ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Понад 43,2 млрд грн податкових платежів та єдиного внеску – фінансова інвестиція у підтримку економіки держави від платників Дніпропетровщини
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом першого кварталу 2026 року до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 43,2 млрд грн податкових платежів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). 
Так, збір до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) склав понад 30,8 млрд грн, що на понад 3,6 млрд грн, або на 13,5 відс. більше ніж у відповідному періоді 2025 року.
Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін. 
Державний бюджет у січні – березні 2026 року платники регіону поповнили майже на 18,9 млрд гривень. Надходження зросли на понад 2,4 млрд грн, або на 14,7 відс., у порівнянні з трьома місяцями минулого року.
До місцевих бюджетів впродовж січня – березня 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували понад 11,9 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року це на понад 1,2 млрд грн, або на 11,6 відс., більше.
Державні цільові фонди від платників області з початку 2026 року отримали понад 12,4 млрд грн єдиного внеску. Порівняно з минулорічними січнем – березнем надходження збільшились майже 2,3 млрд грн, або на 22,4 відсотки.
«Висловлюємо вдячність всім платникам за роботу і сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань. Сьогодні спільно з бізнесом і громадськістю активно працюємо у напрямку забезпечення позитивної динаміки надходжень до бюджетів», – підкреслив керівник податкової служби регіону.
 
 
Єдиний рахунок: визначення дати сплати податкового зобов’язання або єдиного внеску
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (абз. перший п. 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 ПКУ).
Для цілей ПКУ внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету (п. 14.3. ст. 14 ПКУ).
Обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом № 1591 (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).
Отже, датою сплати грошових зобов’язань з податків, зборів, платежів та єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок, є дата зарахування коштів на єдиний рахунок.
Довідково:
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями). 
2. Закон № 1591 – Закон України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями).
 
 
Чи мають право суб’єкти господарювання застосовувати РРО, які не включені до Державного реєстру РРО?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (із змінами і доповненнями), а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.
Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).
Довідково: на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi наказ ДПС від 10.03.2026 № 160 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744», яким оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
 
 
Порядок заповнення розділу III «Залишки товарів на кінець звітного періоду» звіту № 1-ОП
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Форма звіту № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі –    Звіт № 1-ОП) порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Порядок заповнення розділу III «Залишки товарів на кінець звітного періоду» (далі – Розділ ІІІ) звіту № 1-ОП визначено у розділі V Порядку.
У розділі III Звіту № 1-ОП зазначаються:
у графі 1 – індивідуальний номер місця зберігання в Єдиному реєстрі місць зберігання суб’єкта господарювання, який подає Звіт № 1-ОП, або суб’єкта господарювання – контрагента, у разі якщо продукцію / товар передано / отримано на відповідальне зберігання;
у графі 2 – код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, обліковий номер уповноваженої особи за договором про спільну діяльність, податковий номер постійного представництва, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та/або номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та/або номером паспорта громадянина України) фізичної особи – підприємця контрагента, у разі якщо продукцію / товар передано / отримано на відповідальне зберігання;
у графах 3 – 5 – відповідно коди, одиниці виміру та види продукції / товару / сировини згідно з Кодами та видами продукції;
у графі 6 розділу III Звіту № 1-ОП – обсяги залишків продукції / товару у відповідних одиницях виміру на кінець звітного періоду.
При заповненні розділу III Звіту № 1-ОП окремими рядками здійснюється відображення обсягів залишків товару, що передано / отримано на відповідальне зберігання, які зазначені у графах 13.1, 13.2 розділу I Звіту № 1-ОП.
Таким чином, відповідно до розділу V Порядку, у розділі ІІІ Звіту № 1-ОП, суб’єкт господарювання зазначає всі обсяги (у графі 6) залишків продукції / товарів, зокрема, в розрізі:
власних місць зберігання – щодо залишків продукції / товарів як власних (придбаних) так і отриманих на відповідальне зберігання в окремих рядках;
місць зберігання зберігача (контрагента) – щодо залишків власної продукції / товарів переданих на відповідальне зберігання.
 
 
Нерезиденту – юридичній особі безоплатно надані товари: що з оподаткуванням?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Нормами п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема:
доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів (п.п. «ї» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ);
інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Таким чином, якщо безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі відповідно до первинних документів є благодійним внеском та пожертвуванням, то такі доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підпадають під визначення доходів, зазначених у п.п «ї» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, та підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента.
В інших випадках безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі розглядаються як інші доходи нерезидента відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що оподатковуються у порядку, встановленому п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок оподаткування податком на доходи нерезидента операцій з безоплатного надання товарів, послуг, основних засобів нерезиденту – юридичній особі потребує аналізу договорів та первинних документів, тому з порушеного питання платникам доцільно подавати запит для отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ.
 
 
Юридична особа протягом одного календарного місяця придбала та продала легковий автомобіль: чи подається декларація з транспортного податку?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до п.п. 267.1.1 п. 167.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Якщо протягом одного календарного місяця відбулася державна реєстрація придбання та зняття з обліку (продажу) транспортного засобу однією юридичною особою, то для цієї юридичної особи дата початку сплати транспортного податку та дата припинення його обчислення збігаються – початок місяця, у якому набуто та втрачено право власності на об’єкт оподаткування.
Отже, для юридичної особи, яка протягом одного календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль та продала його, обов’язок подання податкової декларації з транспортного податку та, відповідно, сплати податку не виникає.
 
 
Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів фізичній особі сплатила ПДФО та військовий збір: чи враховувати ці суми при розрахунку загального МПЗ за податковий (звітний) рік?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Абзацами першим, другим і п’ятим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3).
Нагадуємо що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацами першим, другим п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситься:
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Згідно з частиною першою ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII зі змінами та доповненнями (далі – КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін (частина третя ст. 21 КЗпП).
Дивіденди – ц платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (абзац третій п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, суми ПДФО та військового збору, сплачені юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів фізичній особі, враховуються при складанні Додатка 3 до Декларації за умови перебування такої фізичної особи у трудових відносинах з цією юридичною особою (роботодавцем).
 
 
Який код УКТЗЕД слід зазначати в фіскальному чеку при роздрібному продажу пива на розлив?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
До підакцизних товарів належать, зокрема, алкогольні напої, пиво (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 13).
Так, пунктами 1 та 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ППРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, у тому числі при продажу пива на розлив) (рядок 7 фіскального чека).
Код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальником товару у документах, що свідчать про надходження товару.
Отже, при проведенні роздрібної торгівлі пивом на розлив у фіскальному касовому чеку слід зазначати найменування пива, ціну за одиницю виміру та кількість, а також код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у накладній постачальника такого товару.
При цьому, відповідно до групи 22 «Алкогольні та безалкогольні напої і оцет» розд. IV «Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники» додатку до Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» із змінами та доповненнями пиво із солоду (солодове) у посудинах місткістю 10 л або менше і у посудинах місткістю більше як 10 л відносяться до товарної групи 2203, але мають різні коди.
Враховуючи викладене, при роздрібному продажу пива на розлив суб’єкт господарювання зобов’язаний проводити такі розрахункові операції через РРО та/або ПРРО та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми і змісту, створений в паперовій та/або електронній формі, на повну суму проведеної операції з використанням режиму програмування та із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який вказаний у накладній постачальника такого пива.
 
 
Чи сплачують авансовий платіж з військового збору ФОПи на загальній системі оподаткування?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст. 178 ПКУ.
Порядок оподаткування доходів, отриманих ФОПом від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 ПКУ.
Відповідно до положень п. 177.5 ст. 177 ПКУ ФОПи подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Враховуючи те, що сплата військового збору здійснюється у порядку, визначеному розділом IV ПКУ, який включає порядок оподаткування доходів ФОПів від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлений ст. 177 ПКУ, то ФОП також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області