16+: як світ захищає дітей від соцмереж і чи підтримає тренд Україна

У листопаді 2024 року Австралія першою у світі заборонила дітям до 16 років користуватися соцмережами, посилаючись на дослідження про їх небезпеку для незрілої психіки підлітків.
Відповідний закон набув чинності у грудні 2025 року. Після цього, на тлі боротьби з митами Трампа та американськими платформами, австралійський тренд почали поступово підхоплювати й країни Євросоюзу. Питання небезпеки соцмереж, зважаючи на п"ятий рік великої війни, актуальне і для України – особливо з урахуванням використання спецслужбами московія TikTok і Telegram для фейків, ІПСО, вербування українців (у тому числі й підлітків) для терактів, диверсій, підпалів автівок військових та коригування ракетних ударів. Дискусії щодо доцільності блокування чи обмеження Telegram тривають не перший рік.
З одного боку, про його небезпеку неодноразово заявляли в СБУ, ГУР, МВС та Головному управлінні РЕБ, з іншого – для операцій проти ворога месенджер використовують ЗСУ. Не можна ігнорувати й той факт, що Telegram дуже популярний в Україні: у 2025 році нарахували понад 120 тис.
активних каналів, а кількість підписників за чотири роки зросла майже всемеро – до 433 млн. На зустрічі зі студентами, після спроби ліквідації незалежності НАБУ і САП влітку 2025 року, вже ексголова Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак стверджував, що 80% українських військових нібито "категорично проти заборони Telegram", але ніяких доказів своїм словам не надав. Небажання "вирішувати питання Telegram" може мати прозаїчне пояснення: від афілійованих з владою анонімних каналів, які або замовчують чутливі для ОП питання, або медійно атакують опонентів, до інформаційних кампаній з дискредитації бізнесу.
Telegram в Україні зараз – не просто месенджер, а поле битви за думки людей, особливо у контексті ймовірних виборів. Чому світ почав "банити" соцмережі для дітей і чому це може не спрацювати? Чи буде Україна обмежувати Telegram після терактів у Львові та Миколаєві? І як цьому може завадити потенційна передвиборча гонка? Австралійський прецедент Австралія першою у світі узаконила вікове обмеження на соцмережі через занепокоєння їхнім впливом на психічне здоров"я молоді.
Великі платформи зобов"язані запобігати створенню акаунтів користувачами віком до 16 років та деактивувати їх існуючі профілі.
За недотримання вимог компаніям загрожують штрафи до 50 млн австралійських доларів (33 млн дол.).
Урядову ініціативу підтримали 77% австралійців. Наразі до переліку платформ, які підпадають під дію закону, входять Facebook, Instagram, Snapchat, Threads, TikTok, X, YouTube, Reddit та стримінгові платформи Kick і Twitch.
Тестування методів впровадження "бану" стартувало на початку 2025-го, а повноцінно заборона запрацювала з 10 грудня. Одним із головних аргументів на користь таких заходів став звіт головного хірурга США у 2023 році Вівека Мерті.
Він повідомив, що соцмережі погіршують кризу психічного здоров"я молоді, особливо – дівчат-підлітків. Читайте також Останні дні соцмереж.
Як штучний інтелект ламає інтернет Але не всі вчені згодні з такими висновками та наводять контраргументи – зокрема, що зростання рівня тривожності та психологічних проблем у дітей почалося задовго до масового поширення інтернету, а використання соцмереж може призводити до різних наслідків: у когось – підвищуючи нездорову заздрість, а у когось навпаки – розширюючи світогляд та знижуючи депресію. Безпеці неповнолітніх у соцмережах присвячено безліч наукових праць.
Одне з наймасштабніших досліджень провели британці: вчені з Кембриджа та Оксфорда намагалися зрозуміти, чи впливає активність у мережі на майбутнє щастя людини, і навпаки – чи впливає рівень щастя на те, скільки часу людина проводить на платформах. Аналіз даних десятків тисяч учасників показав, що в цілому зв"язок слабкий, але в певні періоди життя соцмережі та "задоволеність життям" справді пов"язані.
Найсильніше захоплення соцмережами впливає на юнаків у 14-15 і 19 років, а на дівчат – в 11-13 і 19 років. З аргументами австралійського уряду по забороні соцмереж для дітей погоджуються не всі Фото: Getty Images Австралійський уряд посилався на результати цього дослідження у своїх аргументах на підтримку заборони, але його автори звинуватили посадовців у неправильній інтерпретації висновків.
Вони наголошують – різні люди по-різному реагують на соцмережі, тому замість повної заборони потрібно застосовувати таргетовані заходи. З іншого боку, є й дослідження про те, що публікація селфі в Instagram сприяє розвитку почуття сорому за свою зовнішність у молоді, а перегляд відео блогерів посилює страх пропустити щось важливе (FOMO) і знижує соціальне благополуччя дітей. Водночас є й дані, що обмеження використання соцмереж до однієї години на день допомагає знизити тривожність, депресію і FOMO у людей 17-25 років, а також покращує їхній сон. Читайте також Сторіз чужого життя.
Як Facebook та Instagram відходять у минуле Незалежні організації, такі як Австралійська комісія з прав людини та благодійний фонд Save the Children, висловили побоювання, що закон може порушити права підлітків.
Вони пропонували замість "бану" посилити відповідальність соцмереж за безпеку та інтегрувати навчання цифрової грамотності в шкільну програму. Водночас як з"ясували вчені з Гарвардської школи громадського здоров"я, соцмережі заробляють близько 11 млрд дол.
на рік на рекламі, спрямованій на користувачів віком до 18 років.
Тому технологічні компанії цілком очікувано розкритикували такі кроки австралійського уряду. У Meta, яка володіє Facebook і Instagram, ухвалення закону назвали поспішним та застерегли – реалізація вимог вимагатиме збору особистих даних всіх користувачів, що стане складним і витратним процесом.
Одіозний Ілон Маск, який володіє Х, заявив, що новий закон може стати способом контролю доступу до всього інтернету для австралійців.
А в Google визнали, що вимоги буде "надзвичайно складно" виконувати. Соцмережі заробляють близько 11 млрд дол.
на рік на рекламі, спрямованій на користувачів віком до 18 років Фото: Getty Images Прем"єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе відкинув критику, заявивши, що закон передбачає винятки для низки платформ, зокрема YouTube Kids, Google Classroom та WhatsApp.
Також він запевнив, що буде забезпечено суворий захист конфіденційності даних. Техногіганти, які заробляють мільярди на рекламі, таргетованій на неповнолітніх, очікувано критикують австралійський закон Фото: Getty Images Reddit першою з платформ оскаржила закон.
У позові компанія стверджує, що, навіть якщо суд визнає заборону законною, вона повинна бути звільнена від неї, оскільки не відповідає визначенню соцмережі.
"Ми є форумом, призначеним в першу чергу для дорослих, і у нас немає традиційних функцій соцмереж, які викликають нарікання уряду", – цитує позов ABC. Австралійські підлітки теж подали скаргу до Верховного суду країни з метою блокування закону. ЄС підхоплює ідею Ініціативу введення вікових обмежень на користування соціальними платформами в ЄС торік схвалила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, а Європарламент прямо запропонував заборону самостійного користування соцмережами та ШІ-асистентами до 16-річного віку.
На цьому тлі країни ЄС почали одна за одною рухатися у бік наслідування прикладу Австралії. Наприкінці січня законопроєкт про заборону соцмереж для дітей до 15 років схвалила нижня палата парламенту Франції.
Тепер за документ, мета якого – обмежити час, який підлітки проводять за екранами, та захистити їхнє психічне здоров"я, має проголосувати Сенат. Президент Емманюель Макрон уже закликав парламентарів прискорити процедуру, аби закон почав діяти з наступного навчального року.
"Бо мізки наших дітей не продаються.
Ні американським платформам, ні китайським мережам", – написав Макрон. Вчителька паризької школи збирає мобільні телефони учнів перед початком уроку Фото: Getty Images Законопроєктом передбачається, що з 1 вересня 2026 року нові акаунти на платформах, зокрема TikTok, Instagram і Snapchat, не зможуть реєструвати користувачі, молодші 15 років.
До кінця року сервіси зобов"язані деактивувати наявні акаунти, які не відповідають віковим вимогам.
Онлайн-енциклопедії й освітні ресурси не підпадають під заборону.
Також виняток – для мереж приватного обміну повідомленнями, таких як WhatsApp. Документ розширює і вже чинну заборону на використання смартфонів у школах на уроках – вона тепер охопить і старші навчальні заклади.
Вперше Франція ввела подібні обмеження у 2018 році. Парламент Португалії у лютому схвалив у першому читанні законопроєкт, який вимагає згоди батьків для доступу дітей віком 13-16 років до соцмереж.
Передбачається, що батьки будуть використовувати публічну систему Digital Mobile Key (DMK) для надання згоди.
Технологічні провайдери будуть зобов"язані впровадити систему перевірки віку, сумісну з DMK. Про наміри заборонити доступ до соцмереж неповнолітнім віком до 16 років оголосив і прем"єр Іспанії Педро Санчес.
Більше того, Мадрид ініціює розслідування проти X, Meta та TikTok через сексуалізовані зображення дітей, створені за допомогою ШІ. "Ці платформи підривають психічне здоров"я, гідність і права наших дітей.
Держава не може цього допустити.
Безкарність цих гігантів має закінчитися", – заявив Санчес. Суворі обмеження доступу до соцмереж для дітей до 15 років збирається запровадити і Данія.
У Копенгагені визнають: хоча багато платформ вже забороняють реєструватися користувачам молодше 13 років, а закон ЄС вимагає від техногігантів вживати заходів для захисту від онлайн-ризиків і небажаного контенту, близько 98% дітей до 13 років мають профілі принаймні в одній соцмережі. Читайте також Хочете зіпсувати майбутнє дитини? Публікуйте її фото в соцмережах.
Як злочинці за допомогою ШІ руйнують життя До аналогічного рішення наблизились Греція та Словенія. У січні про вивчення можливості заборони для неповнолітніх до 16 років за австралійським зразком оголосив прем"єр Великої Британії Кір Стармер.
Згодом він пообіцяв ухвалити закон, який би регулював доступ до соцмереж та використання чат-ботів з ШІ, протягом кількох місяців. Вікові обмеження розглядає й Ірландія: там уже розслідують діяльність ШІ-чатбота Grok через зображення сексуального характеру. Заборону соцмереж для дітей молодше 15 років підтримують у Фінляндії.
"Я дуже серйозно ставлюся до цього.
Екранний час безпосередньо пов"язаний з тим, наскільки молодь активно рухається і займається спортом", – заявив прем"єр Петтері Орпо. Відкритий до обмеження соцмереж і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, а його партія підтримала заборону платформ для "юзерів" до 14 років.
Опитування свідчать: 60% німців – за заборону соцмереж для дітей. Ідею підтримав і чеський прем"єр Андрей Бабіш.
"Я підтримую це, бо експерти, яких я знаю і яким довіряю, кажуть, що ці платформи дуже шкідливі для дітей", – заявив він.
Згодом перший віцепрем"єр-міністр уряду Карел Гавлічек уточнив, що відповідний законопроєкт можуть подати на розгляд уже цього року. 60% німців підтримують заборону соцмереж для дітей Фото: Getty Images Чи буде "бан" ефективним "Питання не в тому, чи можуть соцмережі зашкодити дітям, а в тому, чи є заборони ефективним способом підготувати їх до світу, який вони успадковують", – розмірковує епідеміолог і президент некомерційної організації охорони здоров"я Beaumont Foundation Браян Каструччі. За його словами, австралійський "бан" розглядає соцмережі як такі, що є шкідливими за своєю суттю, замість того, щоб з"ясувати, які функції та алгоритми створюють ризики і для кого саме.
"Це все одно, що звинувачувати фрукти у зростанні рівня діабету.
Проблеми ж не у фруктах – вони виникають як від того, що ми їмо, так і від того, як ця їжа обробляється, продається та споживається", – порівнює Каструччі. "Сама лише заборона соцмереж не врятує наших дітей.
Вони все одно залишаться маленькими "кіборгами", які виросли у давно гіперцифровому світі – назад дороги немає", – погоджується Ніколас Кара з Університету Квінсленда. Скептично ставиться до ефективності заборон і The Economist.
"Заборона може не спрацювати: підлітки в Австралії вже знаходять способи обійти "бан", зокрема, морщачи обличчя, щоб виглядати старшими при ідентифікації.
Та й однозначно визначити, що таке соцмережа, складно, адже Австралія не заборонила підліткам користуватися месенджерами типу WhatsApp або багатокористувацькими онлайн-іграми", – констатує видання. Обкладинка The Economist, присвячена забороні соцмереж – видання сумнівається, що "бан" спрацює Фото: The Economist Крім цього, самі лише заборони навряд чи зупинять кібербулінг, від якого страждає частина молоді.
Діти ж, які обходять блокування, можуть бути менш схильні повідомляти дорослим про те, що вони знайшли щось жахливе, боячись, що їх покарають. "Замість того, щоб підвищувати вікові обмеження, регулятори мають подвоїти зусилля, щоб зробити соцмережі більш придатними для неповнолітніх.
В ідеалі вони повинні змусити техногігантів надавати більше даних про те, як підлітки використовують їхні продукти, щоб повноцінно оцінити шкоду та знайти способи її запобігання.
Вони мають змусити платформи переглянути такі функції, як нескінченний скролінг та автоплей відео, які утримують дітей в мережі довше, ніж це є здоровим", – резюмує The Economist. Що з обмеженням соцмереж для дітей в Україні Серед ідей, які пропонуються, – віковий ценз 15+ із жорсткою верифікацією соцмережами віку (через "Дію" або BankID).
А також – можливість накладати штрафи на платформи, якщо ті, наприклад, дозволяють рекламу наркотиків чи вербування дітей (за прикладом Австралії). Крім цього, голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пропонує запровадити цифрову гігієну як окремий предмет у школах. Тим не менш, готового законопроєкту щодо потенційного обмеження соцмереж поки немає, визнав у розмові з ЕП Юрчишин.
"Але вже йдуть напрацювання, ми спілкуємося про це з колегами по парламенту та з депутатами з інших країн.
Ведемо комунікацію з батьками, громадським сектором, СБУ, ГУР та урядом", – каже нардеп. Ярослав Юрчишин пропонує віковий ценз 15+ із верифікацією соцмережами віку через "Дію" або BankID, але визнає – готового законопроєкту ще немає Фото: Getty Images Водночас міністр освіти Оксен Лісовий на питання щодо можливості заборони дітям в Україні реєструватися в соцмережах до 15-16 років відповів так: "Я думаю, що тут треба ранжувати соцмережі, їх зміст.
Батьки, безумовно, можуть і мусять дивитись за тим, куди ходять їхні діти". Чи з"явилась політична воля обмежувати Telegram Дискусії про необхідність заборони чи обмеження роботи Telegram точаться в Україні не один рік.
У вересні 2024-го ці розмови трансформувались у рішення Національного координаційного центру кібербезпеки (НКЦК) обмежити використання платформи у держорганах, військових формуваннях та на об"єктах критичної інфраструктури.
Виняток – якщо використання месенджера є частиною службових обов"язків. Доцільність такого кроку представники СБУ, Генштабу та ГУР тоді пояснили, зокрема, тим, що московія активно використовує месенджер для кібератак, розповсюдження фішингу та шкідливого ПЗ, встановлення геолокації користувачів та коригування ракетних ударів. Чи спрацювало це рішення? "Так, воно досить ефективне.
Наприклад, неможливо зайти в Telegram з держпристроїв (комп"ютерів, планшетів), перевірив особисто.
московіяни могли мати доступ до документообігу завдяки Telegram, але потрапити до нашої системи після блокування стало значно важче.
Адже таким чином ми відрізаємо їх від ключового інструменту комунікації", – каже Юрчишин. Читайте також Більше ніж просто месенджер: на що перетворився Telegram в Україні та чи зможе влада його заборонити? За його словами, низка держустанов, університетів, бізнесів та громадських організацій почали відмовлятись від комунікації через Telegram. Тоді ж, у 2024-му, у парламенті зареєстрували законопроєкт, який стосується не лише створення представництва Telegram в Україні, а й регуляції месенджера в цілому.
Але це питання "повністю заглохло".
Причина, за словами Юрчишина, незмінна – відсутність політичної волі на непопулярні рішення. "У профільному комітеті є доопрацьована версія цього законопроєкту.
Суть у тому, щоби він відповідав європейським стандартам, перш за все Digital Services Act", – каже нардеп.
Але і ця покращена версія "заглохла" через брак політичної волі, визнає він. "І це дивує.
Скільки вже було диверсій, скількох коригувальників затримали представники СБУ, скільки дітей загинули через бажання легкого заробітку і виготовлення саморобних вибухових пристроїв.
І незрозуміло, скільки ще смертей потрібно, аби з"явилася політична воля на обмеження соцмереж", – заявляє голова комітету. Читайте також Десятиліття збитковості не заважає йому зростати.
Хто фінансує Telegram? Водночас у разі ухвалення законопроєкту важко прогнозувати якусь адекватну комунікацію з боку саме Telegram, визнає депутат. "Ми як комітет з питань свободи слова, ЦПД РНБО, Мінкульт та інші відомства не раз пробували вийти на якийсь діалог із представниками засновника Telegram Дурова.
Результат – нульовий.
Ми як держава не раз виходили на зв"язок із різними платформами: Meta (Facebook, Instagram), Alphabet (Google, YouTube) та навіть ByteDance (Tiktok).
Усі бачать загрози російської дезінформації, а от Telegram чомусь не бачить", – резюмує Юрчишин. Після терактів у Львові та Миколаєві 22-23 лютого 2026 року дискусії щодо обмежень в роботі Telegram знову набули розголосу – президент Володимир Зеленський заявив, що московія завербувала виконавців нападу у Львові саме через Telegram. Наслідки теракту у Львові 22 лютого 2026 року.
московія завербувала виконавців через Telegram Фото: Getty Images А заступниця голови ОП Ірина Верещук запропонувала обмежити використання цієї соцмережі та інших анонімних каналів.
"Якщо для захисту життів наших людей та національної безпеки ми маємо обмежити можливості цих платформ, значить, ми маємо це зробити", – написала Верещук, продублювавши свій пост і в тому ж таки Telegram. Вкотре про необхідність врегулювання роботи Telegram заявили і в МВС та СБУ.
За словами голови МВС Ігоря Клименка, у відсотковому значенні випадків вербування людей до диверсій і терактів саме через цю платформу – "десь половина". "Закриття Телеграму – це питання не тільки до МВС чи СБУ.
На нього має дати відповідь і суспільство.
Заборонити повністю заборонене неможливо.
Обмежити його й забезпечити роботу правоохоронних органів, за якою ми можемо зменшити кількість терористичних злочинів, – про це треба говорити", – наголосив міністр. Чи свідчать ці заяви, що політична воля на конкретні рішення щодо Telegram все ж з"явилась? "Поки не чули позиції президента, тому зарано говорити про те, що політична воля вже з"явилася.
Якщо буде від нього доручення вирішити це питання – такі зміни відбудуться достатньо швидко", – вважає Юрчишин. Фактор виборів Telegram перетворився в Україні і на майданчик політичних баталій – за даними руху "Чесно", лише у 2023 році Telegram-канали вели 106 нардепів. Окремий сегмент – анонімні канали-мільйонники (часто – афілійовані з владою).
За гроші там лобіюються "потрібні" законопроєкти чи нарощується впізнаваність окремих політиків, або ж навпаки – запускаються кампанії "чорнухи" проти опонентів.
Такі канали – прибутковий бізнес: лише видалення одного політичного посту може коштувати 5-20 тис.
дол. Читайте також Telegram, Viber, WhatsApp, Signal — яким месенджерам можна довіряти "Останнім часом активізувались розмови про ймовірні вибори.
Я не надто вірю в реальні обмеження по Telegram, якщо справжній виборчий процес стартує в осяжній перспективі.
Скоріше навпаки – канали ще більше ряснітимуть "заказухою" та "чорнухою" з різних сторін, а "прайси", безумовно, зростатимуть", – каже на умовах анонімності один з учасників ринку Telegram-каналів. "Анонімні політичні Telegram-канали, так чи інакше пов"язані з владою, – ні для кого не секрет.
Якщо ми справді зайдемо у вибори, сумніваюсь, що влада рубатиме гілку, на якій сидить", – визнає ще один представник Telegram-ринку. Представники Telegram-ринку не надто вірять в обмеження, якщо чутки про вибори перетворяться на реальну електоральну гонку Фото: Getty Images Таким чином, підготовка до потенційних виборів може стати на заваді ефективним рішенням щодо обмежень Telegram. "Цього я й найбільше боюся, бо анонімні Telegram-канали стали найбільш доступним і зручним рупором влади.
Коли треба відбілити чиюсь репутацію – будуть це робити через анонімні помийки.
Коли потрібно щось замовчати або подати викривлену позицію (як під час спроб знищити незалежність НАБУ та САП) – теж будуть робити це через анонімні Telegram-канали", – визнає Юрчишин. Обмеження Telegram на фоні чуток про вибори – "справжній іспит влади на дорослість", резюмував він.