Як дати українцям тепло і світло

Успішні дії Сил оборони і теплі зими 2023-2025 років породили в деяких можновладців думку, що комунальна енергетика не є предметом особливої уваги.
Проте фахівцям уже з моменту перших масованих атак восени 2022 року було зрозуміло: саме підприємства енергетики стануть головною ціллю агресора. Сезон 2025-2026 років почався з важких втрат: з жовтня ворог знищив 8 500 млн кВт електрогенерації.
На його прицілі залишається теплова генерація.
Унаслідок зимових атак ворог знищив та суттєво пошкодив ТЕЦ у великих містах. Потужність знищеної генерації майже дорівнює обсягу потужності АЕС України, які працюють, а пошкодження обладнання систем передавання й розподілу електрики значно ускладнює можливості її передавання в центральні та східні регіони України.
Що означає високу потребу в додаткових потужностях. Автономна й розподілена генерація У надзвичайно складній енергетичній ситуації дедалі частіше як панацею під час тривалих відключень згадують автономну генерацію, що здатна забезпечити локальних споживачів електроенергією без видачі генерації в розподільчу мережу. Такі установки представлені у вигляді генераторів з різними видами пального та систем накопичення енергії (комплекс мережевого інвертора й акумуляторів). Терміни встановлення такого устаткування вимірюються кількома днями чи тижнями, устаткування компактне і має доволі просту логістику.
Проте такі установки малопотужні і їх доцільно використовувати суто локально: у приватних домогосподарствах та підприємствах малого й середнього бізнесу. Для вироблення більшого обсягу електроенергії потрібна розподілена генерація.
Її ключовим завданням на період дії військового стану є децентралізація наявних систем тепло- й електропостачання, коли ворог систематично знищує великі об"єкти генерації, залишаючи споживачів без тепла та електроенергії. Встановлені в районах міст когенераційні установки з газопоршневими або газотурбінними двигунами здатні забезпечити мінімальні потреби споживачів електричної і теплової енергії в разі виходу з ладу централізованих систем. Зазвичай когенераційні установки мають компактне (контейнерне) виконання і не потребують значних земельних ділянок для розміщення.
Це дозволяє ставити їх у безпосередній близькості до споживачів.
Терміни реалізації таких проєктів – 3-12 місяців залежно від ступеня складності проєкту й наявності обладнання. Головна перевага когенераційних установок – можливість швидко змінювати потужність та висока ефективність.
Для їх роботи необхідно підвести комунікації: газ для роботи двигунів, тепло- й електромережі для видачі потужності. При роботі в режимі когенерації (одночасне виробництво теплової та електричної енергії) ці установки мають високий ККД (до 90%).
Вони є основною альтернативою для міст з централізованими системами енергопостачання.
Таке обладнання може покрити мінімальні потреби населення в енергозабезпеченні. Чому потрібен антикризовий план В Україні встановлюють когенераційні установки одиничною потужністю від 500 кВт до 5 МВт на базі газопоршневих двигунів і до 54 МВт – на базі газотурбінних. У Київській області встановлена 51 когенераційна установка, їх загальна потужність становить близько 110 МВт.
В Україні введено в експлуатацію понад 570 МВт децентралізованих потужностей у комунальному секторі.
У 2026 році планується ввести ще понад 500 МВт нових децентралізованих потужностей. Здавалося б, прекрасні новини і доволі перспективні плани енергетичної децентралізації.
Однак заплановані потужності з урахуванням реального стану об"єктів генерації Києва не зможуть вирішити всі проблеми мешканців столиці.
Це не та потужність, яка здатна компенсувати знищені ворогом обсяги. Читайте також Маневри влади: скільки обіцяли і скільки реалізували нових проєктів в енергетиці Порівняймо: встановлена електрична потужність київських ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 дорівнює 1 450 МВт, теплова – майже 4 тис.
Гкал/год.
Сумно, але доводиться визнати: майже трирічне очікування дива й надії, що з генерацією більше не станеться нічого поганого, потрібно в прискореному режимі компенсувати. Чи є можливість це зробити оперативно? Навряд.
Проте деякі антикризові кроки можна й необхідно реалізувати.
Перший з них – терміново розробити нову схему тепло- й електропостачання міста з детальним розбиванням на окремі мікрорайони, об"єкти критичної інфраструктури і території. Далі слід визначити граничні технологічні параметри цих районів (максимальний, номінальний і мінімальний рівні споживання), зважаючи на тимчасові санітарно-гігієнічні нормативи на період дії військового стану. З огляду на мінімально необхідний рівень потужностей слід розробити технічні специфікації з уніфікацією та обмеженням типорозмірів обладнання в межах однієї громади й ініціювати пошук доступного обладнання на світових ринках. Серед термінових завдань – повноцінне обстеження та розробка проєктів реконструкції комунікацій і створення сервісних центрів з технічного обслуговування обладнання.
Необхідним кроком є і розробка проєктів з урахуванням встановлення додаткових захисних споруд для обладнання. Турборежим для енергетики Російські атаки не припиняються і саме наявність у містах об"єктів розподіленої генерації дозволяє створити локальні джерела тепла й електроенергії.
Їх можна швидко запустити в роботу, а за необхідності – захистити й відремонтувати. Когенераційні установки, блочно-модульні котельні й газотурбінні установки – це вкрай важливі для функціонування міст об’єкти.
Їх невідкладна купівля за власні та партнерські кошти – важливе завдання для уряду і місцевої влади.
Потрібної енергетичної децентралізації можна досягнути за вісім-десять місяців. У грудні 2025 року уряд спростив процедуру встановлення об"єктів розподіленої генерації та усунув обмеження щодо потужності.
Раніше обмеження за потужністю понад 1 МВт створювали труднощі для громад, лікарень, шкіл і підприємств. Уряд також схвалив зміни, що дозволять завершити конкурс на будівництво об’єктів генерації і почати проведення нових конкурсів.
Наприкінці грудня Міненерго розблокувало конкурс на будівництво нової генеруючої потужності. Тепер час діяти: купити обладнання, розробити й затвердити проєкти, встановити нові потужності.
Теплові й електричні станції залишаються цілями ворога, а руйнування навіть одного об"єкта може залишити без світла й тепла тисячі осель. Тож активний розвиток розподіленої генерації видається правильним рішенням.
Досягти потрібного рівня децентралізованої генерації можливо за щільного графіка в турборежимі до початку опалювального сезону 2026-2027 років.