ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
Швидко перевірити наявність податкового боргу можна через Електронний кабінет
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Перевірити нараховані податки та сплатити їх платники можуть через Електронний кабінет. 
Сервіси Електронного кабінету дозволяють фізичним особам у будь-який час переглядати свої податкові зобов’язання та здійснювати платежі у кілька кліків.
Увійти до Електронного кабінету можна за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. 
Доступ до приватної частини сервісу здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
У приватній частині Електронного кабінету достатньо обрати меню «Стан розрахунків з бюджетом», в якому відображається актуальна інформація про ваші особові рахунки станом на дату звернення – окремо за кожним податком, збором чи іншим платежем, із зазначенням відповідних бюджетних рахунків.
Сервіс надає можливість швидко перевірити, зокрема наявність податкового боргу, а отже – вчасно виконати свої податкові обов’язки.  
Для фізичних осіб передбачена можливість зручної онлайн-оплати податків і зборів після ідентифікації через платіжну систему – за допомогою банківської картки або QR-коду.
Корисні підказки щодо порядку сплати податків, зборів та інших платежів можна переглянути в розділі «Допомога» Електронного кабінету, обравши меню «Стан розрахунків з бюджетом».
Звертаємо увагу, що при виявленні неточностей в інформації (задвоєння платежів чи нарахувань, переплату або недоплату податків чи єдиного внеску) можна надіслати звернення до відповідного органу ДПС щодо виявлених розбіжностей за основним або неосновним місцем обліку через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Електронний кабінет – це надійний інструмент для контролю за сплатою податків, зборів і платежів та уникнення податкового боргу.
Користуйтесь зручними форматами комунікації з податковою службою!
 
 
ФОПи Дніпропетровщини спрямували на розвиток громад понад 602,6 млн грн єдиного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні 2026 року внесок фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 602,6 млн гривень. Надходження у порівнянні з першим місяцем 2025 року зросли на понад 33,5 млн гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Стабільні надходження від платників, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, забезпечують фінансування важливих соціальних проєктів. Кошти спрямовуються на підтримку інфраструктури, комунальних підприємств, освітніх закладів тощо. Сьогодні це надважливо, адже від сумлінної сплати податків залежить рівень життєдіяльності мешканців громад», – констатував Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що реквізити рахунків, зокрема для податкових платежів на 2026 рік опубліковано на вебпорталі ДПС і субсайтах територіальних органів податкової служби.
Так, якщо необхідно оперативно переглянути реквізити по Дніпропетровському регіону (без авторизації):
- перейдіть у розділ «Рахунки для сплати платежів» на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua
- оберіть Дніпропетровську область;
- виберіть вид платежу.
Водночас, акцентуємо увагу, що найнадійніший спосіб отримати інформацію про реквізити рахунків за допомогою Електронного кабінету (персоналізовано) – система підкаже реквізити саме для ваших податкових зобов’язань:
- авторизуйтесь у приватній частині Електронного кабінету;
- оберіть меню «Стан розрахунків з бюджетом» та потрібний податок, збір або єдиний внесок;
- натисніть на піктограму у колонці «Реквізити».
 
 
Податкова знижка у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу: алгоритм розрахунку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що податкову знижку за витратами 2025 року громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) можуть отримати по 31 грудня 2026 року (включно).
До податкової знижки, зокрема включаються витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. 
Алгоритм розрахунку податкової знижки у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу:
- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (ПСП), за її наявності (підстава – довідка про доходи від свого роботодавця);
- визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки на підставі підтверджуючих документів;
- розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу.
Водночас, у разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання, розраховується шляхом визначення часток (у відсотках) доходу, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу.
Довідково: п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 та ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ).
 
 
Платники рентної плати за використання водних біоресурсів сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,2 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро)інформує.
Протягом січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за використання водних біоресурсів платники сплатили понад 1,2 млн грн рентної плати. Порівняно з січнем минулого року це на 541,8 тис. грн, або на 74,8 відс., більше. 
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПКУ для цілей оподаткування платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є, зокрема, уповноважена особа – один із учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл.
 
 
До загального фонду державного бюджету внесок платників Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – 91,5 тис. грн рентної плати
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні 2026 року від платників Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України до загального фонду державного бюджету надійшло 91,5 тис. грн рентної плати.
Повідомляємо, що відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (п.п. 254.1.1 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.2 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.3 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення (п.п. 254.1.5 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів (п.п. 254.1.6 п. 254.1 ст. 254 ПКУ).
 
 
За несплату (несвоєчасну сплату) внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю передбачена відповідальність
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).
При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.
Відповідно до п.п. 2 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 ст. 20 прим. 1 Закону № 875 застосовується з урахуванням таких особливостей.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внеску, передбаченого ст. 18 прим. 2 Закону № 875, до платника внеску застосовуються фінансові санкції.
Суми внеску, несвоєчасно нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 875 (далі – недоїмка), стягуються з нарахуванням пені та із застосуванням штрафів.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Податковий орган накладає на платника внеску штрафи у таких розмірах:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7 відс. своєчасно не сплачених сум;
за донарахування податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого внеску;
за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пеня, передбачена цією статтею, нараховується з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
 
 
МПЗ: заповнення ФОП – платниками єдиного податку другої – третьої груп показників звітності
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація).
Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та приміткою 1 до додатка 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації (далі – Додаток 2) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати Додаток 2 у складі Декларації за податковий (звітний) рік.
Показники розд. ІІ Додатка 2 заповнюються в гривнях з двома десятковими знаками з урахуванням приміток до рядків, в яких зазначається:
у рядку 01 «Загальне мінімальне податкове зобов’язання (ЗМПЗ)» – значення показника графи 13 рядка 2 розд. І Додатка 2;
у рядку 02 «Загальна сума сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року, у т. ч.» – загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь протягом податкового (звітного) року (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ). У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів (п.п. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 7);
у рядку 02.1 «єдиний податок» – сума сплаченого протягом податкового (звітного) року єдиного податку з урахуванням примітки 8:
- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 відс. та для платника єдиного податку другої групи до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься єдиний податок, сплачений протягом податкового (звітного) року (пп. 297 прим.1.2, 297 прим. 1.3 ст. 297 прим. 1 ПКУ);
- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить менше 75 від. до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься єдиний податок, сплачений платником єдиного податку третьої групи у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
При цьому сума єдиного податку в частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ);
у рядку 02.2 «податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)» – ПДФО з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 9);
у рядку 02.3 «військовий збір» – військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної (п.п. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) та військовий збір, сплачений фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої та третьої груп з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (п.п. 1.14 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ) (примітка 14);
у рядку 02.4 «ПДФО з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах» та рядку 02.5 «військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах» – суми ПДФО і військового збору згідно з приміткою 10:
- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 відс. та для платника єдиного податку другої групи до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб) (пп. 297 прим. 1.2, 297 прим. 1.3 ст. 297 прим. 1 ПКУ);
- для платника єдиного податку третьої групи у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ становить менше 75 відс. до суми сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року відноситься ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), сплачений платником єдиного податку третьої групи у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ);
у рядку 02.6 «ПДФО з доходів за договорами оренди» та рядку 02.7 «військовий збір з доходів за договорами оренди» – ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, за податковий (звітний) рік (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 11);
у рядку 02.8 «земельний податок» – земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної) (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. ПКУ);
у рядку 02.9 «рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати)» – сума сплаченої рентної плати за спеціальне використання води;
у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності (пп. 297 прим. 1.2 – 297 прим. 1.4 ст. 297 прим. 1 ПКУ) (примітка 5) та відповідає значенню показника графи 14 рядка 2 розд. І Додатка 2;
у рядку 04 «Різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» – (+/-) значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (показник рядка 01 – показник рядка 02 – показник рядка 03 розд. ІІ Додатка 2). При цьому позитивне значення переноситься до рядка 14.2 Декларації.
Слід зазначити, що частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ – це питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
 
 
В який термін контролюючий орган надає юридичній особі письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Підпунктом 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Сільськогосподарські товаровиробники – це юридичні особи, які обирають спрощену систему оподаткування та реєструються платниками єдиного податку четвертої групи, для включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи повинні відповідати таким вимогам:
мати частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік на рівні або більше 75 відс. (п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ);
мати у власності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису, сільськогосподарські угіддя (рілля, сіножаття, пасовища і багаторічні насадження) та/або землі водного фонду (внутрішні водойми, озера, ставки, водосховища) (п. 292 прим. 1. 1 ст. 292 прим. 1 ПКУ);
не мати податкового боргу станом на 01 січня базового (звітного) року, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим.1.3 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ).
Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Саме подання не пізніше 20 лютого загальної та звітної податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи з додатками є підставою для розгляду питання щодо можливості переходу сільськогосподарського товаровиробника на спрощену систему оподаткування та реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Рішення про включення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи приймається після виконання перевірки дотримання зазначених вище вимог обрання спрощеної системи, а також камеральної перевірки поданих податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи, термін проведення якої встановлений п. 76.3 ст. 76 ПКУ та складає тридцять календарних днів.
Отже, контролюючий орган за місцем обліку (місцезнаходженням) юридичної особи надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи.
 
 
Про зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без отримання ліцензії
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).
Відповідно до частини першої ст. 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Частиною п’ятою ст. 28 Закону № 3817 передбачено, що суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
При цьому, нормами Закону № 3817 не передбачено обмежень щодо кількості споживчої тари об’ємом до 60 літрів кожної включно для здійснення зберігання пального суб’єктом господарювання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
 
 
Про сплату військового збору новоствореними ФОПом на загальній системі оподаткування, зареєстрованим після призову на військову службу або після підписання контракту
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – третього п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного реєстру призовників.
На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже згідно з положеннями абзацу першого п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняються ті фізичні особи, які були зареєстровані як самозайняті до дати призову на військову службу або до дати укладання відповідного контракту, незалежно від отримання ними доходу/прибутку від провадження господарської діяльності (як бази оподаткування) під час проходження військової служби.
Водночас, на фізичних осіб, які зареєструвалися як самозайняті особи після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту, дія п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не розповсюджується. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених у ПКУ.
 
 
Оформлення Облікової картки за ф. 1ДР/Заяви за ф. 5ДР, що посвідчують особу, які надсилаються поштою для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків громадянами України, які проживають або перебувають за кордоном
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
Порядок реєстрації фізичних осіб у ДРФО та форми документів, пов’язаних із реєстрацією фізичних осіб у ДРФО, визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822).
Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації/внесення змін до ДРФО та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу ДПС облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822)/Заяву про внесення змін до ДРФО (далі – Заява № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу (для громадян України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України).
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Положення № 822 документи, які відповідно до вимог Положення № 822 подаються (надсилаються рекомендованим листом) до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.
Підпис фізичної особи на Обліковій картці № 1 ДР/Заяві № 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків) особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.
 
 
Чи підлягають взяттю на облік у контролюючому органі іноземні дипломатичні представництва та консульські установи та які подаються документи?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Питання обліку у контролюючих органах іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатична місія) регулюються статтями 63 та 64 Податкового кодексу України, п. 4.9 розд. ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами), статтями 4 та 5 Закону України від 08.02.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» (зі змінами та доповненнями), Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (зі змінами).
Згідно з нормами названих законодавчих актів, відомості про дипломатичні місії вносяться до Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб у разі:
відкриття дипломатичною місією рахунку в Україні;
придбання дипломатичною місією нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні;
якщо дипломатична місія здійснює виконання функцій податкового агента щодо сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування;
якщо за заявою дипломатичної місії контролюючим органом приймається рішення про відшкодування з бюджету податку на додану вартість.
В інших випадках дипломатичні місії та консульські установи не підлягають взяттю на облік.
Залежно від підстав для взяття на облік дипломатична місія подає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву у довільній формі без подання додаткових документів, заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ, або заяву про відшкодування сум податку на додану вартість дипломатичній місії, особам з числа дипломатичного персоналу або членам їх сімей.
Дипломатична місія включається до Єдиного банку даних юридичних осіб за податковим номером, наданим контролюючим органом. Також відомості про дипломатичну місію включаються до реєстру платників податків – нерезидентів з ознакою «дипломатична місія».
 
 
До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи заповнюються та яким чином ЮО розділи І та ІІ додатка 3 до звітних податкових декларацій платника ЄП четвертої групи, якщо у додатку 3 до загальної декларації визначено від’ємне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, а земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані на територіях різних територіальних громад, повідомляє.
При від’ємному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок додатка 3 до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) заповнюються показники граф 2 – 12, 14 рядків 1.1 – 1.4 розд. I Додатка 3 до звітної Декларації окремо щодо кожної такої земельної ділянки, у графах 3, 5, 9, 11, 12, 14 рядка 2 розд. I додатка 3 до звітної Декларації зазначається сума показників відповідної графи рядків 1.1 – 1.4 розд. I додатка 3.
У розд. II додатка 3 до звітної Декларації зазначається:
у рядку 01 «Загальне МПЗ (ЗМПЗ)» – значення показника графи 13 рядка 2 розд. I додатка 3;
у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – значення показника рядка 2 графи 14 розд. I додатка 3;
не заповнюються рядки 02, 02.1 – 02.10, 04 розд. II додатка 3 до звітної Декларації.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області