Навіщо державі ПДВ з малого бізнесу

Питання реформування податку на додану вартість для малого бізнесу стало однією з найгарячіших тем економічних дискусій 2026 року. В основі дискусії – ініціатива Міністерства фінансів щодо різкого зниження порогу обов"язкової реєстрації платником ПДВ, до 1 млн грн, для всіх суб"єктів господарювання, включаючи тих, хто працює за спрощеною системою оподаткування.
Кілька днів тому прем"єр-міністр зазначила, що поріг з ПДВ може бути підвищений до 4 млн грн, наразі тривають перемовини з МВФ. Головним аргументом ініціаторів проєкту є необхідність гармонізації українського законодавства з нормами ЄС.
Проте детальний аналіз світового досвіду свідчить, що пропоновані зміни можуть бути значно жорсткішими за середньоєвропейські стандарти та ігнорують критичні відмінності в адмініструванні податків. Світовий досвід Питання встановлення порогу реєстрації платником ПДВ є ключовим інструментом державної політики в усьому світі.
Замість того, щоб обтяжувати малий бізнес складною звітністю, більшість країн прагнуть створити "безоплатну зону" для мікропідприємців, де вони можуть розвиватися без надмірного фіскального тиску. Попри прагнення до гармонізації, країни ЄС демонструють значну варіативність у визначенні порогів, що залежить від рівня розвитку та структури малого бізнесу. Франція застосовує багаторівневу систему.
Для торгівлі поріг становить 85 тис.
євро з можливими допусками до 91,9 тис.
євро, для сфери послуг – 37,5 тис.
євро.
Це дозволяє диференціювати навантаження залежно від маржинальності бізнесу. Ірландія встановила поріг 80 тис.
євро для товарів і 40 тис.
євро для послуг.
Чехія у 2023 році зробила радикальний крок, подвоївши поріг реєстрації з 1 млн до 2 млн чеських крон (80 тис.
євро), щоб зменшити адміністративний тягар бізнесу. Польша має три ставки ПДВ: стандартна – 23%, знижена – 8%, пільгові – 5% і 0% (для певних медичних і транскордонних послуг).
Поріг реєстрації платником цього податку становив 200 тис.
злотих (47 тис.
євро), а з 1 січня 2026 року цей поріг збільшили до 240 тис.
злотих річного обороту (близько 56 тис.
євро). Глобальна практика показує, що низькі пороги реєстрації ПДВ характерні для країн з низьким рівнем цифровізації або специфічними фіскальними викликами. Високі пороги, понад 75 тис.
дол., діють у Великій Британії, Швейцарії, Японії, Сінгапурі, Австралії.
Ці країни свідомо встановлюють високий поріг заради стимулювання підприємництва та зменшення витрат на податковий контроль. Середні пороги, 40-60 тис.
дол., встановлені в Естонії, Литві, Польщі, Словаччині, Хорватії, Люксембурзі, Болгарії.
Низькі пороги, менше 20 тис.
дол., діють у Мексиці і Туреччині.
Досвід цих країн показує високий рівень ухилення від сплати податків через дроблення бізнесу, що є прямим наслідком низького порогу. Висновки міжнародних організацій Міжнародні інституції у звітах щодо сталого розвитку (Sustainable Development Goals) та податкової політики наголошують на таких аспектах. Фахівці ООН пишуть, що надмірне податкове адміністрування – критичний бар"єр для інклюзивного економічного зростання.
У висхідних країнах високі пороги ПДВ сприяють самозайнятості осіб.
Низькі пороги стають причиною "пастки бідності", коли бізнес свідомо зупиняє ріст, щоб не переходити на складну систему обліку. Організація економічного співробітництва та розвитку зазначає, що витрати податкових органів на збір ПДВ з мікробізнесу часто перевищують самі надходження.
ОЕСР рекомендує встановлювати поріг на рівні, який відсікає найменш прибуткові підприємства, дозволяючи податківцям зосередитися на великих платниках (правило Парето: 20% платників дають 80% бюджету). Українська проблематика Світовий тренд полягає в спрощенні, а не ускладненні.
Жодна успішна країна не розглядає зниження порогу ПДВ як ефективний метод боротьби з "тінню".
Навпаки, досвід країн ЄС, зокрема Польщі та Чехії, демонструє, що підвищення лімітів оздоровлює бізнес-клімат та підвищує довіру між державою та підприємцями. Основна проблема переходу на ПДВ для українських підприємців полягає не в додатковому податку, а саме в адмініструванні.
Згідно з аналітичними даними, українська система адміністрування податків є однією з найскладніших у Євразії. Читайте також Великий прекрасний податковий закон.
Що хочуть проголосувати в Раді в обмін на гроші від МВФ Якщо в ЄС підприємець витрачає на податкову звітність у середньому 200-300 годин на рік, то в Україні цей показник сягає 595 годин (дані Світового банку).
Реєстрація платником ПДВ автоматично змушує малого підприємця наймати професійного бухгалтера, що стає значною статтею витрат для малого бізнесу. Україна має унікально жорстку систему відповідальності для платників ПДВ: блокування податкових накладних.
Цей інструмент не має аналогів у ЄС.
Він може паралізувати роботу підприємства на місяці і передбачає штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних або помилки у звітності до 100% від суми податку.
У ЄС штрафи зазвичай стимулюють малий бізнес, а не карають його. За розрахунками аналітичних центрів, запропоновані Мінфіном зміни зачеплять 660 тис.
суб"єктів господарювання і завдадуть їм непродуктивних витрат на 61-115 млрд грн на рік.
Крім додаткових витрат, проєкт матиме й інші наслідки. Перший – збільшення дроблення і тінізація.
Підприємці, для яких адміністрування ПДВ стане надто дорогим або ризикованим, або штучно занижуватимуть доходи, або переходитимуть в нелегальну площину, або відкриватимуть додатковий ФОП. Другий – корупційні ризики.
Розширення кола платників ПДВ на сотні тисяч осіб створить надмірне навантаження на податківців і збільшить корупційні ризики. Яка модель оптимальна Шлях до Євросоюзу – це не лише виконання формальних вимог стосовно податків, а й створення сприятливого середовища для зростання бізнесу.
У рік вступу України до ЄС поріг обов"язкової реєстрації платником ПДВ, відповідно до директиви ЄС, доцільно встановити на рівні, не нижчому за 85 тис.
євро. Для боротьби із схемами, які використовують спрощену систему, необхідно: – провести ключові реформи в ДМС, ДПС, фінмоніторингу, БЕБ і перезавантажити ДМС та ДПС комісіями з вирішальним голосом міжнародних експертів; – законодавчо закріпити критерії та фінансову відповідальність за "дроблення бізнесу", зосередивши санкції на організаторах схем, а не на окремих ФОПах; – обмежити схему "ФОП замість наймання", ввести критерії трудових відносин; – підняти поріг реєстрації ПДВ до 85 тис.
євро для загальної системи, зменшити штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Україна має унікальний шанс впровадити найкращі євросоюзівські практики, що підтримують розвиток підприємництва, а не копіювати обмежувальні заходи, які можуть стати критичними для економіки в стані відновлення.