Уряд запускає 10-річне прогнозування потреби у фахівцях та робітничих кадрах

| Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Кабінет Міністрів України розпочинає експериментальний проєкт, що змінить підхід до підготовки кадрів. Замість того, щоб реагувати на кадровий дефіцит «постфактум», держава переходить до системного планування на основі даних іна років 10 років уперед.
Новий механізм передбачає, що прогноз оновлюватимуть щороку у три етапи: збір і верифікація даних, формування базового та альтернативних сценаріїв, а також здійснення прогнозних розрахунків. Для цього Міністерство економіки довкілля та сільського господарства отримуватиме дані від Державного центру зайнятості, Держстату, Пенсійного фонду України, Інституту демографії та інших державних органів і установ. Надалі прогнози формуватимуть із використанням системи Обрій.
Міністерство освіти і науки України та інші державні замовники отримають інструмент для системного розвитку закладів освіти й планування підготовки справді  затребуваних державою та ринком праці фахівців.
Прогноз має стати основою для рішень держави у сфері підготовки кадрів, політики зайнятості та формування державного замовлення в освіті. Саме такий підхід закладено у Стратегії зайнятості населення до 2030 року: державне замовлення має грунтуватисяна прогнозі потреб економіки та попиті роботодавців.
«Ми маємо сформувати націю інженерів для вирішення актуальних викликів браку фахівців виробничих професій в оборонному виробництві, енергетиці та інших затребуваних сферах. Для цього ми змінюємо підхід — держава системно плануватиме ринок праці на основі даних і прогнозу на роки вперед. Таким чином маємо оновити підходи до планування людського капіталу держави на роки і зробити освіту орієнтовану на практичні потреби економіки», — зазначила Премєр-міністерка України Юлія Свириденко. 
Якісне прогнозування потреби у фахівцях та робітничих кадрах має стати також одним із базових елементів нової політики зайнятості.
Результати прогнозу разом із ключовими сценарними припущеннями розглядатимуться в межах соціального діалогу. Сформований прогноз на плановий рік і наступні дев’ять років буде публічним і доступним для ознайомлення для всіх стейкхолдерів освітнього процесу і ринку праці. 
Водночас рішення  уряду поки що запускає саме пілотний проєкт із прогнозування, який дасть змогу протестувати розроблену модель на практиці. І вже після апробації та отримання зворотного звязку від широко кола стейкхолдерів –– затвердити методологію на постійній основі.  
Запуск прогнозування потреби у фахівцях та робітничих кадрах є частиною ширшої реформи ринку праці, яку уряд реалізує в межах Стратегії зайнятості. Її логіка полягає в тому, щоб перейти від фрагментарних рішень до системної моделі, де ринок праці працює на основі даних, прогнозування, навчання під потреби економіки та сучасної інфраструктури сервісів для людини і бізнесу.
Рішення є одним із кроків Трудового Кабміну, які уряд представляє в межах Тижня зайнятості. Йдеться про пакет змін, спрямованих на зменшення бар’єрів на ринку праці, підтримку працевлаштування та професійного розвитку. Разом вони формують ціліснішу політику зайнятості, орієнтовану на потреби людини і економіки.