Реформа "з пістолетом біля скроні"

Дискусія про обов"язковий ПДВ для підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування, дедалі менше схожа на реальні консультації і дедалі більше – на сеанс колективного тиску.
Бізнесу, особливо малому та прифронтовому, фактично пропонують прийняти нові правила гри: або погоджуєтеся, або "під загрозою" програма МВФ та міжнародна підтримка. Наприкінці 2025 року під час презентації проєкту рішення прозвучала фраза, яка стала концентратом цього "діалогу": "Або ви нам допомагаєте, або ми все одно це приймемо".
Після такого "запрошення до співтворення" будь-які розмови про партнерство держави й бізнесу виглядають як невдалий жарт.
Однак проблема навіть не в податку, а в цілях, методі й ціні, яку пропонують заплатити найменшим. Паралельна реальність Ми пропонували просту річ: приїжджайте в Харків.
Не в студію, не в Zoom "для галочки", не в формат "завантажили PDF на сайт – консультації відбулися". Приїжджайте туди, де підприємці відкривають кав"ярні та цехи після нічних прильотів, без світла, тепла і прогнозованості.
Ми готові були забезпечити приміщення, генератори, світло, відкриту дискусію.
У відповідь – бюрократична відписка.
Жодного рядка стосовно суті запрошення.
Натомість – стандартна лекція про наповнення бюджету і порада "читати текст на сайті". У теплих кабінетах "публічні консультації" – це поставити файл на сайт і намалювати графік очікуваних надходжень.
У прифронтових містах підприємці щоранку проходять інший квест: як запустити роботу після обстрілу, як зберегти людей, як не закритися назавжди.
До цієї реальності пропонують додати ПДВ-реєстрацію, накладні, ризики блокування, штрафи та оскарження. Пакетний шантаж Зараз ми спостерігаємо класичну маніпулятивну схему.
Уряд готує великий "пакетний" законопроєкт, куди вносить найбільш токсичні норми, зокрема, про обов"язковий ПДВ для мікробізнесу.
Це виглядає як спроба Мінфіну перекласти політичну відповідальність за знищення спрощеної системи на депутатів. Читайте також Великий прекрасний податковий закон.
Що хочуть проголосувати в Раді в обмін на гроші від МВФ Логіка проста: внести документ у парламент і поставити депутатів перед вибором: або голосуєте за цей "вінегрет", або стаєте винуватцями зриву програми МВФ.
Ба більше, як "відкуп" для депутатів у цей же пакет намагаються додати норму про скасування пожиттєвого статусу ПЕП (PEP – Politically Exposed Persons). Держава пропонує парламенту сумнівну угоду: ми здаємо інтереси мікробізнесу в обмін на полегшення життя для політичної еліти.
Такий підхід не має нічого спільного з державницькою політикою чи справедливим оподаткуванням. "Спрощенка" як "зручний винний" Нам продають це як "європейське вирівнювання правил", але це радше спроба швидко намалювати бюджетний ефект, не чіпаючи великі джерела втрат. Бо є принципова різниця між "спрощенцями", які продають каву, ремонтують авто, шиють одяг, тримають маленькі магазини, працюють у сервісах, і схемами, де "спрощенка" використовується як інструмент оптимізації для великих гравців ("подрібнення", сотні ФОПів у мережах, підміна трудових відносин договорами). Зі схемами треба боротися точково й жорстко, але там – конфлікти інтересів, вплив, політичні ризики, а в малого бізнесу нема лобістських армій.
Особливо в прифронтових регіонах, де підприємці тримаються на волі та генераторах. Модернізація співпраці з МВФ Часто чуємо, що ПДВ для "спрощенців" – це непохитна вимога МВФ.
Проте директорка-розпорядниця фонду Крісталіна Георгієва визнала, що стратегія доходів базувалася на припущенні про завершення війни до кінця 2025 року.
Вона заявила: "Нам потрібна програма, яка ґрунтується на реаліях сьогодення". Це ключ до модернізації наших домовленостей.
Маємо пропонувати МВФ не популістські рішення, а системне наведення ладу в державних фінансах.
Якщо влада хоче модернізувати угоди з партнерами, то треба пропонувати не "косметику", а системні компенсатори.
Це доросла розмова про доходи бюджету. Де реальні гроші Щоб не чіпати "білих" "спрощенців", не потрібно вигадувати міфічні надходження 40 млрд грн.
Потрібно взятися за те, що з"їдає бюджет: за тіньові ринки підакцизних товарів, контрабанду, "сірий" імпорт і маніпуляції з митною вартістю, корупційні закупівлі, використання ФОП як прокладок для великого бізнесу. Це реальні резерви і справедливий шлях: бити по схемах, а не по тих, хто працює під обстрілами.
Це дасть ефект, що в рази перевищує посилення тиску на ФОП. Бізнес не мовчить Підприємці чудово розуміють: нинішній підхід – це не про справедливість і не про "європейські правила".
Це зашморг у час війни, тому спротив став системним і він не зводиться тільки до емоцій у соцмережах.
Бізнес перейшов від обурення до системного спротиву.
Він має інструменти, структуру і масштаби. У кампанії фігурують дві петиції, автори яких вимагають не запроваджувати ПДВ, спростити адміністрування цього податку, переглянути умови співпраці з МВФ, запровадити постійні консультації з бізнес-спільнотою, ввести спеціальні економічні умови для підприємців на прифронтових територіях. Кампанія також включає подання зауважень від коаліцій об"єднань з регіонів, супровід дій Мінфіну та контроль етапу внесення законопроєкту до Верховної Ради.
Є позиція громад: на конференції Асоціації прифронтових міст і громад 300 голів підписали звернення до Кабміну щодо відмови від запровадження норми.
Паралельно до Кабміну з цього питання звертаються місцеві ради. Цей спротив – не одноразовий "спалах".
Це кампанія до моменту, коли влада або змінить логіку, або отримає політичну ціну за спробу "закрити дірку на папері" коштом найменших.
Уряду потрібні не маніпуляції з "пакетними" законами і не комунікація в стилі "все одно ухвалимо".
Потрібна сміливість визнати очевидне: фінансову стабільність не збудуєш на тиску на мікробізнес під час війни.