НКЦПФР працює над зміцненням фінансової стійкості та цифрової безпеки ринку
11:23 | Національна комісія з цінних паперів та фондового ринкуГолова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк взяв участь у Київському міжнародному форумі з кіберстійкості 2026.
Під час свого виступу в рамках панелі «Криптоактиви: глобальне регулювання та блокчейн-аналітика» він представив ключові законодавчі ініціативи НКЦПФР, спрямовані на посилення фінансової стійкості, кіберзахисту та розвиток сучасної цифрової інфраструктури ринку.
Зокрема Голова НКЦФПР повідомив, що вже наступного місяця планується завершення всіх правок, врахованих до першого читання законопроєкту про віртуальні активи. Після цього документ буде винесено на розгляд у фінальній редакції.
За його словами, зараз триває підготовка законопроєкту щодо імплементації положень Digital Operational Resilience Act (DORA).
«Уже влітку цього року він буде поданий на розгляд. Цей міжнародний акт передбачає комплексний підхід до управління ризиками та включає три ключові аспекти: виявлення та оцінку ризиків, визначення алгоритмів дій у разі виникнення кіберзагроз — від хакерських атак до інших інцидентів, чіткі механізми реагування суб’єктів господарювання для швидкого усунення наслідків атак і відновлення стабільної роботи», — повідомив Олексій Семенюк.
Крім того, Голова НКЦФПР зазначив, що до кінця поточного року планується подання законопроєкту щодо Digital Ledger Technology (DLT).
«Третій момент. До кінця 2026 року планується подання ще одного законопроєкту — щодо Digital Ledger Technology (DLT). Його мета — надати учасникам ринку можливість торгувати акціями та іншими цінними паперами, а також здійснювати операції з віртуальними активами за спрощеною системою — альтернативною до чинної депозитарної моделі».
Окремо Олексій Семенюк підтримав ініціативу щодо залучення експертів та професійної спільноти до обговорення та співпраці щодо ініціатив НКЦПФР.
«Для нас важлива думка експертів і професійної спільноти, адже спільно ми маємо зробити ці законопроєкти та рішення дієвими», — підсумував Голова.
Також участь у форумі взяла радниця НКЦПФР з правових питань Віта Форсюк. У рамках панельної дискусії «Правова рамка та виклики у сфері криптовалют — цифрова довіра у світі без довіри» вона наголосила, що ключовою метою регулювання є захист непрофесійних інвесторів, які є найбільш вразливими до фінансового шахрайства та недобросовісних практик на крипторинку.
«Чому держава пропонує регулювати діяльність професійних провайдерів? Тому що вони взаємодіють із непрофесійними інвесторами. Коли на ринку виникають ризики фінансового шахрайства чи поширення недостовірної інформації, держава має реагувати, щоб захистити непрофесійних інвесторів. Регулювання не має на меті ускладнити роботу учасників ринку, воно спрямоване на забезпечення належного рівня захисту тих інвесторів, які через складність процедур не завжди можуть самостійно оцінити ризики», — зазначила вона.
Окремо Віта Форсюк зупинилася на підготовці законопроєкту про віртуальні активи та зазначила, що робота над документом залишається активною і непростою.
«На більшості панелей обговорюють дві речі. Перша — це оподаткування. Усі питають: за якою ставкою це все буде? Але є й інша, значно складніша тема — як має регулюватися інфраструктура ринку та цивільно-правові відносини. Саме ці питання і мають стати предметом державного регулювання ринку та бути належним чином врегульовані», — зазначила вона.
За її словами, законопроєкт охоплює питання набуття та переходу права власності на віртуальні активи, спадкування, арешту активів та інших операцій на крипторинку.
Також триває дискусія щодо остаточної моделі регулювання та розмежування повноважень між регуляторами. За її словами, дискусія є складною, оскільки концепція законопроєкту зазнавала змін, і наразі триває пошук компромісів, які б врахували позиції всіх сторін.
Вона також зазначила, що в умовах воєнного стану регулювання ринку віртуальних активів має враховувати питання валютної стабільності та фінансової безпеки держави.
Крім того, радниця згадала про ініціативу щодо розвитку правового поля для застосування технології DLT цінних паперів, зазначивши, що це важливий крок для можливості торгівлі токенізованими облігаціями.





