Рейдери-невдахи: як у Львівського IT-кластера намагалися забрати прибутковий івент

Випадки рейдерства в українському бізнесі навряд чи когось здивують, але для ІТ-сфери це щось нове.
Минулого тижня вітчизняна технологічна спільнота спостерігала за одним з найгучніших скандалів останніх років. Суперечка розгорілася між наглядовою радою Львівського IT-кластера та його керівництвом, де менеджмент, схоже, вирішив, що має значно більше прав на результати багаторічної роботи спільноти, ніж передбачено статутом. Поки сторони з"ясовували, кому належать торгові марки найвідоміших проєктів, під загрозою опинилося проведення однієї з найбільших IT-конференцій України – IT Arena, яка з 2014 року збирає у Львові тисячі учасників з усього світу. Це історія про корпоративний конфлікт в одній із бізнес-асоціацій, який медіа охрестили "рейдерським захопленням", і про те, як група людей намагалася вийти за межі правил, переписати на себе торговельні марки, забрати ключові проєкти, команду, офіси та інтелектуальну власність організації, і зазнала поразки. ЕП розповідає про один з найрезонансніших конфліктів в українській ІТ-індустрії останніх років і про те, як у цій історії вдалося врятувати IT Arena. Історія конфлікту, або Що кому належить Львівський ІТ-кластер – це бізнес-асоціація, створена у 2009-2011 роках найбільшими ІТ-компаніями міста: SoftServe, ELEKS та N-iX у співпраці з міською владою та університетами Львова.
Ключові завдання кластера – подолання дефіциту кваліфікованих кадрів, модернізація технічної освіти, просування Львова як привабливої локації для технологічного бізнесу та інвестицій. За роки існування кластер виріс до одного з найбільших в Україні об"єднань технологічних компаній, яке налічує понад 300 учасників.
Кластер реалізує низку проєктів, серед яких – щорічні аналітичні дослідження ІТ-індустрії (IT Research), серія вузькопрофільних одноденних заходів (IT meets), техмаркетплейс CodeUA, розроблений з Мінцифри для спрощення виходу ІТ-компаній на глобальні ринки. Найбільш публічним проєктом кластера залишається триденна конференція IT Arena, яка щороку збирає тисячі учасників з України та з-за кордону. З 2013 року посаду CEO Львівського ІТ-кластера обіймав Степан Веселовський, який відповідав за всі проєкти об"єднання.
Кластер створювався як неприбуткова організація, тож від команди не вимагалося робити її комерційно успішною.
Попри це, як зазначають співрозмовники ЕП в об"єднанні, серед компаній-учасників не раз виникали питання щодо надмірної комерціалізації асоціації. Читайте також "Міністр як бог": що Федоров залишає після себе Перші ознаки напруження з"явилися навесні 2025 року, коли наглядова рада кластера попросила Веселовського надати фінансовий звіт про роботу асоціації. "Упродовж певного часу наглядова рада закликала виконавчу команду впорядкувати фінансову звітність.
Були зауваження і щодо надто сильного фокуса на комерційних проєктах, тоді як некомерційним приділяли менше уваги", – розповідає Святослав Кавецький, голова наглядової ради Львівського ІТ-кластера, який тимчасово виконуватиме обов"язки виконавчого директора. За його словами, одним з кроків, на якому наполягала наглядова рада, був перехід від касового методу фінансового звіту до P&L (звіт про прибутки та збитки, який показує доходи, витрати та фінансовий результат за певний період).
Це дозволило б членам ради, більшість з яких є операційними управлінцями, краще оцінювати фінансовий стан асоціації, рух коштів та ухвалювати обґрунтовані рішення. Кілька співрозмовників ЕП в кластері зазначають, що однією з причин підвищеної уваги наглядової ради до Веселовського могла стати історія з розподілом так званих бонусів з прибутків.
Річ у тім, що частина проєктів кластера фінансово успішні.
Зокрема, лише IT Arena у 2025 році зібрала понад 6 тис.
учасників, а прибуток заходу, за даними Forbes, становив 200-300 тис.
дол. За внутрішніми правилами, керівництво ІТ-кластера мало спрямовувати частину цього прибутку на бонуси для команди.
Утім, за словами співрозмовників ЕП, розподіл цих коштів міг відбуватися непрозоро та нерівномірно, значна частина грошей могла залишалася на рівні керівництва. Поки наглядова рада очікувала на фінансову звітність, улітку 2025 року CEO кластера зареєстрував частину торговельних марок (ТМ) організації на свого заступника Юрія Огоновського та бухгалтерку Наталію Рижановську.
Загалом асоціації належали 14 ТМ, з яких вісім змінили власника в період з червня до вересня включно з головним брендом конференції IT Arena. Степан Веселовський та Юрій Огоновський Фото Львівського ІТ-кластера Крім того, ТМ Lviv IT Cluster перейшла до новоствореної громадської спілки ЛІТК, яку очолює Огоновський.
Наглядова рада дізналася про перереєстрацію торговельних марок восени, коли всі юридичні процедури були завершені. "Дізналися ми про це випадково.
Цей факт спровокував дискусію і спроби повернути всі торгові марки в периметр кластера.
Восени ми намагалися вирішити це не в публічній площині, щоб не зашкодити організації", – пояснює Кавецький. ЕП намагалась зв"язатися з Веселовським, щоб отримати коментарі і його бачення ситуації, але він на повідомлення та дзвінки не відповів. Війна за офіс, людей та правду Непублічно врегулювати ситуацію не вдалося.
23 січня видання AIN повідомило про передавання Веселовським прав власності на ТМ "Львівський ІТ-кластер".
Так про внутрішній конфлікт в організації дізналася вся технологічна спільнота. Через кілька днів Веселовського відсторонили від виконання обов"язків.
Він заявив, що йде з організації, що передавання ТМ було погоджене з наглядовою радою, а бренд IT Arena нібито належить йому як проєкт, заснований у 2013 році. Джерело: Львівський ІТ-кластер У наглядової ради інша позиція.
"ІТ Arena – це надбання спільноти.
Кластер розвивався завдяки спільній роботі команд і компаній-засновниць, які вкладали в його проєкти свої ресурси.
Веселовський відігравав у цьому важливу роль як керівник організації, але за свою роботу він отримував зарплату.
Складно говорити про індивідуальне право власності", – зазначає Кавецький. Як виявилося згодом, відсторонений CEO кластера, крім ТМ, вирішив забрати з собою команду, офіс, доступ до соцмереж та сайту.
У певний момент наглядова рада втратила контроль над усією операційною інфраструктурою кластера. Її члени не могли спілкуватися з командою, публікувати заяви на сторінках організації, користуватися звичними каналами комунікації.
Заяви наглядової ради доводилося поширювати через особисті контакти знайомих журналістів. Читайте також Занадто дорогий, щоб залишитися: хто і чому скорочує найсильніших в ІТ Окремий епізод – ситуація з офісом.
"Під час зустрічі в кластері 27 січня Степан повідомив, що цей офіс не належить кластеру.
Коли ми приїхали, то в лобі будівлі знімали логотипи Львівського ІТ-кластера.
Нам не дали можливості поспілкуватися з командою", – зазначає т.
в.
о.
виконавчого директора кластера. Протягом конфлікту Веселовський не пояснював логіку та мотивацію зміни власності восьми ТМ.
Він наголошував, що вони залишаються в кластера, а процес перереєстрації почався кілька місяців тому і наглядова рада про це знала. "Торгові марки почали повертатися до кластера з 29 листопада 2025 року, останній документ датований 2 січня 2026 року", – зазначив Веселовський у Facebook. Представники наглядової ради заявляють, що не бачать жодних змін у державних реєстрах і що ситуація залишається такою ж, як і восени 2025 року.
Відкритим до 29 січня залишалося й питання прав на торгову марку IT Arena. Співрозмовники ЕП пояснюють мотивацію відстороненого CEO прагненням зберегти контроль над ТМ, за якими закріплені найприбутковіші проєкти, створити нову компанію і разом з частиною команди кластера продовжити роботу там. Команда Львівського ІТ-кластера Фото euneighbourseast.eu "Степан змінював доступи до корпоративної пошти, щоб наглядова рада не могла спілкуватися з командою.
Він фактично ізолював людей і доносив їм лише власну версію подій.
Мовляв, потрібно переходити всім, бо наглядова рада їх "кине", а проєкти він у будь-якому разі забере з собою і платитиме зарплати із своїх коштів", – ділиться джерело ЕП, знайоме із ситуацією всередині команди. Співрозмовники повідомили, що частина приписок з корпоративного месенджера була видалена, а певна інформація з робочих комп"ютерів – перенесена на окремі жорсткі диски.
ЕП чула твердження про психологічний тиск на співробітників, який нібито мав утримати їх від звільнення та публічних коментарів. Це підтверджують розповіді колишніх співробітників кластера про стиль керівництва Веселовського: крики на підлеглих, тиск і сексистські висловлювання.
Водночас такі історії підтверджували не всі працівники, з якими спілкувалася ЕП. Рейдерство провалилося 30 січня, наступного дня після зустрічі з наглядовою радою, Веселовський кардинально змінив свою позицію.
Він заявив, що підтримує конструктивний формат врегулювання та розпочатий процес передавання справ, документів та необхідних доступів, щоб забезпечити стабільну роботу кластера. "Відбулася зустріч Степана та його заступника з наглядовою радою, після чого разом з командою юристів та фінансистів ми розпочали процес передавання справ.
Загалом усе відбувається в конструктивному, прагматичному руслі.
Він пообіцяв, що всі торгові марки будуть перереєстровані, хоча ми розуміємо, що це не швидкий процес", – ділиться голова наглядової ради кластера. Кавецький підтвердив, що Веселовський співпрацює за всіма напрямками.
"Передавання knowledge base (процеси, контакти, документи, напрацювання, управлінські рішення організації) – це складний процес, але ми бачимо, що в цьому він діє конструктивно і передає всю необхідну інформацію.
Ми розуміємо, що маємо уважно прийняти ці дані і критично їх оцінити", – додає він. Читайте також Оборонні компанії шукають ІТ-фахівців.
Кого саме і які умови? Чому Веселовський змінив свою позицію, погодився передати всі ТМ і публічно заявив про готовність співпрацювати з наглядовою радою? За інформацією джерел ЕП, він також закликав команду залишатися в межах кластера. За однією з версій, у період публічного загострення конфлікту керівники та власники найбільших ІТ-компаній, які є учасниками об"єднання, почали відкрито висловлювати підтримку наглядовій раді.
У публічних дописах вони оцінювали дії Веселовського як привласнення ним спільних здобутків. Співрозмовник ЕП пояснює зміну позиції Веселовського усвідомленням того, що в разі створення компанії і збереження за собою ТМ він навряд чи зміг би повноцінно працювати з проєктами.
Ключові ініціативи кластера залежать від участі приватних ІТ-компаній, а ті стали на бік наглядової ради.
Відповідно, шанс отримати їх підтримку і продовжити роботу у звичному форматі зник. За словами Кавецького, на зустрічі з учасниками кластера 28 січня хтось намагався зрозуміти логіку відстороненого СЕО, хтось запитував, чому реакція була такою довгою і м"якою, але більшість цікавилася, як підтримати організацію. Позиція учасників та ключових стейкхолдерів Львівського ІТ-кластера допомогла швидко й відносно безболісно врегулювати ситуацію, яка до кінця січня рухалася або в бік руйнування організації, або до тривалого судового процесу. Конференцію врятували в останній момент На думку членів наглядової ради, суд щодо бренду IT Arena був неминучим.
Юристи прогнозували, що під час розгляду справи ключовим стало б питання, чи мав Веселовський право одноосібно перереєстровувати торговельні марки. "У разі звернення до суду організація мала б доводити, що директор перевищив свої повноваження під час ухвалення рішень щодо передавання активів або прав.
Усе залежало б від статуту: якщо в ньому чітко не прописані обмеження щодо таких дій або вимога погодження з наглядовою радою, тоді директор формально міг діяти в межах своїх повноважень і перспективи такого позову стають значно слабшими", – пояснює CEO Crane IP Law Firm Іван Нікітченко. Степан Веселовський виступає на IT Arena, 2024 рік Фото Львівського ІТ-кластера Вирішальним фактором був би час: експертизи, оцінки вартості бренду і судовий процес могли затягнутися на роки.
"Позови щодо торговельних марок у кращому разі тривають пів року – рік.
Якщо сторони оскаржують оцінки, замовляють нові експертизи і використовують процедурні можливості для затягування процесу, то суд може тривати два роки і навіть довше", – зазначає Нікітченко. У такому разі кластер не зміг би користуватися ТМ IT Arena, запускати рекламу, продавати квитки і готувати подію, яка проводиться в культових локаціях Львова.
За оцінкою співрозмовників, конференцію вдалося врятувати в останню мить. "У судовому процесі можуть заборонити передавати права третім особам, але не саме використання.
Водночас поки суд не ухвалить рішення і права на торговельну марку не повернуть кластеру, організація не зможе її використовувати, адже юридично власником вважається інша сторона", – додає Нікітченко. Що буде далі Після врегулювання гострої фази конфлікту в кластері переходять до внутрішнього перезавантаження.
Першим кроком стане аудит роботи організації. "Будемо проводити аудит.
Не хочу бути голослівним, але в цих обставинах ми зобов"язані це зробити.
Якщо за результатами виявимо порушення чи зловживання, то дамо їм правову оцінку.
У будь-якому разі щодо членів кластера діятимемо прозоро", – ділиться т.
в.
о.
виконавчого директора кластера. Як запевняють у наглядовій раді, майбутнє керівництва кластера вже вирішене.
"Якщо після аудиту і повної перевірки не виникне жодних зауважень, тоді можна буде сказати, що на цьому наші дороги розходяться", – наголошує Кавецький. У наглядовій раді визнають, що конфлікт став серйозним репутаційним ударом.
Його намагалися врегулювати максимально швидко, щоб мінімізувати наслідки. "Конфлікт став гучним і публічним, що, безумовно, було небажаним, адже в будь-якому разі постраждала репутація організації.
Тому нашим ключовим завданням було швидке й ефективне його врегулювання.
Для нас було важливо не лише залагодити конфлікт, а й показати, що є речі, які не можуть відбуватися в організації", – підсумовує голова наглядової ради кластера. Криза змусила організацію переглянути внутрішні процеси.
"Ця ситуація стала несподіванкою, але ми запроваджуємо нові механізми управління та контролю, аби такі ситуації не повторювалися.
Паралельно організація повертається до реалізації ключових проєктів і планів розвитку на цей рік", – каже Кавецький.