ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Бізнес Дніпропетровщини перерахував до місцевих бюджетів понад 67,4 млн грн податку на прибуток підприємств
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – лютого 2026 року платники податку на прибуток підприємств поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 67,4 млн гривень. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 5,5 млн грн більше.
«Податок на прибуток підприємств – джерело формування дохідної частини не тільки загального фонду держбюджету, а й місцевих бюджетів. Дякуємо кожному, хто працює і відповідально сплачує податки. Сьогодні відкриті комунікації з платниками формують довіру до податкової служби. І результат нашої спільної роботи – бюджети отримують належний фінансовий ресурс для забезпечення, перш за все, обороноздатності країни», – акцентував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що: 
20.03.2026 – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним за березень 2026 року підприємствами, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним; 
31.03.2026 – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за березень 2026 року.
 
 
Податковий комплаєнс – сучасна модель взаємодії з платниками податків
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Податковий комплаєнс – це сучасна модель взаємодії податкової служби з платниками податків, яка базується на випереджувальному управлінні ризиками, прозорому діалозі та підтримці платників у виконанні їхніх обов’язків. 
Сьогодні пріоритетом ДПС є проактивна робота – перевага надається адресному інформуванню через Електронний кабінет для допомоги бізнесу уникати порушень ще на етапі їх виникнення. 
Так, у напрямі реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ запроваджено механізм превентивних роз’яснень. Щомісячно платникам направляються інформаційні повідомлення. Завдяки цьому суб’єкти господарювання самостійно та вчасно мають можливість зареєструватися платниками ПДВ.
Контроль за поданням звітності. Через Електронний кабінет направляються нагадування щодо подання звітності. Позитивне реагування на комунікацію – добровільне подання звітності суб’єктами господарювання.
Щодо сплати податкових зобов'язань, то механізм раннього інформування про борг дозволяє скоротити заборгованість. Значна частина платників, які отримують повідомлення про борг, врегульовує розрахунки одразу після отримання повідомлення.
Особлива увага – ризикам декларування. Консультаційна та роз’яснювальна робота – формат, який дозволяє бізнесу вчасно скоригувати показники без застосування інструментів перевірок, які наразі використовуються лише як крайній захід.
Акцентуємо, що 2026 рік – черговий етап інтеграції системи управління податковими ризиками. До 2030 року управління податковими ризиками має стати стандартом роботи ДПС, інтегрованим у всі управлінські цикли.
ДПС послідовно обирає шлях діалогу: роз’яснення, консультації та підтримка. 
Мета – реальний податковий комплаєнс, де своєчасні розрахунки з бюджетом є результатом партнерства між державою та бізнесом.
Нагадаємо, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 27 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» в Україні впроваджено масштабний експериментальний проєкт із ризик-орієнтованого податкового адміністрування. Ця ініціатива є ключовою частиною Національної стратегії доходів до 2030 року, що має на меті створення прозорого середовища для бізнесу.
 
 
Дніпропетровщина: понад 3,1 млн грн транспортного податку сплатили до місцевих бюджетів фізичні особи
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – лютому 2026 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 3,1 млн грн транспортного податку. Надходження зросли порівняно з першими двома місяцями минулого року на понад 1,1 млн грн, або на 59,3 відсотків.
Звертаємо увагу, що для звірки даних щодо транспортного податку фізичні особи звертаються письмово (поштою) або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) або за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (для фізичних осіб – нерезидентів).
Водночас, з урахуванням наказу ДПС від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» зі змінами та доповненнями, в умовах дії правового режиму воєнного стану письмові звернення щодо звірки даних у паперовому вигляді, адресовані головним управлінням ДПС в областях та м. Києві, можуть бути подані особисто до будь-якого Центру обслуговування платників податків.
 
 
Рентна плата: до загального фонду держбюджету за видобування залізних руд від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,1 млрд гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – лютому 2026 року за видобування залізних руд платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 1,1 млрд грн рентної плати. Надходження збільшились порівняно з січнем – лютим 2025 року на 8,6 млн гривень.
Звертаємо увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.
 
 
Оновлення реєстраційних даних – запорука своєчасного отримання податкової інформації
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що за наявності підстав, платникам необхідно в контролюючих органах оновити інформацію щодо власних реєстраційних даних і внести відповідні зміни до контактної інформації.
Задля ефективної комунікації з ДПС і своєчасного інформування з актуальних питань щодо виконання платниками податкових зобов’язань не менш важливо оновити дані у Державного реєстратора щодо номерів телефонів та адрес електронної пошти.
Акцентуємо, що підтримка в актуальному стані реєстраційних і контактних даних є прямим обов’язком платника податків. Невірні відомості можуть призвести до ненадання важливої інформації платнику, зокрема податкових повідомлень-рішень, що, у свою чергу, може призвести до порушень законодавства і стати підставою для застосування штрафних санкцій.
У разі змін у контактних або інших реєстраційних даних, а також наявних об’єктів оподаткування, до контролюючого органу фізичними особами подається заява за формою № 5-ДР, юридичними особам і ФОПами – заява за формою № 20-ОПП. 
При цьому, Електронний кабінет і мобільний застосунок «Моя податкова», які працюють цілодобово, дозволяють оновити інформацію дистанційно, без відвідування податкової установи.
Наголошуємо, що відповідальне ставлення до актуальності облікової інформації – це запорука ефективної взаємодії з податковою службою.
 
 
До уваги платників ПДВ!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Чи має право платник податку погасити податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані у рядку 18 податкової декларації з ПДВ, шляхом відображення відповідної суми у рядку 20.1 декларації у наступному звітному періоді, яка буде подана у граничний строк та чи будуть застосовуватися штрафні санкції, передбачені ст. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань у встановлений строк?
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ст. 203 ПКУ (п. 200.2 ст. 200 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання з ПДВ, зазначену ним у податковій декларації впродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації (п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПКУ).
Сума самостійно обчисленого платником податку грошового зобов’язання, яку зазначено ним в податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до контролюючого органу вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, визначається як податковий борг (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
У разі несплати платником в граничний термін узгодженої суми податкових зобов’язань з ПДВ за податковою декларацією, така сума набуває статусу податкового боргу.
Якщо за результатами звітного (податкового) періоду виникає від’ємне значення суми ПДВ, розраховане згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1. 3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації (п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 ПКУ).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 сума від’ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу, який виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.
Сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 8 таблиці 1 (Д2) (додаток 2).
Отже, у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Разом з цим, у разі наявності у складі податкового боргу, який обліковується в ІКП станом на 1 число інших сум узгоджених грошових зобов’язань, то відповідно до вимог п. 87.9 ст. 87 ПКУ погашення таких сум грошових зобов’язань відбуватиметься згідно з черговістю виникнення такого податкового боргу.
Тобто, зарахування суми, яка була вказана у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ у рахунок зменшення податкового боргу з ПДВ в ІКП проводиться у граничний день подання податкової декларації з ПДВ виключно для погашення податкового боргу з ПДВ у такому порядку: у першу чергу – у рахунок основного платежу, у наступну чергу – у рахунок погашення штрафів, в останню чергу – у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
Нормою п. 124.1 ст. 124 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Зарахування від’ємного значення суми ПДВ у рахунок погашення податкового боргу здійснюється в останній день граничного строку подання податкової декларації з ПДВ та, при цьому, не змінює факту порушення платником податку строків сплати узгодженого грошового зобов’язання.
Таким чином, у разі якщо узгоджена сума грошового зобов’язання з ПДВ не була сплачена платником податку у строки, визначені ПКУ, та в подальшому погашена за рахунок від’ємного значення ПДВ, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 124 ПКУ, залежно від тривалості прострочення сплати такого грошового зобов’язання:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
 
 
Послуги перевезення, пов’язаного з підприємницькою діяльністю ФОПа на загальній системі оподаткування, сплачені благодійним фондом: чи виникає додаткове благо?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця (ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
У разі, якщо благодійним фондом у межах реалізації благодійної програми сплачено вартість послуг перевезення, пов’язаного з підприємницькою діяльністю ФОПа на загальній системі загальний оподатковуваний, дохід у вигляді додаткового блага на таку суму у ФОПа не виникає.
 
 
Щодо нарахування штрафу при самостійному виправленні помилок по єдиному внеску
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Такими формами звітності для платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є:
для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, а також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – Податкова декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.11.2015 № 859 (далі – Декларація ПДФО) у складі якої формують за себе додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1);
для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої групи, – Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація ЄП), у складі якої формують за себе додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
Разом з цим недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464 (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Відповідно до ст. 25 Закону № 2464 визначено вичерпний перелік заходів стягнення та впливу за порушення законодавства з єдиного внеску.
Згідно з частиною другою ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
При цьому розрахунок здійснюється виходячи з того, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята ст. 25 Закону № 2464).
Така інформація заповнюється у рядку 27 розд. VІ «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» (далі – розд. ІV) Декларації ПДФО та у рядку 5 розд. 10 «Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (далі – розд. 10) Додатка 1 до Декларації ЄП.
Водночас обов’язку щодо самостійного визначення платником штрафних санкцій у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків Законом № 2464 не передбачено.
У зв’язку з цим, у розд. VІ Декларації ПДФО та розд. 10 Додатка 1 до Декларації ЄП не передбачено заповнення платником сум штрафу по єдиному внеску у зв’язку із самостійним виправленням помилок.
При цьому, відповідно до пп. 2 та 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 контролюючий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум;
за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого єдиного внеску.
У такому випадку контролюючим органом відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція) складаються:
рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційно-комунікаційної системи) – додаток 12 до Інструкції;
рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску) – додаток 13 до Інструкції.
 
 
Складання платником ПДВ податкових накладних за однією датою з однаковим порядковим номером не допускається
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що порядковий номер податкової накладної є одним з обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Згідно з п. 6 Порядку № 1307, порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:
- у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;
- у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код, що передбачає здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, або код, що передбачає здійснення платником податку на додану вартість, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.
У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду. 
Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.
Порядковий номер податкової накладної не може починатися на «0».
Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
 
 
Зазначення ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи у податковій декларації коду за КАТОТТГ
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з абзацом сьомим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку четвертої групи подають відповідно до абзаців другого і п’ятого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ:
загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – податкова декларація) на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 2 до Декларації для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку четвертої групи передбачено:
вперше подання Декларації з метою визначення ставки єдиного податку на поточний рік з обов’язковим зазначенням в рядку 1 загальної частини податкової декларації трьох відміток одночасно «Загальна», «Звітна», «Довідково» («Загальна нова», «Звітна нова» та «Довідково») – протягом 20 календарних днів з дня подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. При цьому ця Декларація з відмітками «Загальна», «Звітна», «Довідково» («Загальна нова», «Звітна нова» та «Довідково») подається з Додатком 1 до цієї податкової декларації, який є невід’ємною частиною Декларації. Додаток 2 для фізичних осіб – підприємців, які вперше подають Декларацію, не подається;
подання Декларації за підсумками звітного (податкового) періоду з обов’язковим зазначенням в рядку 1 загальної частини Декларації двох відміток одночасно «Загальна», «Звітна» («Загальна нова», «Звітна нова») не пізніше 20 лютого поточного року з визначенням податкових зобов’язань по єдиному податку та зобов’язань по єдиному внеску за податковий (звітний) період та з розрахунком ставок по єдиному податку на поточний рік. При цьому така Декларація подається з Додатком 1 та з Додатком 2 до цієї Декларації відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які є невід’ємною частиною цієї Декларації.
При заповненні Декларації використовується Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ).
Згідно з додатком до КАТОТТГ для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, область, місто, що має спеціальний статус;
2. «Другий рівень» – район в Автономній Республіці Крим, області;
3. «Третій рівень» – територіальна громада;
4. «Четвертий рівень» – місто, селище, село (населений пункт);
5. «Додатковий рівень» – район у місті (у тому числі в місті, що має спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де:
«O» – Автономна Республіка Крим, область;
«K» – місто, що має спеціальний статус;
«P» – район в Автономній Республіці Крим, області;
«H» – територіальна громада (прикметникова частина назви територіальної громади);
«M» – місто;
«X» – селище;
«C» – село;
«B» – район у місті.
Згідно з приміткою 9 до Декларації, зокрема, при поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної Декларації у рядку 8 її загальної частини заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).
З урахуванням примітки 9 до Декларації фізичною особою – підприємцем в рядку 8 загальної частини Декларації зазначається код територіальної громади за КАТОТТГ, на території якої знаходиться орган ДПС, в якому платник перебуває на податковому обліку (основне місце), тобто код третього рівня за КАТОТТГ. При цьому тип Декларації зазначається відповідно з приміткою 2 до неї.
 
 
Про термін, в який СГ зобов’язаний здійснити чергову сплату за надану ліцензію та подати заяву про внесення такого платежу за отриману ліцензію
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до частини третьої ст. 54 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) орган ліцензування автоматично формує та направляє суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомлення про:
необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності – за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;
дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, – за дев’ять днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію (частина перша ст. 54 Закону № 3817).
Відповідно до частини сьомої ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Форми заяв, зокрема, про внесення чергового платежу за отриману ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення Єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовується в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
Згідно з ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
З урахуванням викладеного, суб’єкт зобов’язаний забезпечити чергову сплату за надану ліцензію та подання заяви про внесення чергового платежу за отриману ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду дії такої ліцензії.
Заява про внесення чергового платежу за отриману ліцензію опрацьовуються органом ліцензування у строк не більше одного місяця із дня її надходження.
 
 
Щодо відповідальності осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за несвоєчасну сплату/перерахування єдиного внеску за певних умов
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи застосовується відповідальність до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якщо за наслідками звітного кварталу ними сплачено єдиний внесок в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць, у якому отримано дохід (прибуток), але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, інформує.
Відповідно до положень п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (і змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік собою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в Податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
При цьому, зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Суми єдиного внеску, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються особами, які провадять незалежну професійну діяльність, при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік згідно з даними, зазначеними у Декларації, що формується платником на підставі даних Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Отже, для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за кожен місяць такого кварталу, у якому отримано дохід (прибуток).
Нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено єдиний внесок в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць, у якому отримано прибуток, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Типової форми.
 
 
До ваги платників: нова УПК щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 04.03.2026 № 133 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію (УПК) щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом.
З вищезазначеною УПК можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii
 
 
Трудовий договір – регулятор відносин між працівником і роботодавцем
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)  нагадує, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем.
Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.
Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язкув електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі. 
У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.
Наголошуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Акцентуємо, що своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука соціальних гарантій найманого працівника і фінансової стабільності бізнесу.
 
 
«TAX Control» на захисті доброчесного бізнесу
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (далі – НСД) схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Важливим аспектом виконання завдань, визначених НСД для податкової служби, є створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Так, у листопаді 2025 року Державною податковою службою України впроваджено новий цифровий сервіс – «TAX Control».
«TAX Control» - це дієвий інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Зазначений сервіс  дозволяє абсолютно кожному громадянину долучитись до боротьби з тінню та подати повідомлення про порушення податкового законодавства, зокрема:
- невидачу фіскального чека,
- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції,
- відмову прийняти картку,
- роботу без державної реєстрації,
- неоформлення працівників.
Повідомлення можна подати на вебпорталі ДПС, натиснувши на віджет «TAX Control» та заповнивши необхідні поля. Після подання повідомлення інформація надходить до ДПС для подальшої обробки. Відомості аналізуються та використовуються при  організації перевірки конкретного бізнесу. Вся персональна інформація заявника захищена, не передається третім особам та використовується виключно для розгляду повідомлення.
Цифровий сервіс TAX Control – це зручний спосіб повідомити про недоброчесний бізнес. Кожне повідомлення допомагає зробити економіку прозорою, а правила гри бізнесу – рівними для всіх.
ДПС продовжує роботу над удосконаленням цифрових сервісів та посиленням довіри громадськості до податкових органів.
З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» (https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області