Безбар’єрний ринок праці: Мінекономіки представлено програму підтримки людей 50+

| Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації 26 лютого під головуванням Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та за участі Першої леді Олени Зеленської відбулося перше в цьому році засідання Ради безбар’єрності – постійного майданчика для формування системних рішень у сфері рівних можливостей.
У заході взяли участь члени Ради безбар’єрності, зокрема, урядовці, серед яких заступник Міністра економіки довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, голови профільних комітетів Верховної Ради України, представники ООН та Ради Європи, начальники ОВА, голови громад і громадські діячі. Засідання модерувала Радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.
«За п’ять років у темі безбар’єрності було пройдено багато. Від перших кроків, перших дискусій на цю тему, коли для багатьох вона розкрилася ширше, ніж тема про людей з інвалідністю, і до сьогоднішнього етапу, на якому кожне міністерство реалізує власний проєкт безбар’єрності. Загалом – 25 проєктів, які охоплюють усі сфери суспільного життя», – наголосила перша леді Олена Зеленська.
Прем’єр-міністр підкреслила, що формат Ради став дієвим інструментом формування нових політик і рішень, завдяки яким безбар’єрність має бути не лише зафіксована у звітах, а відчутна у повсякденному житті кожної людини.
«Безбар’єрність – це принцип, у центрі якого людина та її інтереси. Напередодні Уряд ухвалив низку рішень, які роблять середовище в Україні безбар’єрним для всіх громадян. Ці кроки – продовження системної політики в межах Національної стратегії безбар’єрності, яку реалізують всі урядові міністерства. Безбар’єрність має стати стандартом у всіх сферах життя. Рівні можливості і повага до кожної людини є основою сильної і справедливої держави», – зазначила Юлія Свириденко. 
Під час засідання керівники міністерств та відомств презентували флагманські ініціативи на виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. Їхня мета – формування комфортного, доступного й інклюзивного середовища для всіх громадян.
Тарас Висоцький представив проєкт Мінекономіки «Досвід має значення». Його реалізація передбачає підтримку людей старшого віку на ринку праці, адаптацію робочих місць для осіб з інвалідністю, гнучкі графіки роботи та розширення компенсацій роботодавцям. Також впровадження європейських підходів до зайнятості людей старшого віку.
Заступник Міністра наголосив, що український ринок праці сьогодні одночасно стикається з кадровим дефіцитом і віковим дисбалансом, тоді як фахівці віком 50+ часто залишаються поза процесами найму через стереотипи та відсутність адаптованих моделей працевлаштування. Водночас ця аудиторія має значний професійний досвід, мотивацію та готовність працювати.
Програма покликана сформувати культуру дорослого найму. Вона передбачає комплексну підготовку кандидатів 50+ до працевлаштування: навчальні тренінги, допомогу з підготовкою резюме, підготовку до співбесід, проведення швидких зустрічей із роботодавцями, а також короткострокове стажування тривалістю до 10 днів.
Пілотна реалізація запланована на 2026 рік із подальшим масштабуванням на національному рівні. Очікується формування пулу роботодавців, які протестують нову модель дорослого найму, а також створення ефективних HR-інструментів швидкого підбору кадрів. Серед цільових показників пілоту - залучення до 500 роботодавців, забезпечення щонайменше 1 300 працевлаштувань і широке інформаційне охоплення теми дорослого найму.
«Безбар’єрний ринок праці – це коли вік не є обмеженням для людини, яка має знання, досвід і мотивацію працювати. Сьогодні українська економіка потребує кадрів, і ми маємо використовувати весь наявний людський потенціал. Саме тому наше завдання зробити дорослий найм новою нормальною практикою для українського бізнесу», – зазначив Тарас Висоцький.
Олена Зеленська повідомила, що вже наступного тижня відбудеться презентація Державного стандарту коректної, безбар’єрної мови – ще одного системного кроку до формування культури поваги та інклюзивної комунікації в суспільстві.
Безбар’єрність в умовах повномасштабної війни та відбудови країни – це не формальність, а базовий принцип змін, який впроваджується для людей і разом з людьми. 
Довідково: 
Ініціатива створення безбар’єрного суспільства започаткована у 2020 році Першою леді України Оленою Зеленською, коли розпочалася «Велика розмова про безбар’єрність».
У 2021 році Уряд затвердив Національну стратегію створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, що стала основою державної політики інклюзивності.
Стратегія охоплює 6 напрямів безбар’єрності: фізична, інформаційна, освітня, економічна, суспільно-громадянська, соціальна. 
Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року було прийнято з ініціативи Олени Зеленської. Сьогодні її реалізація об’єднує всі гілки влади та міжнародних партнерів задля створення рівних можливостей і гідних умов життя для кожного і кожної.