Дві реальності: чиї доходи за чотири роки зросли, а чиї – упали

24 лютого 2026 року Україна увійшла в п"ятий рік великої війни з іншою соціальною географією.
Війна перекроїла і лінію кордону, і лінію доходів.
Змінила те, як люди заробляють, витрачають і планують життя. Якщо прибрати інфляційний "шум" (за чотири роки ціни в середньому зросли в 1,6 разу), то в більшості громадян доходи зросли.
Проте цей виграш розподілився нерівномірно, а його джерела мають військову природу. Доходи частини людей підняли державні видатки на оборону, дефіцит кадрів і зміна структури бізнесу.
Тим часом інша частина країни скорочувала споживання.
Саме ця асиметрія стала головною соціальною рисою чотирьох років війни. Реальне зростання доходів, підтверджене статистикою, торкнулося 5 млн людей.
На перший погляд, це великий прошарок населення, який міг підтримати попит і малий бізнес.
Проте паралельно існують громадяни, реальна купівельна спроможність яких скоротилася.
Таких близько 12 млн.
Стосовно 14 млн осіб з підконтрольної території не вдалося знайти достовірних джерел інформації. Коли тих, хто програв, більше, ніж тих, чиї доходи виросли, економіка отримує нервовий і нерівномірний попит: десь – черги в кафе, а десь – порожні ринки. Як за чотири роки змінилися реальні доходи .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/c133088d87a98187@395.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-c56f0d6d")); }); Міжнародні оцінки дають схожу картину.
За підрахунками Світового банку, "коефіцієнт Джині" для України, яким вимірюють показник нерівності доходів населення (0 – повна рівність, 1 – абсолютна нерівність, коли весь дохід зосереджений в однієї людини), зріс з 0,25 до війни до 0,5 у 2025 році.
Тобто розрив між найбіднішими і найбагатшими за роки великої війни подвоївся. Схожий сигнал дає дашборд Monobank.
Так, частка витрат на продукти несподівано знизилася з 33,8% у 2021 році до 28,6% у 2025-му, а частки кафе та розваг у витратах зросли на два відсоткові пункти.
Це може відображати поведінку більш забезпечених власників карток і підсилює тезу про зростання нерівності. Читайте також Через війну та міграцію бракує робітників.
У Києві – найгірше Найбільший приріст доходу війна принесла військовим.
У реальному вимірі дохід цієї групи громадян зріс на 174% внаслідок свідомого бюджетного пріоритету держави.
Разом з цим зросла і їхня чисельність, тому "військові" гроші стали одним з головних моторів локального споживання в тилу. Далі за приростом доходів розташувалися представники цивільної (переважно приватної) економіки з помірним реальним плюсом.
В ІТ, телекомі, торгівлі, переробній промисловості, будівництві, фінансах та частині сервісів доходи зросли, бо бізнес конкурував за працівників в умовах дефіциту людей. Частину приросту дали бюджетні рішення, частину – оборонна логістика, частину – міграція робочої сили між регіонами.
Загалом можна констатувати, що приватний сектор адаптувався до нових умов життя й роботи під час війни. У бюджетній сфері все інакше.
В освіті, медицині, культурі і спорті реальні доходи впали.
У цих сегментах номінальне зростання зарплат не встигало за цінами. Це важливо не лише для статистики, а й для якості людського капіталу.
Коли базові суспільні послуги програють інфляції, країна накопичує кадровий ризик. Упали доходи і в пенсіонерів – осіб з невеликою фінансовою подушкою, особливо 10% тих, хто отримує мінімальну пенсію.
Війна підсвітила стару проблему: найменш гнучкі доходи першими програють інфляції. Читайте також Зарплата у чиновників зростає швидше, ніж в інших.
Що відбувається? Окрема історія – у підприємців.
Кількість активних ФОПів зросла, як і їхні номінальні доходи: до 46 тис.
грн проти 29 тис.
грн у 2021 році.
Проте після поправки на інфляцію реальна динаміка сегмента майже нульова. Війна змінила не лише доходи, а й структуру економіки.
Не враховуючи гігантської групи неактивних і неформально зайнятих (14 млн), чисельність працівників у цивільних галузях скоротилася.
Бізнес почав працювати меншими командами. Частина виробництв втратила людей через мобілізацію та міграцію, частина – ринки збуту або безпечну логістику.
Виникла нова структура: менше людей, дорожча праця, вища залежність від держвидатків і військового циклу. Як змінився чисельний склад груп .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/c133088d87a98187@395.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis2") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis2-c56f0d6d")); }); Методологія Суми скориговані на інфляцію.
Доходи 2021 року переведені в ціни кінця 2025 року за накопиченим індексом споживчих цін і порівнювалися грудень до грудня.
За чотири роки ціни зросли в 1,6 разу.
"Реальна зміна доходу" в цьому тексті – не номінальний плюс у гривні, а зміна середньої купівельної спроможності. Інформація взята з відкритих державних і публічних джерел.
Зарплати і зайнятість за секторами – дані Держстату, розподіл пенсій – дані Пенсійного фонду, зареєстроване безробіття – дані Держслужби зайнятості, стипендії студентів – дані з профільних офіційних рішень, число активних ФОПів – дані Opendatabot. Через брак повних даних щодо військових використана експертна оцінка.
Там, де держава не дає порівнюваних показників, застосовані припущення.
Найбільше це стосується великої групи "інші" (неформально зайняті й неактивні громадяни), яка була підрахована як залишок населення після всіх відомих категорій.