FirePoint, морський порт та титанові активи – хто має проводити скринінг прямих іноземних інвестицій?

В лютому парламентський комітет з питань економічного розвитку взявся за доопрацювання проєкту закону "Про скринінг прямих іноземних інвестицій".
Оновлена версія проєкту має бути підтримана комітетом, пройти два читання в сесійній залі, і після підпису президента набере чинності через певний період – наразі пропонується шість місяців, протягом яких уряд має розробити необхідні підзаконні акти. Тобто у найоптимістичнішому випадку скринінг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) відповідно до закону розпочнеться не раніше, ніж наприкінці 2026 року.
Згідно з робочою версією законопроєкту, ключовим органом в системі скринінгу ПІІ має стати Міністерство економіки. Але як не допускати в Україну корозійний капітал до набрання чинності закону, за який не проголосували навіть у першому читанні? Для цього 28 січня уряд ухвалив постанову "Про утворення міжвідомчої комісії з питань скринінгу прямих іноземних інвестицій".
Документ чітко зазначає: вона є тимчасовим консультативно-дорадчим органом уряду. Читайте також Навіщо Україні потрібен скринінг інвестицій? Вочевидь, робота комісії планується на період до вступу в силу майбутнього закону про скринінг ПІІ, хоч це прямо і не зазначено в документі.
Очолити комісію мають співголови: міністр економіки та заступник секретаря РНБО. Не варто думати, що продовження війни зменшує апетит інвесторів до нуля.
Попри очевидно вищі ризики, інвестори все частіше придивляються до України – як через очікування завершення війни, так і з огляду на колосальну потребу у повоєнній відбудові. Які інвестиції може розглянути комісія у 2026 році 30 грудня 2025 року до Антимонопольного комітету надійшла заявка на купівлю 30% української defence-tech компанії "Фаєр Поінт" за 760 млн дол.
Покупцем виступає EDGE Group (ОАЕ), заснований у 2015 році, який об"єднує 35 компаній у військовому та цивільному секторах. Занепокоєння викликають спільні проєкти групи з "Ростехом" та "Вертольоти московії". Україна шукає інвестора для публічно-приватного партнерства для двох терміналів порту "Чорноморськ".
Строк подання документів для проведення моніторингу подовжено до 4 березня, а кінцевою датою подання заявок визначено 22 березня. Проєктна документація в умовах відсутності визначеної законом процедури скринінгу інвестицій вказує, що реалізація проєкту зумовлює потребу "у проведенні всеохопного та системного моніторингу наявних або потенційних загроз національній безпеці України", а потенційний інвестор має погодитися на "моніторинг щодо участі заявника в конкурентному діалозі", а також сприятиме проведенню такого моніторингу. У січні австралійська компанія European Lithium повідомила про придбання 100% Velta Holding.
Остання зареєстрована в США, але має українських бенефіціарів та титанові активи в Україні.
Висока ціна на електроенергію завела компанію у великі збитки і фактично схилила власників до продажу компанії. Читайте також Скринінг інвестицій: п"ять критичних висновків Це три дуже різні кейси – купівля іноземною компанією українського активу, вибір концесіонера на державне підприємство та угода двох міжнародних компаній, одна з яких має українських власників та володіє активами в Україні. Закон про скринінг інвестицій має пропонувати зрозумілі і ефективні процедури для кожного з цих випадків. Існує набагато більше можливих ситуацій, в яких для зменшення ризиків національній безпеці доцільно проводити скринінг інвестицій.
Але при цьому важливо пам’ятати два ключові принципи. Перший: скринінг – не єдиний механізм забезпечення економічної безпеки, і він не має дублювати функції інших механізмів.
І другий – Україна потребує сотень мільярдів доларів інвестицій на відбудову, а тому цілком слушне бажання захиститися від корозійного капіталу не повинно мати наслідком складні бюрократичні процедури і "шлагбауми" для доброчесних інвесторів. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Матеріал представляє позицію автора і не обов"язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження".