"єБак" від Зеленського: "кешбек" на пальне профінансують всі українці

Війна в Ірані та перекриття Ормузької протоки, через яку на світовий ринок надходить близько 20% нафти, призвела до різкого стрибка цін на пальне у всьому світі.
Проте реакція на такий стрибок представників влади різних країн разюче відрізняється. В той час, як уряди європейських держав благають громадян економити бензин, а в деяких країнах світу переходять на 4-денний робочий тиждень, в Україні вирішили піти власним унікальним шляхом та запровадити на пальне заохочувальний кешбек. 18 березня Кабінет міністрів ухвалив рішення, яким поширив дію програми "Національний кешбек" на купівлю пального.
Нараховуватися ці виплати почнуть вже з 20 березня до кінця квітня. Як працюватиме ініціатива та хто за неї заплатить? "єБак" 12 березня прем"єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила про нові програми підтримки українців.
По-перше, запровадження доплати у 1500 грн для пенсіонерів та інших соціально-вразливих категорій громадян.
По-друге, запровадження кешбеку на пальне у зв"язку з різким стрибком цін на нього. Перед цим ідею кешбеку на бензин озвучив президент Володимир Зеленський, який і доручив Свириденко "опрацювати деталі та презентувати їх суспільству". Програма працюватиме з 20 березня до 1 травня 2026 року (трохи більше місяця).
Розмір кешбеку залежатиме від виду пального: 15% – на дизель; 10% – на бензин; 5% – на автогаз. Нараховуватиметься кешбек на всіх АЗС, які долучаться або вже долучилися до програми (перелік доступний тут), а виплати будуть здійснюватися на ту ж картку, на яку нараховується "Національний кешбек".
Відповідно, і витратити зароблений кошти можна буде на ті ж самі цілі: оплату комунальних послуг, ліки, продукти українського виробництва, книги, поштові послуги або донати волонтерам. Читайте також Люби ближнє своє.
Стимулювання споживання українських товарів стримує масовий імпорт Максимальна сума кешбеку, яку можна отримати в межах урядової програми, залишається без змін – 3 тис.
грн.
При цьому, з купівлі пального можна отримати щонайбільше 1 тис.
грн.
Чи багато це? Наприклад, для власників автомобілів, які споживають бензин, для отримання максимального кешбеку потрібно за місяць заправити близько 142-143 літрів (зважаючи на середню ціну бензину А-95 у близько 70 грн за літр станом на 17 березня).Власнику авто на дизелі потрібно заправити лише 85,7 літра за місяць (середня ціна дизелю на заправках – 77,8 грн), а тим хто має авто на скрапленому газі – 459 літрів (середня ціна – 43,75 грн за літр). Поки урядова постанова готувалася, у народі ініціативу саркастично прозвали "єБаком" – за аналогією з "єПідтримкою" та іншими подібними програмами.
Офіційна мета такої ініціативи – підтримати громадян в умовах, коли зростають ціни на пальне.
Проте така реакція української влади на паливну кризу яскраво контрастує з тим, як на неї реагують інші країни світу. Все не як у людей Реакція урядів різниться від країни до країни.
До найрадикальніших заходів вдаються у країнах Азії, адже вони чи не найбільше залежали від імпорту енергоносіїв з країн Перської затоки.
Наприклад, в Індії обмежили використання газу для спалювання померлих у крематоріях.
Останні переходять на використання електронних печей, а деякі – на деревину. Крім цього у країні обмежили роботу ресторани – зменшили кількість робочих годин та припинили продавати страви, які потребують тривалого смаження. У кількох країнах Азії, зокрема у Пакистані та на Філіппінах, урядові установи переводять на 4-денний робочий тиждень, а у В"єтнамі – на дистанційний режим роботи.
Усе аби заохотити людей менше пересуватися містом та, відповідно, зменшувати споживання пального. Уряд Шрі-Ланки також рекомендує роботодавцям перейти на 4-денний робочий тиждень.
Ба більше, там ухвалили рішення про підвищення цін на пальне на 8% для того, аби запобігати панічному закуповуванню бензину громадянами. Читайте також Goodbye, Дубай? Як війна в Ірані змінила статус "раю для багатіїв" Радикальних заходів вживають й уряди інших країн світу.
12 березня міністр фінансів Нової Зеландії повідомив, що країна може повернути закон про "день без машин".
Вперше це законодавство запровадили під час Ісламської революції в Ірані 1979 року.
Воно діяло до травня 1980 року. Закон передбачає, що кожен водій має самостійно визначити один день на тиждень, коли він не буде використовувати авто.
За порушення цього режиму автомобілістів планують штрафувати. У країнах ЄС уряди реагують переважно закликами до громадян утримуватися від необов"язкових поїздок автомобілем.
Наприклад, влада Данії словами "будь ласка, будь ласка, будь ласка" благає своїх громадян ощадливіше споживати пальне, аби накопиченими у країні запасами можна було користуватися якомога довше.
В деяких країнах, зокрема у Греції, встановили обмеження цін на пальне та продукти першої потреби. Мабуть, жодна країна світу, яка залежить від імпорту енергоресурсів, не ухвалювала рішень, які б спонукали людей активніше купувати пальне в умовах його дефіциту на світовому ринку.
Адже це не лише нелогічно, але й може мати неприємні наслідки для економіки. Роздати те, чого нема Високі ціни на пальне вже б"ють по українській економіці.
Після знищення росіянами Кременчуцького НПЗ, Україна не виробляє власних нафтопродуктів, а лише імпортує їх.
При цьому цей енергетичний імпорт формує левову частину дефіциту зовнішньої торгівлі країни та відтоку валюти з економіки. Після початку війни в Ірані курс долара виріс майже на гривню, вперше перетнувши позначку у 44 грн.
Для забезпечення підвищеного попиту на валюту, зокрема зумовленого імпортерами пального, Нацбанку доводиться спалювати все більше міжнародних резервів.
Наприклад, у 9-13 березня він продав понад 1 млрд дол. Читайте також Чому зростає імпорт і хто винен Поки що незрозуміло, чи призведе кешбек на пальне до зростання обсягів його споживання в Україні, а відтак – до збільшення дисбалансів і на валютному ринку.
Однак те, що уряд навіть не намагається скорочувати ці обсяги споживання, а навпаки запроваджує заохочувальний кешбек, аж ніяк не гратиме на користь гривні. Проте українцям доведеться заплатити за паливний кешбек не лише вищими цінами на товари у магазинах, але й безпосередньо власними податками.
Адже соціальні ініціативи президента мають свою ціну для держави. На програму нацкешбеку цьогоріч у бюджеті прямих видатків не закладали.
Відповідної програми немає у розписі видатків на 2026 рік, а кошти на неї виділяє уряд своїми рішеннями.
Наприклад, у лютому, Кабмін виділив на виплату кешбеку за грудень попереднього року 700 млн грн.
А 12 березня уряд виділив на ці цілі ще 2,14 млрд грн з Резервного фонду. Співрозмовники ЕП, ознайомлені з рішенням уряду, зазначають, що для реалізації "паливного кешбеку" з Резервного фонду планують виділити додаткові 4 млрд грн. Резервний фонд у бюджеті існує на випадок непередбачуваних ситуацій.
Для того, аби уряд міг швидко профінансувати необхідні та невідкладні заходи.
Наприклад, відреагувати на гуманітарну катастрофу після російських обстрілів енергосистеми, які залишили цілі міста без опалення та електроенергії. Проте обсяг Резервного фонду не безмежний (цьогоріч він становить 49 млрд грн) і, враховуючи те, що російська агресія продовжується, його ресурс майже напевно ще знадобиться державі для вирішення нових викликів війни. Крім цього, навіть у Резервному фонді кошти мають звідкись взятися, як і в самому державному бюджеті.
І поки що наповнення скарбниці залишається під великим питанням. Читайте також Заплатять всі.
Уряд визначився з тим, як ФОПи платитимуть ПДВ Половину своїх видатків Україна фінансує коштом міжнародних партнерів.
Видатки перших місяців року вдалося профінансувати завдяки отриманому у попередньому році фінансуванню.
Вже у квітні ці накопичені залишки вичерпаються, що може призвести до затримок з певними видатками. "Буквально напередодні на погоджувальну раду приходить міністр фінансів (Сергій Марченко) і каже: гроші закінчуються, у нас може бути ситуація, коли просто не буде ліквідності, коли фізично не буде чим виплачувати вже починаючи з найближчих місяців і прийдеться різати всі видатки", – розповідає нардепка фракції "Голос" Юлія Сірко. Найбільша надія уряду – отримання коштів від ЄС в межах кредиту на 90 млрд євро.
Його остаточне схвалення наразі блокує Угорщина.
Проте навіть не враховуючи її вето, отримати вкрай важливе фінансування Україна зможе лише після виконання вимог Міжнародного валютного фонду. Нова програма з МВФ, яку Україна отримала 27 лютого, передбачає ухвалення низки жорстких та непопулярних рішень.
Зокрема, щодо підвищення податків.
Згідно з програмою, пакет податкових змін Рада має ухвалити вже до кінця березня.
Ці зміни включають: оподаткування доходів від цифрових платформ (так званий податок на OLX, який передбачає оподаткування доходів, отриманих від Bolt, Uklon, Glovo за спеціальною ставкою 5% ПДФО та 5% військового збору); закріплення ставки військового збору на рівні 5% навіть після завершення військового стану; скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок (ПДВ та мито потрібно буде платити навіть з відправлень, вартість яких становить менше 150 євро); запровадження ПДВ для ФОП, річний дохід яких перевищує 4 млн грн. Раніше уряд планував включити більшість цих змін у законопроєкт про оподаткування цифрових платформ у правках до другого читання.
Але депутати його провалили.
Тож, для виконання цієї вимоги МВФ, уряду, найімовірніше, доведеться вносити новий законопроєкт.
Попри те, що до дедлайну залишається менше двох тижнів, відповідного документу парламенту досі не внесли. Читайте також Великий прекрасний податковий закон.
Що хочуть проголосувати в Раді в обмін на гроші від МВФ Та і Рада не поспішає голосувати за непопулярні закони в той час, як уряд та президент продовжують роздавати чергові кешбеки та надбавки українцям. Така непоступливість депутатів вже непокоїть МВФ.
Напередодні там заявили, що стурбовані тим, що через відсутність прогресу у голосуванні необхідних законопроєктів, Україна може залишитися без необхідного їй фінансування. 18 березня до Києва прибула місія фонду, яка планує детальніше обговорити виконання вимог програми.
Крім цього, за повідомленням Мінфіну, МВФ обговорює з українською владою потреби державного бюджету на 2026 рік. Чи включають ці потреби додаткові видатки на фінансування доплат у 1500 грн чи кешбек на пальне – поки що незрозуміло.
Як і те, чи погодяться міжнародні партнери, які в умовах паливної кризи обмежують споживання бензину у своїх країнах, виділяти кошти своїх платників податків на виплату кешбеку за купівлю пального українцями.