ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Продаж товару з доставкою кур’єром продавця: як провести розрахункову операцію?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону № 265).
Отже, реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.
Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Довідково: Закон № 265 – Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).
 
 
Який термін сплати єдиного внеску ФОПами за найманих працівників?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є роботодавці – фізичні особи – підприємці (ФОП), зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОПами, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) (абз. третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Вищезазначені платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця (абз. перший частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Тобто, ФОПи – роботодавці сплачують нараховані суми єдиного внеску за найманих працівників за відповідний календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абз. другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок, нарахований на суми середньої заробітної плати за вимушений прогул згідно з рішенням суду, різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, нарахованої після звільнення з роботи, сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати (абз. третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Довідково: Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями).
 
 
Зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН: яким чином заповнюється таблиця даних платника ПДВ?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) – це зведена інформація, що подається платником податку на додану вартість (податок, ПДВ) до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД), кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
У Таблиці, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Довідково: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами).
 
 
Чи може ЮО, ФОП або ФО сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до частини четвертої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).
Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
 
 
У фізичної особи в середині звітного року відбулось відчуження частки в іноземній юридичній особі: чи подавати звіт про КІК та річну податкову декларацію про майновий стан і доходи з додатком КІК?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючою особою є, зокрема, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.
Згідно з п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією за наступний звітний (податковий) період.
Законодавством передбачено дві форми Звіту, а саме: повний та скорочений.
При цьому, Звіт подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 ПКУ об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб платника – податку контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ платник податку на  доходи фізичних осіб (податок) – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 39 прим. 2 ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній декларації про майновий стан і доходи та оподатковується за ставкою визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами) (далі – Наказ № 859).
Відповідно до змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 до Наказу № 859, починаючи з 01 січня 2023 року фізичні особи – контролери контрольованих іноземних компаній подають у складі Декларації окремий Додаток «КІК» «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» (далі – Додаток «КІК»).
В той же час, п. 54 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.
Згідно з п. 9 розд. ІV Інструкції Додаток «КІК» до Декларації заповнюється платниками податку – резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії відповідно до ст. 39 прим. 2 розд. І ПКУ.
Додаток КІК заповнюється окремо щодо кожної контрольованої іноземної компанії.
У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії підлягає звільненню від оподаткування у розумінні п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 розд. І ПКУ, Додаток КІК підлягає заповненню в частині даних контрольованої іноземної компанії, при цьому в рядках розд. I «Показники» та розд. II «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору» ставляться прочерки.
Враховуючи викладене, фізичній особі у якої відбулось відчуження частки в іноземній юридичній особі в середині звітного року, потрібно подати за звітний рік звіт про контрольовані іноземні компанії та річну Декларацію з додатком «КІК».
(https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Про виправлення помилок, допущених при заповненні Звітів № 1-ВП та № 1-ОП
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП), звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі –     Звіт № 1-ОП) порядок їх заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Нормами розділу І Порядку визначено терміни подання суб’єктами господарювання Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП.
Відповідно до п. 8 розділу І Порядку у разі якщо суб’єкт господарювання самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт у термін, установлений для такого суб’єкта господарювання в ст. 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Згідно з частиною третьою ст. 72 Закону № 3817 ліцензіат, який самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, зобов’язаний подати уточнений звіт. Якщо уточнений звіт подано до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка, штраф, встановлений п. 30 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується. При цьому вимоги частини третьої ст. 72 Закону № 3817 не поширюються на малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва дистилятів та малі виробництва пива.
Також, частинами четвертою – шостою ст. 72 Закону № 3817 визначено, що якщо у кварталі, наступному за звітним роком суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції мале виробництво пива самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця такого кварталу, а штрафи, встановлені п. 31 - 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817 відповідно, не застосовуються.
Відповідно до п. 4 розділу І Порядку у загальній частині Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП при поданні уточненого звіту зазначаються:
порядковий номер уточненого звіту (рядок 01.4);
реєстраційний номер основного звіту (рядок 03);
реєстраційний номер попереднього уточненого звіту (рядок 04) у разі подання такого уточненого звіту більше одного разу.
Враховуючи вказане, для виправлення помилок, допущених при заповненні Звіту № 1-ВП, Звіту № 1-ОП суб’єктам господарювання необхідно подати:
звіт з типом «Звітний новий» – у разі його подання за такий самий звітний період до закінчення встановленого граничного строку для подання звіту за відповідний звітний період;
звіт з типом «Уточнений» – у разі його подання після закінчення встановленого граничного строку для подання звіту за відповідний звітний період.
 
 
 
Трудові відносини: надомна та дистанційна робота
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що трудове законодавство чітко розділяє роботу поза межами приміщення роботодавця на два різні види: надомну і дистанційну. 
При цьому, правила для найманого працівника та роботодавця у таких випадках відрізняються.
Так, надомна робота передбачає виконання завдань за місцем проживання працівника або в іншому обраному ним приміщенні, яке має чітку адресу.
Робоче місце працівника є постійним. Змінювати його за власним бажанням без згоди керівництва не можна. Відмова у зміні локації з боку роботодавця має бути обґрунтованою.
На працівника поширюється загальний графік роботи підприємства, установи чи організації. Це означає, що тривалість робочого дня та перерви відповідають правилам внутрішнього розпорядку компанії, якщо інше не прописано в договорі.
Роботодавець зобов'язаний надати необхідні інструменти, матеріали та техніку. Якщо працівник використовує власні засоби виробництва, він має право на отримання компенсації.
Такий формат запроваджується для фахівців, які вже мають практичні навички для виконання роботи або пройшли відповідне навчання.
Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої завдання виконуються у будь-якому місці на вибір працівника за допомогою інтернету та сучасних засобів зв'язку.
Працівник самостійно визначає, де йому працювати, та несе особисту відповідальність за безпеку та умови праці на цьому місці.
Загальні правила внутрішнього розпорядку компанії на дистанційну роботу не поширюються, проте загальна кількість робочих годин не повинна перевищувати встановлені законом норми.
Важливою гарантією є період відпочинку, під час якого працівник може не відповідати на дзвінки чи повідомлення керівництва. Це не вважається порушенням дисципліни.
Звертаємо увагу, що незалежно від обраної форми, тривалість робочого часу має відповідати державним нормам, а всі умови роботи чітко фіксуються у трудовому договорі. 
Нагадуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками має три ключові етапи: 
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу працівника;
- повідомлення органів податкової служби.
 
 
Чи подається декларація з акцизного податку суб’єктами господарювання, які імпортують електричну енергію?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платниками акцизного податку є, зокрема:
виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належить, зокрема, електрична енергія.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 ПКУ).
Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.2 прим. 1 п. 49.2 ст. 49 ПКУ платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Разом з цим, відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у п.п. 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 ПКУ.
Звертаємо увагу, що у вищезазначеному переліку імпортерів підакцизних товарів у яких не виникає обов’язок у подачі декларації акцизного податку, п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (електроенергія, з якої справляється податок та ставка акцизного податку на неї) не вказаний.
Форма, порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку (далі – Декларація) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами та доповненнями).
У Додатку 6 Декларації здійснюється розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії, у Розділі Е «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» зазначаються дані про суми податку з відповідних граф Додатку 6.
У разі, якщо імпортер не є виробником електричної енергії, що має ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії та продавцем її на ринку електричної енергії одночасно (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ), то при поданні Декларації за місцем реєстрації у відповідних графах Додатку 6 та Розділі Е ставиться 0.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює імпорт електричної енергії, є платником акцизного податку, й відповідно до п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, у нього виникає обов’язок у поданні Декларації, згідно з п. 223.2 ст. 223 ПКУ.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області