ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Роздрібна торгівля алкогольними напоями: надходження акцизного податку від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів перевищили 102 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – лютого 2026 року від платників акцизного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями надійшло понад 102,1 млн гривень. Це порівняно з минулорічним показником відповідного періоду на 539,4 тис. грн більше. 
Дякуємо бізнесу за відповідальність, податкову дисципліну і важливий внесок в підтримку економіки.
Нагадуємо, що алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Звертаємо увагу, що коктейлі, виготовлені з використанням алкогольних напоїв, якщо вміст спирту етилового в таких коктейлях перевищує 0,5 відс. об’ємних одиниць, підпадають під визначення алкогольних напоїв.
Отже, продаж таких коктейлів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування, є операціями з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Такі операції є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
 
 
Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) доводить до відома платників.
ДПС України наказом від 10.03.2026 № 160 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744» (далі – Наказ № 160) внесено зміни до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».
Наказом № 160 оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Оновлений Реєстр РРО містить перелік моделей РРО, що дозволені до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена (203 моделі), а саме:
► РРО, дозволені до первинної реєстрації, – 63 моделі;
► РРО, первинна реєстрація яких заборонена, – 140 моделей.
Наказ № 160 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi
 
 
Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів від платників рентної плати за видобування залізних руд надходження за два місяці склали понад 475,7 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – лютого 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників за видобування залізних руд надійшло понад 475,7 млн грн рентної плати. Надходження виросли у порівнянні з січнем – лютим 2025 року майже на 3,7 млн гривень.
Повідомляємо, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Під час визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) враховуються суми амортизації, передбачені п. 252.12 ст. 252 ПКУ, обчислені за правилами бухгалтерського обліку.
 
 
Платники Дніпропетровщини за видобування нафти сплатили до загального фонду держбюджету майже 7,0 млн грн рентної плати
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – лютого 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування нафти поповнили загальний фонд державного бюджету майже 7,0 млн грн рентної плати. 
Звертаємо увагу, що розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється у додатку 1 до податкової декларації з рентної плати (далі – додаток 1).
У додатку 1 заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток.
У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.
Окремий додаток 1 складається платником для кожної категорії запасів корисної копалини, що визначають об’єкт оподаткування, з яких платником видобуто такі корисні копалини (назва та код категорії запасів корисної копалини, що видобуто, зазначаються згідно з додатком 12 у рядку 4 додатка 1), а також для кожного виду корисних копалин, назва яких зазначається платником у рядку 8.3 додатка 1.
При цьому у разі видобування підземних вод окремий додаток 1 складається платником для кожного виду (об’єму) тари, що використана під час здійснення операцій передпродажної підготовки, пов’язаних з пакуванням, фасуванням (бутелюванням).
 
 
Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (зі змінами).
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163 (зі змінами), з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.
Важливо! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
 
 
Платники податків можуть авторизуватися та підписати електронні документи в Електронному кабінеті за допомогою Дія.Підпис
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (зі змінами).
Доступ до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою вебсторінкою користувача, надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Для здійснення входу до приватної частини Електронного кабінету за допомогою Дія.Підпис необхідно:
у вікні «Вхід до особистого кабінету» обрати вкладку «Дія.Підпис»;
натиснути «Отримати код» та відсканувати згенерований QR-код;
у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис документа через Дія.Підпис».
Також, здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету за допомогою Дія.Підпис можна скориставшись вкладкою «Хмарне сховище» у вікні «Вхід до особистого кабінету». З випадаючого списку в полі «Провайдер» обрати «Дія.Підпис», натиснути «Отримати посилання» та відсканувати згенерований    QR-код. Після чого, у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис документа через Дія.Підпис».
Для підписання електронного документа за допомогою Дія.Підпис необхідно:
обрати збережений електронний документ та натиснути «Підписати»;
у вікні «Підпис документа» обрати вкладку «Хмарне сховище»;
з випадаючого списку в полі «Провайдер» обрати «Дія.Підпис»;
натиснути «Отримати посилання» та відсканувати згенерований QR-код;
у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис документа через Дія.Підпис».
 
 
До уваги резидентів Дія Сіті!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до частини четвертої ст. 12 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.
У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Отже, при формуванні додаткового капіталу товариства такий капітал розглядається окремо від статутного капіталу товариства та внесок до такого капіталу може здійснюватися у вигляді грошей, цінних паперів, іншого майна, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Пунктом 135.2 ст. 135 ПКУ встановлено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Підпунктом 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ встановлено, що база оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається, зокрема, як сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), за винятком:
а) наданого (наданих) неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 і 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ;
б) розповсюдженого (розповсюджених) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (у тому числі із залученням третіх осіб) під час проведення рекламних (маркетингових) заходів, за умови що звичайна ціна одиниці товару (робіт, послуг), що використовується в рекламному (маркетинговому) заході як окрема одиниця розповсюдження, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 01 січня податкового (звітного) року;
в) якщо вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;
г) додаткових благ, що надаються резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку;
ґ) суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, передбачених підпунктами «в» і «г» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Для цілей п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ:
безоплатно наданим майном вважається також майно, нестача якого виявлена під час інвентаризації, за умови що балансова вартість такого відсутнього майна станом на дату проведення інвентаризації перевищує 5 відсотків сукупної балансової вартості відповідної однорідної групи майна, щодо якого проводиться інвентаризація (крім списання нестачі у межах норм природного убутку), та платник податку не звернувся до відповідних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення чи притягнення винних осіб до відповідальності або не вжив заходів до стягнення суми компенсації із зберігача, страхової компанії тощо у зв’язку з такою нестачею;
однорідна група майна означає сукупність майна, що об’єднується за ознакою однорідності сировини і матеріалу, призначення, способу виробництва тощо. Якщо платником податку визначено однорідну групу майна відповідно до облікової політики підприємства, використовуються відповідні положення облікової політики підприємства.
Крім того, до бази оподаткування, відповідно до п.п. 135.2.1.7 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, включається вартість фінансової допомоги: наданої особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню; наданої пов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, незалежно від наявності умови про повернення; наданої непов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо фінансова допомога не була повернута протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому була видана сума фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою була визнана безнадійною згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПКУ або була припинена внаслідок прощення боргу, за винятком:
а) суми фінансової допомоги, наданої неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 та 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ;
б) суми фінансової допомоги, яка підлягає поверненню, наданої відповідно до положень колективного договору або за рішенням органу управління платника податку фізичній особі, яка є спеціалістом резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах і водночас не є пов’язаною з таким платником податку особою, з урахуванням норм п.п. 137.10.4.5 п.п. 137.10.4 п.137.10 ст.137 ПКУ;
в) суми фінансової допомоги, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;
г) суми заборгованості за товари (роботи, послуги), поставлені резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах фізичній особі, що була прощена таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;
ґ) сум, які визначені як безповоротна фінансова допомога відповідно до абзаців четвертого – шостого п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
д) членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, на одну організацію.
У разі здійснення внеску у вигляді грошей або майна резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах до додаткового капіталу товариства, яке не є резидентом Дія Сіті, сума такого внеску включається до бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за умови, що не було висування вимог щодо компенсації вартості внесеного майна та/або грошовий внесок не був повернутий протягом 12 календарних місяців.
 
 
Декларація з акцизного податку: порядок заповнення реквізитів «Код території» та «Код операції» у звітності
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо порядку заповнення реквізитів: «Код території» та «Код операції» заголовної частини додатка 5 до декларації з акцизного податку та розділу Д декларації з акцизного податку, повідомляє.
У графі «Код території» розділу Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Розділ Д) та додатка 5 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 5) до декларації з акцизного податку (далі – Декларація) зазначається код згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Код території).
У заголовній частині Додатка 5 до Декларації у значенні «Розділ» зазначається літера – «Д» та відповідно вказується код операції «Д1.1» («Д.1. n», де коефіцієнт n – дорівнює кількості додатків, поданих до Декларації).
Розділ Д Декларації заповнюється на підставі Додатка 5, при цьому:
у рядках Д1.1 – Д1.n у першій графі зазначаються коди розділу та операцій з роздрібної реалізації пива та алкогольних напоїв (коефіцієнт n – кількість рядків розділу Д за операціями Д1.1 – Д1.n, що має дорівнювати кількості додатків, поданих до Декларації).
у рядках Д1.1 – Д1.n у другій графі зазначається Код території відповідного місця здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Кошти або майно надані у якості пожертвувань та благодійних внесків: який дохід враховується фізичною особою з метою отримання податкової знижки?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує загальний річний оподатковуваний дохід. Сума витрат, дозволених для включення до розрахунку податкової знижки не може становити більше 4 відс. від такого доходу.
 
 
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з п. 4 частини першої ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.
При цьому частиною 2 ст. 1 Закону № 2473 встановлено, що термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (зі змінами і доповненнями) (далі – Закон № 637).
Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону № 637 банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Згідно з п. 11 частини першої ст. 1 Закону № 2473 торгівля валютними цінностями – операції з купівлі, продажу або обміну валютних цінностей, що здійснюються як у готівковій формі (для банківських металів – із фізичною поставкою), так і безготівковій формі (для банківських металів – без фізичної поставки).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розд. IV ПКУ (п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).
Враховуючи викладене, дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів оподаткуванню не підлягає.
 
 
Органи ПФУ здійснюють виплати пенсій пенсіонерам або щомісячного довічного грошового утримання: чи подається Розрахунок з додатком 4ДФ?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначений п. 164.2 ст. 164 ПКУ. При цьому ст. 165 ПКУ передбачений перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. ІV Порядку у графі 6 «Ознака доходу» додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатку 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб суми винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування відображаються податковим агентом у Додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «128».
Враховуючи викладене, органи Пенсійного фонду України зобов’язані подавати Розрахунок з Додатком 4ДФ у разі виплати пенсій пенсіонерам або щомісячного довічного грошового утримання.
 
 
Якою податковою соціальною пільгою має право скористатися самотня мати?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році складає 1664,00 гривень).
Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2026 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 4660,00 гривень (3328,00 грн х 1,4).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
Враховуючи зазначене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.
 
 
До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим.1 ПКУ, зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Водночас, згідно з п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Норми п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають коригування суми МПЗ, визначеної відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, на кількість місяців, протягом яких платник володів (користувався) земельною ділянкою та відповідно мінімальна сума МПЗ не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Міністерство фінансів України, як центральний орган виконавчої влади, який формує державну податкову політику, на запит ДПС висловило позицію, яка полягає в тому, що пунктом 381.4 статті 381 Кодексу встановлено, що у разі переходу права власності або права користування за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої ділянки визначається:
для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);
для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Разом з тим, дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація) та передбачає заповнення додатка «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток) з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У Додатку заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи/рядки Додатка не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи/рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.
Зокрема, у графах 3 – 10 Додатка зазначається наступна інформація:
у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
у графі 4– частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;
у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;
у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);
у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);
у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0,057;
у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.
Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за формулою:
графа 11= графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, НГО якої проведена;
графа 12 = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для земельної ділянки, НГО якої не проведена.
Разом з тим, платники заповнюючи графи 11 та 12 Додатка мають право відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області