конкурують з безподатковим імпортом. По-третє, це відсутність контролю якості та безпеки китайських товарів у посилках, що особливо важливо для дитячої продукції та електроніки. Народні депутати повинні врахувати пропозиції аналітиків і запровадити систему IOSS, зрівнявши конкуренцію між українськими і китайськими виробниками.