Як зберегти довіру під час кризи
08:30 | Економічна правда
Криза для бізнесу перестала бути чимось непередбачуваним, це частина щоденної операційної реальності.
Обстріли офісів і виробничих потужностей, кібератаки, репутаційні скандали, суспільний резонанс і публічний хейт стали звичними ризиками, з якими компанії мають навчитися працювати системно.
У таких умовах довіра перетворюється на головну валюту кризи.
Бізнес, який говорить швидко, чесно і по-людськи, швидше виходить з кризи, зберігає репутацію, клієнтів, партнерів і вартість бренду.
Ті ж, хто мовчать, втрачають контроль над наративом і як наслідок – репутаційний капітал, тобто гроші.
Принципи антикризових дій
У міжнародній практиці кризового менеджменту, яку формують Public Relations and Communications Association (PRCA) – найбільша глобальна асоціація фахівців із зв"язків з громадськістю та Chartered Institute of Public Relations (CIPR) – провідний британський професійний інститут у сфері комунікацій, основу ефективної реакції визначають дві моделі: C.A.R.E.
і принцип трикутника "Факт – емоція – дія".
Вони допомагають не лише оперативно реагувати, а й зберігати репутацію та людяність у найнапруженіших ситуаціях.
Модель C.A.R.E.
C – Compassion (співчуття).
Криза зачіпає працівників, клієнтів та партнерів.
Показати співчуття – це спосіб зберегти людяність у стресовій ситуації.
Важливо подбати про безпеку команди, підтримати постраждалих і їхні родини, подякувати тим, хто допомагає компанії, визнати почуття людей, яким ви могли зашкодити.
A – Action (дія).
Люди очікують не виправдань, а конкретики.
У повідомленнях має звучати, що зроблено і які кроки плануються.
Навіть якщо рішення ще формується, дайте відчуття контролю, це знижує рівень тривоги і підсилює довіру.
R – Reassurance (запевнення/відновлення довіри).
Мета комунікації – не просто пояснити ситуацію, а повернути впевненість у стабільності бізнесу.
Це можливо лише тоді, коли компанія демонструє послідовність та компетентність: "Ми розуміємо, що відбулося, діємо системно і маємо план".
E – Empathy (емпатія).
Емпатія – це не емоційність, а стратегічна чесність.
Визнати складність ситуації – це спосіб бути з людьми, а не вище за них.
Трикутник "Факт – емоція – дія".
Другий інструмент, який варто застосовувати для будь-якої кризової заяви, – трикутник "Факт – емоція – дія".
Він допомагає побудувати повідомлення, що одночасно інформує, заспокоює і демонструє контроль.
Факт: коротко, чітко, без паніки поясніть, що сталося.
Тільки підтверджена інформація.
Емоція: покажіть, що вам не байдуже.
Визнання емоцій людей і турбота про команду критично важливі.
Дія: поясніть, що зроблено або планується.
Навіть коротке повідомлення про перші кроки створює відчуття контролю.
Приклад ефективного повідомлення.
"Унаслідок ракетного обстрілу пошкоджено наш логістичний склад у Харкові.
Найголовніше – усі співробітники в безпеці, постраждалих немає.
Ми вже почали відновлювальні роботи, тимчасово переспрямовуємо доставку через інші хаби і повідомимо про нові маршрути протягом доби.
Дякуємо за розуміння і підтримку".
У цьому прикладі перше речення – факт, друге – емоція, третє – дія.
Така структура дозволяє компанії тримати ініціативу, показати людяність і зберегти професійний тон.
Саме цей підхід використали MacPaw і "Нова пошта" після обстрілів їхніх офісів та відділень: короткі, людяні повідомлення з чітким планом дій стали основою довіри і запорукою репутаційної стійкості.
Як побудувати кризову команду
Поведінка в перші 72 години після інциденту визначає подальшу динаміку.
Якщо бренд мовчить – наратив формують інші і криза перестає бути історією, на яку ви впливаєте.
Найкраще середовище для народження міфів – інформаційний вакуум.Ефективна реакція неможлива без визначених ролей.
У кожної компанії має бути кризова група, до якої входять CEO або директор, PR-фахівець, юрист, HR, представник внутрішніх комунікацій, SMM, а за потреби – і керівники інших напрямів.
Головний принцип – єдиний голос.
Різні меседжі від різних представників сигналізують про хаос, а єдність тону створює відчуття контролю.Кожен учасник має чітку функцію: PR готує меседжі, HR комунікує з командою, Legal перевіряє ризики, SMM адаптує тексти, CEO відповідає за ключові заяви.Криза – це момент, коли увага людей зосереджена на компанії, тоді формується їх ставлення до бренду.
Поведінка бізнесу після удару – це лакмусовий папірець його цінностей.
Якщо діяти чесно та відкрито, криза може стати точкою зростання.
Читайте також
Як бізнесу підлаштуватися під воєнні умови
Після інциденту у львівському ресторані "Китайський привіт", де сталося масове отруєння, власники не стали ховатися за офіційними формулюваннями.
Уже в перші години вони публічно вибачилися, зупинили роботу закладу і розповіли, як іде розслідування.
У соцмережах регулярно з"являлися відео про санітарну перевірку, нові стандарти безпеки, навчання персоналу.
Схожим шляхом пішов київський заклад Honey, чий простір постраждав від обстрілу у 2025 році.
Власники відмовилися від мовчання і перетворили процес відновлення на публічний щоденник: показували, як ремонтують приміщення, підтримують команду, діляться донатами на ЗСУ.
Такий формат не лише зняв напругу, а й перетворив аудиторію на спільноту підтримки.Ці історії стали наративом про стійкість, який збільшив лояльність клієнтів.
Це кризовий сторітелінг: компанія не лише інформує, а веде аудиторію крізь події.
У центрі має бути не катастрофа, а шлях подолання.
Усе, як у драматургії: є конфлікт, герой і трансформація.
Люди співпереживають тому, хто бореться.Система раннього сповіщенняБільшість криз не виникають раптово, вони мають сигнали, які можна побачити заздалегідь: зростання негативних згадок, зміна тону у відгуках, поява бот-активностей.
Завдання комунікаційної команди – вчасно помічати ці сигнали.Для цього варто побудувати системну модель моніторингу.
Найпростіший рівень – Google Alerts, який відстежує нові згадки про бренд, керівництво чи продукти.
Українські сервіси, як-от SomoBot або Looqme, пропонують ширший аналіз інформаційного поля: вони збирають дані з медіа, соцмереж і Telegram-каналів, фіксують зміни тональності та виявляють потенційні кризові теми.Професійні платформи на кшталт Hootsuite чи Sprout Social аналізують настрої у соцмережах і допомагають виявляти ризики ще до того, як вони стануть публічними.
Сервіси рівня Mention створюють цілісну картину інформаційного поля, об"єднуючи новини, форуми й соцмережі в єдину аналітичну панель.Регулярний моніторинг формує систему раннього попередження.
Вона дозволяє реагувати не після настання кризи, а тоді, коли її ще можна стримати.ПідсумокКризи неминучі, але те, як компанія говорить і діє в складний момент, визначає її майбутнє.
В умовах війни бізнес щодня проходить іспит на стійкість.
Ті, хто обирають чесність, швидкість і людяність, зберігають не лише клієнтів, а й повагу.
Бо криза – це не кінець, а можливість показати, хто ви є насправді.

