ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
За неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку передбачена відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
У разі виявлення під час проведення перевірки факту неподання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та розрахункових книжок, через дротові або бездротові канали зв’язку (у разі обов’язковості її подання) до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.
Крім того, вищезазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Довідково:
- п. 10 ст. 17 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);
- ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами та доповненнями).
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід, одержаний фізичною особою як відшкодування моральної та матеріальної шкоди?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)нагадує, що дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), крім:
а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику ПДФО внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;
б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;
в) пені, що сплачується на користь платника ПДФО за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;
г) суми втрат, заподіяних платнику ПДФО актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;
ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.
Норми встановлені п.п. 164.2.14 п. 16.2 ст. 164 ПКУ.
Дія п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.
Крім того, відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи:
- кошти, отримані платником ПДФО в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;
- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника ПДФО при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником ПДФО своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
Ставка ПДФО визначена п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Довідково:
ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).
Основний засіб ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу: оподаткування ПДВ операції з вивезення (повернення нерезиденту) ОЗ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)інформує.
Відповідно до п.п. «г» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.
В разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Згідно з п. 206.4 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.
Так, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Отже, повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу є його постачанням, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, за умови, що таке вивезення підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією. У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу розміщено у митному режимі реекспорту, то операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, звільняється від оподаткування.
Податок на прибуток підприємств: особливості оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним (АЗС)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)інформує.
Відповідно до п. 137.12 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток підприємств (податок), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.
Терміни «роздрібна торгівля пальним», «місце роздрібної торгівлі пальним» вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Підпунктом 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
а) у розмірі 60 тис. грн. за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ;
б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – у розмірі 30 тис. грн. за кожне місце;
в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15°C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тис. грн. за кожне місце.
Згідно з п.п. 141.14.3 п. 141.14 ст. 141 ПКУ авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на прибуток.
Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43 ПКУ.
Відповідно до п.п. 141.14.4 п. 141.14 ст. 141 ПКУ грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою п.п. 141.14.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.
У разі якщо платник податку не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПКУ.
Для цілей застосування п. 141.14 ст. 141 ПКУ скрапленим газом слід вважати пропан або суміш пропану з бутаном, скраплений газ природний, інші гази, за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 11 00 00, 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 та/або обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15°С (п.п. 141.14.5 п. 141.14 ст. 141 ПКУ).
Крім того, п. 71 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що положення, зокрема, п. 141.14 ст. 141 ПКУ застосовуються з першого числа місяця, в якому набрав чинності Закон № 4015.
Як виняток з положень п. 141.14 ст. 141 ПКУ, за місяць, в якому набрав чинності Закон № 4015, сплата авансового внеску з податку на прибуток підприємств, обрахованого відповідно до положень п. 141.14 ст. 141 ПКУ, для платників податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, здійснюється протягом 20 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 4015. Таке грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою цим абзацом для граничного строку сплати авансового внеску.
В який момент виникає об’єкт оподаткування ПДФО при нотаріальному посвідченні спадкового договору?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, (далі – ЦКУ), цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ).
Згідно з п. 1 ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (ст. 1307 ЦКУ).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV ПКУ, відповідно до ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ із застосуванням ставки податку 18 відс. (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Враховуючи зазначене, спадковий договір є правочином, що покладає на його сторін (набувача та відчужувача) взаємні зобов’язання, тому дохід у розумінні ПКУ виникає як у відчужувача в залежності від умов цього договору так і у набувача після смерті відчужувача.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку, отриманого фізичною особою – нерезидентом від продажу інвестиційного активу юридичній особі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)нагадує, що відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п. 163.2 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в України.
Підпунктом 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
При цьому, п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ передбачено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів).
Відповідно до п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи вищевикладене, дохід фізичної особи – нерезидента, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі, оподатковується податковим агентом під час виплати такого доходу за правилами, встановленими п. 170.2 ст. 170 ПКУ, за ставкою 18 відсотків.
Придбання акцій у емітента ЮО – резидента Дія Сіті: розрахунок податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО у вигляді дивідендів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)нагадує, що п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
Право платника податку на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667 виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:
визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;
визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;
визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
Хто з подружжя, яке виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, має право на пільгу щодо сплати земельного податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)повідомляє.
Відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.
Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Сервіс «Пошук фіскального чека»: яким чином здійснюється пошук розрахункового документа, створеного ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)нагадує.
Інформацію про фіскальний чек, створений програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО), можна отримати за допомогою Електронного кабінету, а саме – у реєстрі «Пошук фіскального чека» (https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs
Цей сервіс дозволяє здійснити пошук розрахункового документа, у тому числі шляхом сканування QR-коду, який є реквізитом чека.
Пошук фіскального чека, створеного ПРРО, відбувається аналогічно як і чека, створеного класичним РРО.
Для цього необхідно вказати в параметрах пошуку дані:
- номер фіскального чека;
- фіскальний номер РРО/ПРРО;
- дату та час проведення операції, яка відображена в чеку.
Нагадуємо, що діє цифровий сервіс TAX Control від податкової служби – зручний спосіб повідомити про порушення, зокрема, якщо не видали чек або видали нефіскальний чек.
У разі виникнення такої ситуації необхідно надіслати інформацію через вищезазначений сервіс і вона автоматично потрапляє до податкової служби відповідного регіону. Відомості аналізуються і використовуються при організації перевірки конкретного суб’єкта господарювання.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
