ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Підтримка обороноздатності держави: понад 2,4 млрд грн військового збору отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – березня поточного року від платників Дніпропетровського регіону надходження військового збору (ВЗ) до загального фонду державного бюджету у порівнянні з відповідним періодом 2025 року зросли на 30,4 відсотків. 
Так, у першому кварталі надійшло понад 2 448,5 млн грн ВЗ, що майже на 571,0 млн грн більше ніж у минулому році. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Висловлюємо вдячність платникам за відповідальність і реальну підтримку захисниць і захисників, які сьогодні виборюють нашу незалежність», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що ВЗ – це обов’язковий платіж, який сплачують фізичні особи з таких доходів, як заробітна плата, винагороди за цивільно-правовими договорами, інші оподатковувані доходи. ВЗ також сплачують і самозайняті особи.
Водночас, ФОПи та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, і які були мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати ВЗ на весь час служби. Таке звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року. 
Довідково: Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу».
 
 
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.34.3.0 станом на 27.03.2026. Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2025 по 27.03.2026 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.34.*
При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.34.3.0) (станом на 27.03.2026):
Додано нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 20.01.2026 № 829 (зі змінами, які внесені наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 29.01.2026 року № 1370):

J0303311 – Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва;

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:

S0300214 – № 1-ПНП (один раз на п'ять років) Професійне навчання на підприємстві;
S1000220 – № 2-інвестиції (квартальна). Звіт про капітальні інвестиції;
S1300114 – № 1-ІКТ. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємстві у 2026 році;
S1500506 – №2-наука (річна) Звіт про виконання наукових робіт і міжнародну допомогу на їх проведення;
S2601008 – № 1-послуги (квартальна) Звіт про обсяги реалізованих послуг.
 
 
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 9,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж трьох місяців поточного року від юридичних осіб місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 9,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів 
Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. 
 
 
Надходження плати за землю від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – майже 116,3 млн гривень
 
Протягом січня – березня 2026 року фізичні особи – платники плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області майже 116,3 млн гривень. Це більше на понад 7,4 млн грн, або на 6,8 відс., у порівнянні з січнем – березнем минулого року.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
 
 
Деклараційна кампанія 2026: коли виникає обов’язок задекларувати доходи
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2026.
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у платників виникає при отриманні:
- окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
- доходів, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
- доходів від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу); 
- доходів від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу); 
- та в інших випадках, передбачених Кодексом. 
Також зобов’язані подати податкову декларацію:
- нерезиденти, які за результатами звітного року набули статус резидента України. Такі особи мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
- фізичні особи – резиденти України – контролери контрольованої іноземної компанії (п.п. 39-2.5.2 п. 39-2.5 ст. 39-2 Кодексу);
- платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
 
 
ФОПи, які є роботодавцями, зобов’язані укладати з найманими працівниками трудові договори
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оформлення трудових відносин однаковий для всіх роботодавців: і для юридичних осіб, і для фізичних осіб – підприємців (ФОП).
Нагадуємо, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 Кодексу законів про працю України визначено (далі – КЗпП)).
Отже, ФОПам, які є роботодавцями, також необхідно укладати трудові договори з найманими працівниками.
Порядок укладення трудового договору регулюється ст. 24 КЗпП, якою зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повідомлення про прийняття працівника – важлива складова оформлення трудових відносин.
Так, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, оформленим наказом, потрібно подати повідомлення до ДПС України за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» (із змінами) (далі – Постанова № 413). 
Повідомлення про прийняття працівника подається, зокрема фізичною особою до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу, а у разі оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій» відповідна інформація автоматично передається з використанням інтерфейсу прикладного програмування (АРІ);
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником засобами електронного зв’язку в електронній формі повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатками 1 і 2 до Постанови № 413 разом з копією в електронній формі.
 
 
Порядок і термін реєстрації ПРРО
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується в електронному вигляді Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316605), яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. 
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. 
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
 
 
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Чи здійснює підприємство – платник податку на прибуток коригування фінансового результату до оподаткування, якщо безоплатно перераховує кошти неприбутковій організації для придбання автомобіля або товарів для ЗСУ (військової частини), або передає безоплатно товари неприбутковій організації з метою їх подальшої передачі такою неприбутковою організацією ЗСУ (військовій частині) за умовами тристороннього договору?
Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.
Отже, підприємство – платник податку на прибуток підприємств не здійснює коригування фінансового результату до оподаткування у разі безоплатного перерахування коштів неприбутковій організації для придбання нею автомобіля або товарів для Збройних Сил України (військової частини) та/або безоплатного передання товарів неприбутковій організації, з метою їх подальшої передачі Збройним Силам України (військовій частині), якщо це передбачено умовами відповідного тристороннього договору між учасниками та за наявності підтверджуючих документів щодо передачі неприбутковою організацією автомобіля або товарів Збройним Силам України (військовій частині). Такі платежі вважаються благодійною допомогою, що відповідають вимогам п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).
Тобто, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку та документального підтвердження господарських операцій платника податків з добровільного перерахування коштів, передання товарів, виконання робіт та надання послуг, у тому числі під час воєнного стану для потреб забезпечення оборони держави, належать до компетенції Міністерства фінансів України.
 
 
Щодо критерію економічної пов’язаності
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Підпунктом 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що пов’язані особи, це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням наведених критеріїв, серед яких критерій, яким встановлено, що вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відс. вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відс. загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом (абзац тринадцятий п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Зазначений критерій може застосовуватись для визнання нерезидента пов’язаною особою за результатами економічної діяльності.
Чи враховуються для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної ЮО – резидентом у нерезидента для визнання такого нерезидента пов’язаною особою за результатами економічної діяльності відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ: вартість банківських послуг; банківські комісії; відсотки за користування кредитними коштами; вартість придбання основних засобів; курсові різниці; суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті?
Для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом може враховуватись те, що за своєю суттю є придбанням товарів, робіт або послуг, тобто вартість фактично придбаних товарів, робіт або послуг.
Отже, не може враховуватись для цілей застосування критерію економічної пов’язаності відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ суми курсових різниць та суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті.
Разом з тим відповідно до частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
 
 
Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, отримала протягом останніх 12 місяців дохід понад 1 000 000 грн: чи реєструватися платником ПДВ?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Під незалежною професійною діяльністю мається на увазі участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно з п. 65.3 ст. 65 ПКУ для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено ст. 178 ПКУ, відповідно до п. 178.2 якої доходи громадян, отримані від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ) за ставкою 5 відс. (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 180.1 ст. 180 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема:
будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ;
будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ.
Згідно з п.п. 14.1.139 п.14.1 ст. 14 ПКУ особою для цілей розд. V ПКУ визначено, зокрема, фізичну особу – підприємця.
Враховуючи викладене, оскільки фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (приватні нотаріуси, приватні виконавці, адвокати, арбітражні керуючі тощо), не є підприємцем в межах такої діяльності, то вимоги розд. V ПКУ на таку особу не поширюються, і у разі отримання протягом останніх 12 місяців доходу понад 1 000 000 грн така особа не зобов’язана реєструватися платником ПДВ.
 
 
Резидент Дія Сіті: особливості статусу
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Резидент Дія Сіті – юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі (п. 11 частини першої ст. 1 Закону № 1667). 
Набуття статусу резидента Дія Сіті за Законом № 1667 є добровільним. Для набуття статусу резидента Дія Сіті юридична особа має звернутися до уповноваженого органу із заявою у порядку, визначеному Законом № 1667 (частина перша ст. 4 Закону № 1667). 
Реєстр Дія Сіті – реєстр, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1667). 
Мінцифри є відповідальним за збереження, коректне внесення та оброблення даних, внесених до реєстру Дія Сіті (частина шоста ст. 8 Закону № 1667). 
Вимоги відповідності юридичної особи статусу резидента Дія Сіті встановлені ст. 5 Закону № 1667. Резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 Кодексу, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування (п.п. 14.1.282-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). 
Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах. Об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є операції, передбачені п.п. 141.9-1.2 п. 141.9-1 ст. 141 Кодексу.
Грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 Кодексу та п.п. 141.9-1.3 п. 141.9-1 ст. 141 Кодексу є базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни (п. 135.2 ст. 135 Кодексу).
Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону № 1667 ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9-1 (крім підпунктів 141.9-1.3 і 141.9-1.4) ст. 141 Кодексу (п. 136.8 ст. 136 Кодексу).
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135 Кодексу, п. 137.10 ст. 137 Кодексу та п. 141.9-1 ст. 141 Кодексу. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодекс.
 
Довідково: 
Закон № 1667 – Закон України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями);
Кодекс – Податковий кодекс України;
Мінцифри – Міністерство цифрової трансформації України. 
 
 
Щодо підстав для відмови в реєстрації акцизної накладної суб’єкта господарювання, який реалізує пальне
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо, чи є підставою для відмови в реєстрації акцизної накладної відсутність у особи, що реалізує пальне ліцензії на право оптової/роздрібної торгівлі пальним (на право зберігання пального), або відсутність у отримувача пального ліцензії на право зберігання пального/ зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, інформує.
Відповідно до ст. 29 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненням) (далі – Закон № 3817) оптова торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.
Роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Суб’єкти господарювання здійснюють оптову або роздрібну торгівлю пальним виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального.
Згідно з ст. 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
Крім того, відповідно до частини четвертої ст. 28 Закону № 3817 ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.
Суб’єкти господарювання мають право здійснювати зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Відповідно до п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Отже, у разі відсутності у суб’єкта господарювання, який реалізує пальне (крім суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю пальним виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно), ліцензії на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, у реєстрації акцизної накладної на реалізацію пального, такому суб’єкту господарювання, буде відмовлено.
У разі складання акцизної накладної на отримувача пального – неплатника акцизного податку, у якого відсутня ліцензія на право зберігання пального (за виключенням суб’єктів господарювання, які мають право на зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки) у реєстрації акцизної накладної на реалізацію пального такому суб’єкту господарювання буде відмовлено.
При цьому, для уникнення фактів відмови реєстрації, приймання та обробки акцизних накладних, з урахуванням необхідності дотримання сукупності вимог під час їх реєстрації та коректного відображення в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, суб’єкти господарювання, визначені частиною четвертою ст. 28 Закону № 3817, що зберігають пальне виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без отримання ними ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надіслати до ДПС у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України, лист у довільній формі з повідомленням даних суб’єкта господарювання, коду згідно з ЄДРПОУ (РНОКПП – для фізичних осіб – підприємців), для включення такого суб’єкта господарювання до відповідного довідника суб’єктів господарювання, які мають право на зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки (далі – Довідник). Суб’єкт господарювання, що здійснює зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, подає до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну податкову політику (Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві), за місцем здійснення зберігання пального Декларацію для включення такого суб’єкта господарювання до Довідника.
 
 
До уваги податкових агентів!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем (п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Згідно з п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.
У випадку припинення трудових відносин з роботодавцем найманим працівником та повернення суми надміру виплаченого оподатковуваного доходу, яка була відображена у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку за попередній період, податковий агент зазначає суму такого повернення з від’ємним значенням у додатку 4ДФ до Розрахунку за той період, у якому відбулося фактичне повернення коштів, зокрема:
у графі 3а «Сума нарахованого доходу» зазначається 0,00;
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» зазначається сума повернення зі знаком «-»;
графи 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб», 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб», 5а «Сума нарахованого військового збору» та 5 «Сума перерахованого військового збору» залишаються незаповненими.
 
 
Чи мають право юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи здійснювати бартерні операції?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу що відповідно до п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Згідно із частинами першою і другою ст. 715 Цивільного кодексу України від (далі – ЦКУ) за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання (частина перша ст. 716 ЦКУ).
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису (п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ).
ПКУ не передбачено обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліку) платниками єдиного податку четвертої групи.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи мають право здійснювати бартерні операції (взаємозалік).
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області