Блокчейн VS банки. Чому заборони не зменшують порушення

Світ змінюється не тоді, коли з"являються нові ідеї. Він змінюється тоді, коли суспільство міняє інструменти, якими ці ідеї реалізує. Колись мотика була технологічним проривом. Вона дозволяла людині обробляти землю ефективніше, ніж голими руками. Але сьогодні ніхто серйозно не пропонує будувати сучасне сільське господарство на мотиках. В економіці та фінансах ми, на жаль, часто робимо саме це. Банківська система як інструмент минулої епохи Традиційна банківська система — це продукт ХХ століття. Вона створювалась у світі, де держава була головним гарантом довіри, кордони — жорсткими, а фінансові потоки — повільними. Банки виконали важливу історичну роль.
Вони стали інфраструктурою індустріальної економіки.
Але сьогодні дедалі очевиднішими стають їхні обмеження: • повільні та дорогі транзакції; • надмірна кількість посередників; • залежність від політичних та адміністративних рішень. Це не питання "добре" чи "погано".
Це питання відповідності інструменту часу, в якому ми живемо. Чому технології без посередників мають підтримуватися Я вважаю, що технологія, яка дозволяє здійснювати транзакції без участі третіх осіб — насамперед банків — повинна підтримуватися, а не заборонятися. Мова не йде про хаос чи відмову від держави.
Мова йде про децентралізовані блокчейни, які: • працюють швидко; • мають низьку вартість транзакцій; • є комфортними для користувачів; • не залежать від довільної волі окремих інституцій або посадовців. Це не ідея.
Це технологічна еволюція, яка вже відбулася. Не всі блокчейни однакові Одна з ключових помилок у публічних дискусіях — сприймати блокчейн як щось однорідне. Я говорю саме про блокчейни третього покоління — технологічно зрілі децентралізовані мережі, які вирішують проблеми масштабованості, швидкості та вартості транзакцій.
Наприклад, Cardano або інші подібні системи. Це вже не експеримент.
Це повноцінна фінансова інфраструктура, здатна обслуговувати мільйони користувачів без банківського посередництва. Державні реєстри: логіка централізованої вразливості Особливо показовий приклад — державні реєстри, зокрема реєстри нерухомості. Сьогодні вони зберігаються у державних органах. Держава інвестує ресурси в їхній захист: кібербезпеку, резервні копії, контроль доступів. І це правильно.
Але будь-яка централізована система має фундаментальні ризики: • людський фактор; • внутрішні маніпуляції; • зовнішні кібератаки; • політичний або адміністративний тиск; • єдину точку відмови. Навіть найкраще захищений централізований реєстр може бути змінений або спотворений, якщо контроль над ним зосереджений у вузькому колі осіб. Децентралізований блокчейн як альтернатива реєстрам Децентралізований блокчейн пропонує іншу логіку. Він: • не зберігається в одному місці; • розподілений по всьому світу; • не контролюється одним органом; • захищений глобальним консенсусом. Кожна транзакція підтверджується тисячами або мільйонами незалежних учасників мережі.
Щоб змінити запис, потрібне не рішення чиновника, а злам усього механізму довіри, що практично неможливо. Практичний приклад: нерухомість Уявімо реєстр нерухомості, побудований на децентралізованому блокчейні. У такій системі: • право власності зафіксоване у вигляді незмінного запису; • історія об"єкта повністю прозора; • кожна операція фіксується назавжди. У результаті квартиру можна продати або придбати протягом кількох хвилин, без участі: • державних реєстраторів; • нотаріусів; • багаторівневих погоджень; • людського та корупційного факторів. Не тому, що ці інституції "погані", а тому що технологія вже здатна виконувати їхню функцію ефективніше. Що кажуть противники — і чому вони помиляються Опоненти часто стверджують, що блокчейн — це інструмент для криміналу, наркоторгівлі та відмивання грошей. Цей аргумент не новий.
Так колись говорили про інтернет, мобільний зв"язок і електронну пошту. Проблема не в технології. Проблема — у відсутності грамотного регулювання. Заборона — це подарунок злочинцям Якщо держава: • забороняє нову технологію; • ігнорує її існування; • або витісняє її в тінь, вона добровільно залишає цю технологію в руках криміналу. У такому разі чесні люди і бізнес не можуть нею користуватися, а держава втрачає будь-який вплив. Це не боротьба зі злочинністю.
Це втрата контролю. Єдино правильний підхід Правильна стратегія має дві складові. Перша — підтримка і легалізація нових технологій. Децентралізованими інструментами мають користуватися: • чесні громадяни; • легальний бізнес; • прозорі сервіси. Друга — підготовка держави. Не заборони, а освіта і професійна адаптація. Правоохоронців потрібно готувати в університетах, навчати технологіям блокчейну, фокусувати їхню роботу на конкретних порушниках закону, а не на забороні самої технології. Злочини вчиняють люди — не протоколи. Чому це особливо важливо для України Україна живе в умовах війни, валютних обмежень і інфляційних ризиків. У таких умовах фінансові та реєстраційні інструменти — це питання економічного й особистого суверенітету. Децентралізований блокчейн: • не скасовує державу; • не ліквідує банки; • не руйнує економіку. Він: • зменшує вразливість систем; • знижує транзакційні витрати; • обмежує надмірний контроль; • повертає людині пряме володіння своїми активами. Висновок Мотика і трактор можуть співіснувати.
Але лише один із них визначає майбутнє. Світ уже має інструменти, які: • швидші за бюрократію; • надійніші за централізовані бази даних; • чесніші за людський фактор. Питання лише в тому, чи готові ми будувати завтрашній день інструментами цифрової епохи, а не минулого століття.
Тому Україна повинна стати лідером таких сміливих рішень саме зараз, а не чекати, коли інші держави використають цю можливість першими.